Справа №613/155/26 Провадження № 1-кс/613/43/26
28 січня 2026 року. Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого відділення № 1 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Знам'янки, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 06 лютого 2012 року Знам'янським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 18 травня 2012 року Знам'янським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 21 травня 2015 року Світловодським міським судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 30 травня 2025 року Знам'янським міським судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 361 КК України,-
До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026221010000052 від 26.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 359 від 12.12.2025 солдата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зараховано з 11.12.2025 до тимчасово прибулого особового складу.
Проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.01.2026 близько 23:00, перебуваючи в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , маючи єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно, в умовах воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України від 21 жовтня 2025 року №4643-ІХ з 05.11.2025 строком на 90 діб, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, спрямований на викрадення чужого майна, маючи вільний доступ, здійснив таємне викрадення майна, що належить його знайомій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: грошових коштів у сумі 9 500 грн. 00 коп., музичної колонки марки «Pixus RING» IPX7, бувшої у використанні вартістю 700 грн, мобільного телефону марки «Samsung» моделі «A02s» бувшого у використанні, вартістю 2 650 грн., після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Далі, впродовж свого злочинного умислу ОСОБА_6 , 26.01.2026 достовірно знаючи пароль доступу до мобільного телефону потерпілої та паролі (PIN?коди) до її банківських застосунків, без відома та згоди потерпілої, незаконно отримав доступ до банківських рахунків ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Богодухів, Харківської області, здійснив наступні операції: 26.01.2026 о 06:16 - переказ грошових коштів у сумі 4 800 грн з банківської картки потерпілої №? НОМЕР_2 (RaiffeisenBankAval) на банківську картку №? НОМЕР_3 , яка перебувала у його користуванні, а також 26.01.2026 о 06:19 - переказ грошових коштів у сумі 500 грн з банківської картки потерпілої №? НОМЕР_4 (АТ КБ «ПриватБанк», застосунок «Приват24») на банківську картку №? НОМЕР_3 , яка перебувала у його користуванні та в подальшому здійснив зняття готівкових коштів на загальну суму 5 300 грн. в банкоматі АТ «Райффайзен банк», який розташований за адресою: Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, буд. 3
Таким чином, ОСОБА_6 , впродовж 25.01.2026 - 26.01.2026, таємно викрав майно та грошові кошти потерпілої на загальну суму 18 150 грн, що включає грошові кошти та вартість викраденого майна (телефон і колонку), тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, умовах воєнного стану.
Крім того, встановлено, що 26.01.2026 року, у ранковий час, ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Богодухів Харківської області, скориставшись тим, що він має доступ до мобільного додатку «Райффайзен Банк» потерпілої ОСОБА_7 , маючи на меті обернення на свою користь чужих грошових коштів, умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, з метою несанкціонованого втручання в роботу інформаційно автоматизованих систем, використовуючи мобільний телефон потерпілої ОСОБА_7 , знаючи логіни та паролі від її особистих кабінетів зайшов в мобільні додатки «Райффайзен Банк» та «Приват24» грошові та здійснив наступні операції: 26.01.2026 о 06:16 - переказ грошових коштів у сумі 4 800 грн з банківської картки потерпілої №? НОМЕР_2 (RaiffeisenBankAval) на банківську картку №? НОМЕР_3 , яка перебувала у його користуванні, а також 26.01.2026 о 06:19 - переказ грошових коштів у сумі 500.00 грн. з банківської картки потерпілої №? НОМЕР_4 (АТ КБ «ПриватБанк», застосунок «Приват24») на банківську картку №? НОМЕР_3 , яка перебувала у його користуванні.
Так, ОСОБА_6 здійснив переказ грошових коштів на загальну суму 5 300 грн., чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
26.01.2026, о 19 годині 39 хвилин безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27.01.2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Причетність ОСОБА_6 , до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію;
- оглядом місця події від 26.01.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- оглядом місця події від 26.01.2026 за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, 2;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
- випискою про рух коштів з АТ «ПриватБанк»;
- випискою про рух коштів з АТ «Райффайзен банк»;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду предметів від 26.01.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 26.01.2026;
- довідкою вартості ТОВ «БОГОДУХІВСЬКИЙ РИНОК».
Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, здійснювати вплив на потерпілу і свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування підтверджується на думку слідчого тим, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, та, враховуючи проведення бойових дій на території України, ВЧ, в якій він проходить військову службу, в будь-який час може змінити місце дислокації, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України. Крім того, суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.
