Справа № 344/1370/26
Провадження № 1-кс/344/847/26
28 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за № 12026091010000168 від 23.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, 26.01.2026 року звернулась з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликалась на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091010000168 від 23.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, розпочате за фактом підроблення офіційних документів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що 22.01.2026 року до Івано-Франківського РУП надійшло повідомлення про те, що в період часу з 28.11.2025 року по 22.01.206 року адміністратор магазину "Телемарт", що по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на своєму робочому місці та маючи доступ до каси самовільно без відома та згоди керівництва ТОВ "Кібертех", будучи матеріально-відповідальною особою заволодів коштами вище вказаного товариства.
22.01.2026 року в ході огляду місця події за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 32 у приміщенні кабінета № 19, Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав свій мобільний телефон марки “ОРРО А12», синього кольору з EMEI1: НОМЕР_1 , EMEI2: НОМЕР_2 .
Відтак, за результат проведення слідчої дії, виявлено та вилучено речі та предмети, що будуть використані як докази у процесі доказування та мають істотне значення для кримінального провадження, а саме: мобільний телефон марки “ОРРО А12», синього кольору з EMEI1: НОМЕР_1 , EMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .
Вищевказані факти наявності, підтверджено протоколами допиту свідка ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколами огляду місця події та іншими матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Проведення вищевказаних слідчих (розшукових) дій, надало змогу зафіксувати відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а речі здобуті в ході за їх результатами, мають вагоме значення для процесу доказування.
У подальшому, 23.01.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вище перелічених предметів, що вилучені.
Відтак, на даний час у органу досудового розслідування наявні вагомі підставі для звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на речові докази у кримінально провадженні.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на вказане майно може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Слідчий в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву за змістом якої клопотання про арешт майна підтримала в повному обсязі та просила слухати без його участі.
Власник майна подав заяву, в які просив розгляд клопотання про накладення арешту розглядати без його участі.
Дослідивши подане клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, майно, а саме: мобільний телефон марки “ОРРО А12», синього кольору з EMEI1: НОМЕР_1 , EMEI2: НОМЕР_2 , було вилучено 22.01.2026 року під час огляду місця події.
Згідно копії постанови слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в
Івано-Франківській області ОСОБА_3 , від 23.01.2026 року, майно, а саме: мобільний телефон марки “ОРРО А12», синього кольору з EMEI1: НОМЕР_1 , EMEI2: НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 5 ст.171 КПК України визначено строки подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, зокрема клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Клопотання слідчого подано до суду у строки визначені ст.171 КПК України, та в повній мірі відповідає вимогам встановленим цією статтею.
Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Враховуючи те, що майно, на яке згідно клопотання просить накласти арешт слідчий, погоджене прокурором, а саме: мобільний телефон марки “ОРРО А12», синього кольору з EMEI1: НОМЕР_1 , EMEI2: НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026091010000168 від 23.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України, з метою збереження речових доказів, запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, такий захід забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно є підставним та доцільним.
Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
З метою забезпечення збереження майна, як речового доказу накласти арешт із забороною на користування, відчуження та розпорядження мобільний телефон марки “ОРРО А12», синього кольору з EMEI1: НОМЕР_1 , EMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , який вилучено під час огляду місця події 22.01.2026 року, до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 29 січня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_9