ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.01.2026Справа № 910/9438/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Сістем"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Альтбанк"
про стягнення 1 807 229,40 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Олексів Н.М., довіреність б/н від 14.03.2025;
від відповідача: Колток О.М., довіреність № 5 від 06.01.2025;
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Сістем» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 1 807 229,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» всупереч умовам договору про закупівлю послуг №4600009599 від 24.06.2024 та ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» не повернуло суму гарантійного платежу, яка була отримана останнім в якості забезпечення виконання вищевказаного договору за банківською гарантією № 116034/V-1670 від 17.06.2024, виданою Акціонерним товариством «Альтбанк».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Альтбанк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, підготовче судове засідання призначено на 08.09.2025.
21.08.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
27.08.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
01.09.2025 від представника позивача - Олексів Наталії Миронівни надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 08.09.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
02.09.2025 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 задоволено заяву представника позивача - Олексів Наталії Миронівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 08.09.2025 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 06.10.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 06.10.2025 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та учасниками справи було заявлено про подання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, в зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2025.
У судове засідання 06.10.2025 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.11.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 24.11.2025 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.12.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 15.12.2025 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 19.01.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 19.01.2026 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.01.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
24 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортних систем України» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Сістем» (далі - підрядник, позивач) укладено Договір про закупівлю послуг № 4600009599 (далі - Договір), за умовами якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: електромонтажні роботи (Ремонт систем засобів безпеки КС Ужгород Закарпатського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами, далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 1.2 Договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), договірною ціною (Додаток № 2) та графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з пунктом 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.03.2025) загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно з Договірною ціною (Додаток № 2) становить: 31 398 357,08 грн, в тому числі ПДВ 20% - 5 233 059,52 грн.
Пунктом 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2025) сторони погодили, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 270 календарних днів з дати укладання цього Договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору підрядник зобов'язується виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3).
Датою закінчення виконання підрядником робіт за Договором, згідно з п. 4.4, вважається дата підписання сторонами акту про завершення виконання робіт. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
У відповідності до пункту 4.5 Договору місце виконання робіт (далі - Об'єкт): об'єкти ТОВ «Оператор ГТС України».
Згідно з пунктом 5.1 Договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 7.3.1 Договору визначено, що підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.
Відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі «Електромонтажні роботи (Ремонт систем засобів безпеки КС Ужгород Закарпатського ЛВУМГ» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2024-05-30-009757-a, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу « 30» травня 2024 року, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - Гарантія) на суму 1 807 229,40 грн, що становить 5% відсотків ціни цього Договору (пункт 12.1 Договору).
У пункті 12.8 Договору узгоджено, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником свої зобов'язань за цим Договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.
Під невиконанням (неналежним виконанням) підрядником основного зобов'язання за цим Договором сторони розуміють невиконання робіт підрядником у строк виконання робіт визначений в пункті 4.1 Договору.
Згідно з п. 12.9 Договору забезпечення виконання Договору повертається за умови повного та належного виконання підрядником умов Договору та настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 банківських днів з дня настання таких обставин.
Повернення забезпечення виконання Договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання Договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 300 календарних днів з дати укладення. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 13.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2025).
Пунктом 13.2 Договору визначено, що закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Додатком № 3 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2025) до Договору сторонами узгоджено Графік виконання робіт, відповідно до якого граничний термін виконання робіт - 270 календарних днів.
17 червня 2024 року між Акціонерним товариством «Альтбанк» (далі - банк, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Сістем» (принципал) укладено Договір про надання гарантії № 116034/V-1670, за умовами якого банк надає гарантію в сумі гарантії на строк дії гарантії в спосіб надання гарантії, а принципал зобов'язується сплатити комісію, а також сплатити регрес у строк сплати регресу та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
На виконання умов Договору, Акціонерним товариством «Альтбанк» видано Банківську гарантію № 116034/V-1670 від 17.06.2024 (далі - Гарантія), за умовами якої гарант безвідклично та безумовно зобов'язується протягом 5 банківських днів після одержання гарантом оформленої належним чином письмової вимоги бенефіціара сплатити бенефіціару суму, зазначену в письмовій вимозі бенефіціара, в межах повної (максимальної) суми гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умовами, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за Договором.
Ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 31.05.2025.
За результатами виконання робіт за Договором, сторонами складено та підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2024 року на суму 712 303,49 грн, № 2 за лютий 2025 року на суму 3 131 747,53 грн (з Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 16 505 617,48 грн), № 3 за березень 2025 року на суму 1 642 997,21 грн (з Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 6 754 533,55 грн), № 4 за квітень 2025 року на суму 905 594,63 грн, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 року на суму 712 303,49 грн, за лютий 2025 року на суму 19 864 325,81 грн, за березень 2025 року на суму 8 397 530,76 грн, за квітень 2025 року на суму 905 594,63 грн, видаткову накладну № 37 від 27.09.2024 на суму 1 134 804,00 грн.
Також, на виконання п. 4.4 Договору, 18 квітня 2025 року сторонами складено та підписано Акт про завершення виконання робіт, відповідно до п. 2 якого, підрядник виконав роботи з ремонту систем засобів безпеки КС Ужгород Закарпатського ЛВУМГ згідно вказаного Договору на загальну суму 30 787 597,89 грн, з ПДВ; обсяг та якість виконаних робіт відповідають вимогам Договору, робочій документації, державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації виробників.
14.04.2025 третьою особою отримано SWIFT-повідомлення про сплату грошової суми за Гарантією в розмірі 1 807 229,40 грн.
21.04.2025 банком було скеровано позивачу вимогу вих. №23-1/1081 від 21.04.2025 про перерахування коштів в сумі 1 807 229,40 грн на рахунок, відкритий в Акціонерному товаристві «АЛЬТБАНК» за реквізитами, вказаними у такій вимозі.
21.04.2025 згідно меморіального ордеру № 5732 від 25.10.2024 перераховано відповідачу кошти у сумі 1 807 229,40 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Сістем» було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» вимогу №30/06/2 від 30.06.2025 про повернення забезпечення виконання договору у строк 5 робочих днів.
У відповідь на вказану вимогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було повідомлено позивача про те, що відповідна сума гарантії була стягнута у зв'язку із неналежним виконанням умов договору.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду з цією позовною заявою роботи по Договору були виконані в повному обсязі, про що було підписано Акт про завершення виконаних робіт від 18.04.2025, а також здійснено відповідачем повний розрахунок за виконані роботи, а відтак відповідач повинен повернути грошові кошти, які були ним отримані в якості забезпечення виконання Договору, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 1 807 229,40 грн.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що станом на дату закінчення встановленого Договором строку виконання робіт (тобто на 21.03.2025) замовником та підрядником не було підписано Акт про завершення виконання робіт та були відсутні всі підписані сторонами акти приймання виконаних робіт, а отже, на дату закінчення встановленого Договором строку виконання робіт (21.03.2025) передбачені умовами Договору роботи не були виконані в повному обсязі, в зв'язку з чим, письмова вимога за банківською гарантією 1 807 229,40 грн направлена бенефіціаром гаранту 14.04.2025 відповідно до умов Договору та самої гарантії.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 560 ЦК України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією (стаття 563 ЦК України).
Звертаючись із позовом, позивач посилається на відсутність підстав для отримання відповідачем суми гарантії, оскільки ним виконано повністю умови Договору, про що свідчить підписаний сторонами 18.04.2025 акт про завершення виконання робіт. У свою чергу відповідач зазначає, що підставою для виплати банківської гарантії є неналежне виконання принципалом зобов'язань за договором, що також забезпечувалося гарантією.
За загальними умовами виконання зобов'язання, що містяться у статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У розумінні статті 610 ЦК України, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності можна говорити про неналежне виконання, а отже, порушення зобов'язання (див. постанову Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення виконання договору про закупівлю - це надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
Отже, для вирішення цього спору слід передусім визначитись із тим, яке зобов'язання та щодо якого порушення забезпечувалися банківською гарантією (чи тільки невиконання зобов'язання в розумінні статті 610 ЦК України, чи також виконання з порушенням умов, визначених змістом договору (неналежне виконання)).
Як встановлено судом:
- у пункті 4.1 Договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 270 календарних днів з дати укладання цього Договору. Отже, останнім днем строку виконання робіт за договором було до 21.03.2025;
- 18.04.2025 сторони склали та підписали акт про завершення виконання робіт. Отже, позивач виконав роботи за договором несвоєчасно, із простроченням строку, який встановлений пунктом 4.1 Договору;
- у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником свої зобов'язань за цим Договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією. Під невиконанням (неналежним виконанням) підрядником основного зобов'язання за цим Договором сторони розуміють невиконання робіт підрядником у строк виконання робіт визначений в пункті 4.1 Договору (пункт 12.8 Договору);
- забезпечення виконання Договору повертається за умови повного та належного виконання підрядником умов Договору та настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання Договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання Договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі (пункт 12.9).
Таким чином, суд зауважує, що, виходячи із встановлених судом обставин справи, сторони передбачили в договорі умови, за якими банківська гарантія забезпечує зобов'язання не тільки у разі порушення зобов'язання, що полягає у його невиконанні, а також у разі неналежного виконання, тобто, виконання з порушенням умов щодо строку; за умовами пункту 12.9 договору повернення забезпечення виконання договору здійснюється за умови не лише повного, а й належного виконання умов договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 910/3776/25.
Посилання ж позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 та від 13.11.2024 у справі № 910/11352/24, судом відхиляються, з огляду на наступне.
Так, Верховний Суд у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 та від 13.11.2024 у справі № 910/11352/24 виходив з того, що до правовідносин у цих справах підлягає застосуванню не лише ЦК України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України "Про публічні закупівлі", відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю (пункт 1). Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору. При цьому невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який сформульований у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
Подібність правовідносин суд визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Так, у справі № 910/12114/23 Верховний Суд виходив із того, що пунктом 7.17 договору про закупівлю сторонами погоджено, що забезпечення виконання договору повертається у випадках, передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", за умови настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом п'яти банківських днів із дня настання таких обставин. Тому, здійснивши оцінку змісту укладеного між сторонами договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що умови пункту 7.17 договору також передбачають повернення відповідачем забезпечення виконання договору після виконання позивачем укладеного між сторонами договору у повному обсязі протягом п'яти банківських днів із граничної дати оплати, а також те, що підставою для неповернення забезпечення є саме невиконання позивачем умов договору (нездійснення поставки товару), а не неналежне його виконання. Наведене підтверджує те, що з моменту повного виконання позивачем договору та проведення остаточних розрахунків за товар у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання договору, що не було ним виконано в порушення вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 7.17 договору.
У справі № 910/11352/24 Верховний Суд виходив з того, що за умовами пункту 10.9.6 договору від 14.12.2022 про закупівлю послуг забезпечення виконання договору повертається у випадках, передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", за умови настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору протягом п'яти банківських днів із дня настання таких обставин. З огляду на викладене, враховуючи висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, суди попередніх інстанцій, здійснивши оцінку змісту договору від 14.12.2022, правомірно задовольнили позов та дійшли обґрунтованого висновку, що умови пункту 10.9.6 передбачають повернення відповідачем забезпечення виконання договору після виконання позивачем зобов'язань у повному обсязі протягом п'яти банківських днів із дня прийняття робіт, натомість підставою для неповернення забезпечувальної суми є саме невиконання позивачем умов договору (нездійснення підрядником дій, які складають зміст зобов'язання, чого суди не встановили), а не неналежне його виконання.
Однак, на відміну від наведених вище справ, у даній справі, судом встановлено, що умови забезпечення виконання договору та повернення забезпечення визначені саме пунктами 12.8, 12.9 Договору відповідно до пункту 4 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", а не через відсилання до переліку випадків, передбачених цією статтею загалом.
Пункт 4 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Таким чином, правовідносини у справах Верховного Суду № 910/11352/24, № 910/12114/23, та правовідносини у даній справі, не є подібними, оскільки відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, а також встановленими судом обставинами справи.
У частині першій статті 546 ЦК України передбачено, зокрема, що гарантія є способом забезпечення основного зобов'язання.
Тобто, як правило, умови видачі гарантії безпосередньо залежать від основного зобов'язання.
Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Отже, за відсутності порушення (невиконання чи неналежного виконання) основного зобов'язання принципалом, у бенефіціара не виникає підстав для звернення до гаранта для виплати суми банківської гарантії, у такому випадку повернення бенефіціаром принципалу коштів за банківською гарантією відбувається відповідно до статті 1212 ЦК України як безпідставно набутих.
У разі ненастання гарантійного випадку через належне виконання принципалом основного зобов'язання (відсутності порушення) сплачені кошти за банківською гарантією вважаються такими, що отримані бенефіціаром поза межами домовленостей, не на виконання основного договору та договору банківської гарантії, незважаючи на те, що сплачені у зв'язку із цими правочинами, та підлягають стягненню за статтею 1212 ЦК України, оскільки інших способів повернення цих коштів за таких обставин закон не передбачає (за умови, що договорами не встановлено інше).
Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, в якій об'єднана палата виснувала, що кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов'язанням, так і за незалежною від цього зобов'язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов'язанням, то, пред'явивши вимогу гаранту, отримає виконання.
Зважаючи на наведене вище, враховуючи умови договору, викладені у пунктах 4.1, 12.8, 12.9, а саме, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником основного зобов'язання за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах, визначених гарантією, а також визначення забезпечення виконання договору про закупівлю, надане у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю), суд дійшов висновку, що оскільки обставини виконання позивачем робіт за договором із простроченням строку, визначеного пунктом 4.1 Договору, є неналежним виконанням у розумінні пункту 12.8 Договору, а тому відсутні підстави для повернення позивачу забезпечення виконання договору про закупівлю послуг, в зв'язку з чим, завлений позов задоволенню не підлягає.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 29.01.2026
Суддя О.А. Грєхова