Справа № 344/1462/26
Провадження № 1-кс/344/889/26
28 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції - ОСОБА_6 , що погоджено прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025092010000041 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушенн, передбачених ч. 1 ст. 368 КК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 60 днів із забороною залишати місце проживання - АДРЕСА_1 , у межах кримінального провадження за 42025092010000041 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням установлено, що 14.10.2025 із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, звернулась аспірант 4 курсу за спеціальністю «Культурологія» кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського національного університету ім. В.Стефаника (далі - ННІМ КНУ ім. В.Стефаника) ОСОБА_7 .
Допитана в статусі свідка ОСОБА_7 повідомила, що на даний час остання проходить процедуру підготовки до захисту дисертаційної роботи з метою здобуття третього освітньо - наукового рівня підготовки доктора філософії (Phd) під науковим керівництвом доктора мистецтвознавства, професора кафедри методики музичного виховання та диригування ННІМ КНУ ім. В.Стефаника ОСОБА_8 та за участі членів спецради: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , відповідального за аспірантуру ННІМ КНУ ім. В.Стефаника - ОСОБА_14 .
Так, 11.12.2025 близько 16 год 40 год, в приміщенні кафе «Піца Плюс», що розташоване у м. Івано-Франківську, за адресою: Площа Ринок, 6, ОСОБА_8 , зустрівшись із ОСОБА_7 , зателефонувала ОСОБА_4 та попросила її надіслати номер банківської карти, щоб ОСОБА_7 змогла переказати їй неправомірну вигоду за сприяння в захисті декларації на тему «Культуротворча діяльність Верховного архиєпископа Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в середовищі української діаспори другої половини ХХ століття».
Після цього ОСОБА_4 надіслала ОСОБА_8 номер банківської карти № НОМЕР_1 , який остання переслала ОСОБА_7 . Також ОСОБА_8 надала ОСОБА_7 номер мобільного телефону ОСОБА_4 - НОМЕР_2 .
Того ж дня, тобто 11.12.2025 о 17 год 50 хв. ОСОБА_7 надіслала 12600 грн. неправомірної вигоди на банківську карту № НОМЕР_1 ОСОБА_4 , а також надіслала їй в меседжері «Вайбер» фото квитанції про оплату.
Тобто ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 12600 грн за вчинення з використанням свого службового становища дій щодо позитивного захисту ОСОБА_7 дисертації на тему «Культуротворча діяльність Верховного архиєпископа Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в середовищі української діаспори другої половини ХХ століття».
22 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368КК України.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 368КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів, оскільки санкція відповідної частини статті передбачає максимальне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 підтверджується підтверджуються матеріалами проведених слідчих (розшукових) дій, протоколами допитів свідка ОСОБА_7 , протоколами огляду та вручення грошових коштів від 10.12.2025, 11.12.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, саме:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлює про можливе призначення йому саме такого виду покарання в разі доведення його вини у суді;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_7 та інших підозрюваних, оскільки їй відомі їх анкетні дані;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрювана ОСОБА_4 шляхом неявки на слідчі дії, або їх затягування через виїзд за межі Івано-Франківської області та/чи за межі України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може затягувати процес досудового розслідування та судового розгляду.
На думку сторони обвинувачення, враховуючи викладене вважаю, що обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та буде недостатнім для досягнення мети і виконання завдань кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив клопотання задоволити.
Захисник підозрюваної заперечив щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання із покладенням на підозрювану обов'язків, які зазначені у клопотанні. Вказав, що ризики є необґрунтованими та недоведеними. Щодо можливості переховуватися - єдиною підставою такого ризику вказано, що до підозрюваної може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі, однак санкція ч. 1 ст. 368 КК України містить інші альтернативні види покарання. Ризик впливати на свідків - свідків попереджено про кримінальну відповідальність за надання неправдивої інформації, також свідок ОСОБА_7 уже надала письмові свідчення, які вона не може змінити. Також стороною обвинувачення не надано обґрунтування щодо застосування до підозрюваної іншого більш м'якого запобіжного заходу. Підозрювана має міцні соціальні зв'язки, місце робити, науковий ступінь, безліч наукових праць. Його підзахисна має високий статус у суспільстві, вказаний запобіжний захід негативно може вплинути на її особу.
Підозрювана у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. Також вказала, що проживає разом з чоловіком, двома дітьми та їхніми сім'ями та внуками.
Заслухавши учасників, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025092010000041 від 15.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 368, ч. 4 ст. 354, ч. 2 ст. 364 КК України.
22 січня 2026 року ОСОБА_15 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме в тому, що вона підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті статті 5, а саме захисту особи від свавілля.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол огляду та вручення грошових коштів від 24.10.2025, протокол огляду та вручення грошових коштів від 10.12.2025, протокол огляду та вручення грошових коштів від 11.12.2025, протокол допиту свідка від 16.10.2025, протоколи допитів свідків від 24.10.2025, протоколи допитів свідків від 10.12.2025, протокол допиту свідка від 13.12.2025.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_15 у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_15 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_15 , слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні знайшли підтвердження ризики визначені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_15 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлює про можливе призначення їй саме такого виду покарання в разі доведення її вини у суді; незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_7 та інших підозрюваних, оскільки їй відомі їх анкетні дані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, те, одружена, з вищою освітою, завідувач кафедри музичної медієвістики та україністики Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, раніше не судима.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Так, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні встановлений приписами п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слід зазначити, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків, та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби у період часу з 22 год. до 06 год., дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінального правопорушення (характером кримінального правопорушення згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.
За наведеними підставами, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не є спів мірним встановленим обставинам, зокрема такий не здатний гарантувати належної процесуальної поведінки, з огляду виключно те, що підозрювана раніше не судима та має міцні соціальні зв'язки, має відповідний науковий ступінь, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення пов'язується саме із її професійною діяльністю. Заперечення сторони захисту проти заявленого клопотання не може бути достатньою запорукою виконання покладених на обов'язків лише виходячи із статусу підозрюваної особи, що закріплено у п. 7 ст. 42 КПК України у кримінальному провадженні. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби відповідає характеру та тяжкості діянь, які підозрюваній інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу ( спрямування на підрив встановленого порядку здійснення професійної діяльності), тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, окремо так і превентивної міри.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
З урахуванням наведеного, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового слідства, враховуючи обставини саме даного кримінального провадження на такому етапі.
Наведені слідчим суддею висновки свідчать, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби щодо ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 181, 186, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби із 22 год. 00 по 06 год. 00 хв, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 21 березня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись із м. Львів;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з усіма свідками в кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до уповноважених органів державної міграційної служби свій паспорт/паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції - ОСОБА_6 .
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у випадку необхідності залишити житло вона має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміни на інший, більш суворий.
Ухвала діє до 21 березня 2026 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали - 29 січня 2025 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1