Ризик впливу на потерпілу і свідків підтверджується тим, що ОСОБА_6 , особисто знайомий з потерпілою, певний час проживав з нею. Розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, ОСОБА_6 може здійснити вплив на свідків і потерпілу, як благаючі або умовляючи їх, може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів на думку органу досудового розслідування не може запобігти вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання під вартою буде дієвим у даному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину просив визначити заставу у максимальному розмірі.
Підозрюваний зазначив, що визнає свою вину та щиро кається, вважає, що вчинив погано.
Повідомив, що проживає з матір'ю, єдиним джерелом доходу було грошове забезпечення військового, нерухомості та автомобілів у власності не має.
Також повідомив, що частково відшкодував шкоду - повернув колонку та частину коштів.
Просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу та обрати більш м'який запобіжний захід.
Не заперечував той факт, що самовільно залишив місце проходження служби, однак зазначив, що про підозру за це правопорушення йому не повідомлено.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_11 вважав, що ризики, зазначені у клопотанні, не в повній мірі доведені стороною обвинувачення, просив врахувати відомості про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, проживає з мамою, тобто має соціальні зв'язки, врахувати той факт, що ОСОБА_6 визнає вину та частково відшкодував шкоду, та просив йому обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання.
Перевіривши надані матеріали клопотання, вислухавши думку всіх осіб, що беруть участь у справі, слідчий суддя доходить наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У кримінальному провадженні проведено огляд місця події, допитано свідків, оглянуто роздруківки з онлайн-банкінгу про транзакції по карті потерпілої, також допитано потерпілу.
Сам ОСОБА_6 визнає свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень, добровільно видав працівникам поліції частину викраденого майна.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як зазначено у п.175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук, Йонкало проти України: термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Отже, слідчий суддя з урахуванням наведених вище доказів та інших матеріалів клопотання, досліджених в судовому засіданні, вважає, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.361 КК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Оцінюючи доводи клопотання в частині доведення існування зазначених в ньому ризиків, слідчий суддя наголошує, що наявність обґрунтованої підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , самі по собі не можуть свідчити про ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду. Однак тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами іноді збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Так, відомості про особу, проживання в іншій області, факт проходження військової служби, що передбачає можливість зміни дислокації в будь-який момент, в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та ймовірного покарання на думку слідчого судді може свідчити про існування ризику переховування.
ОСОБА_6 раніше судимий, відбував покарання реально, обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку. Крім того слідчому судді надано витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження за фактом самовільного залишення ОСОБА_6 місця несення служби. Наведені факти на думку слідчого судді можуть свідчити про схильність підозрюваного до протиправної поведінки, та як наслідок - про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Підозрюваний особисто знайомий з потерпілою, певний час проживав з нею, отже ризик незаконного впливу на неї не виключається.
Наявність ризику, передбаченого п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді не підтверджується об'єктивними даними та зводиться до припущень сторони обвинувачення.
Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Так, ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, судимість не знята і не погашена, не одружений, за місцем проходження служби характеризувався негативно.
Інших даних, що характеризують особу підозрюваного, зокрема відомостей про стан здоров'я, слідчому судді не надавалось.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином ОСОБА_6 , який є раніше судимим, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З урахуванням наведеного, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, відомі дані про особу та вимоги статті 176 КПК України, слідчий суддя вважає, що застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не забезпечить належне виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Обставини, передбачені ч.4 ст.183 КПК України, за яких слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні відсутні.
Тому, беручи до уваги встановлені ризики та відомості про особу підозрюваного, про його сімейний стан та стан здоров'я, та інші обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про її розмір, суд враховує, що підозрюваний є військовослужбовцем, отримує грошове забезпечення (зі слів - у розмірі 23000.00 грн.), інших даних про матеріальний та сімейний стан підозрюваного суду не надавалось.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу, враховуючи ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня поточного року, складає 199680.00 грн. та покласти на ОСОБА_6 у разі внесення застави обов'язки, передбаченні ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,
Клопотання слідчого відділення № 1 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 26 березня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 26 січня 2026 року.
Визначити розмір застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює сумі 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят 00 гривень 00 копійок), які можуть бути внесені як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26281249, рахунок отримувача - UA208201720355299002000006674, МФО одержувача 820172, призначення платежу - застава, підозрюваний ОСОБА_6 , платник - (прізв., ініціали).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії запобіжного заходу.
Звільнити ОСОБА_6 з під варти після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатись з постійного місця проходження військової служби без дозволу безпосереднього командира або з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи або місця проходження військової служби;
- утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою - протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя -