номер провадження справи 19/10/25
21.01.2026 Справа № 908/378/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, ідентифікаційний код 42802041)
відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Тітова Костянтина Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 )
про стягнення суми
представники сторін
від позивача: Мироненко Н.О., виписка з ЄДР, посвідчення №1962 від 21.07.2025;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 414/08-07/25 від 17.02.2025) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 31.03.2024 в розмірі 1265 939,77 грн.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст.120, 125 Земельного кодексу України і обґрунтовано тим, що відповідач, без належних на те правових підстав, користувався земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна та безпідставно зберіг кошти орендної плати за фактичне користування земельними ділянками.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025, справі присвоєно єдиний унікальний номер № 908/378/25 та передано на розгляд судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 24.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/378/25, присвоєно справі номер провадження 19/10/25, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 22.04.2025 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом представників сторін, та призначено підготовче судове засідання на 13.05.2025.
Ухвалою суду від 12.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 08.07.2025.
16.06.2025 від позивача через підсистему “Електронний суд» надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої просить суд:
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2019 р. по 31.12.2024 р. в розмірі 1 598 457,76 грн.
2. Стягнути з Охріменко Катерини Миколаївни на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 26.02.2020р. по 31.12.2024р. в розмірі 279 182,62 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тітова Костянтина Миколайовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 29.01.2021р. по 31.12.2024р. в розмірі 320 231,14 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ», Охріменко Катерини Миколаївни та Фізичної особи-підприємця Тітова Костянтина Миколайовича пропорційно долі позовних вимог на користь Запорізької міської ради витрати на сплату судового збору в розмірі 32 968,07 грн.
Також Запорізька міська рада, враховуючи уточнені позовні вимоги просить залучити до участі у справі співвідповідачів : відповідача 2 - гр. Охріменко Катерину Миколаївну, відповідача 3 - ФОП Тітова Костянтина Миколайовича.
Ухвалою суду від 12.08.2025 заяву Запорізької міської ради (вх. № 12192/08-08/25 від 16.06.2025) про зміну предмету позову (“уточнення позовних вимог») прийнято до розгляду в частині, а саме позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2019р. по 31.12.2024 р. в розмірі 1 598 457,76 грн; стягнення з Фізичної особи-підприємця Тітова Костянтина Миколайовича на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 29.01.2021р. по 31.12.2024р. в розмірі 320 231,14 грн; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» та Фізичної особи-підприємця Тітова Костянтина Миколайовича пропорційно долі позовних вимог на користь Запорізької міської ради витрат на сплату судового збору; залучено до участі у справі №908/378/25 співвідповідача 2 - Фізичну особу-підприємця Тітова Костянтина Миколайовича; підготовче засідання відкладено на 16.09.2025.
21.08.2025 від ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить суд витребувати у Запорізької міської ради:
- офіційні витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 (м. Запоріжжя, вул. Каліброва, 15) станом на кожен рік спірного періоду - 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024.
- рішення Запорізької міської ради або іншого компетентного органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя на відповідні роки (2019- 2023), що діяли у спірний період.
- документи (довідки, розрахунки тощо) щодо коефіцієнтів індексації, застосованих саме для земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 за кожен з років 2019- 2023.
- для порівняння показників НГО - офіційні витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки та відповідні рішення про її затвердження щодо двох земельних ділянок, які за площею, цільовим призначенням та категорією земель є аналогічними спірній: земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:021:0032 (м. Запоріжжя, вул. Штабна, 9); земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0400 (м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 7).
21.08.2025 від ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» через підсистему “Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (в тому числі і на уточнену позовну заяву).
Заперечення відповідача 1 обґрунтовані наступним.
Відповідач 1 вважає безпідставним нарахування йому заборгованості за період березень - грудень 2022 року, оскільки в наведений період зміни до законодавства звільнили користувачів земельних ділянок, розташованих на території Запорізької області від сплати платежів по оренді землі. Земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» знаходиться на території, офіційно віднесеній до зони активних бойових дій (Перелік № 309), що дає право на звільнення від сплати орендної плати у період 01.03.2022 - 31.12.2022 відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакціях 2022- 2023 рр. Включення цього періоду до розрахунку, за твердженням Відповідача 1, є незаконним.
Також, відповідач 1 вважає, що відсутні офіційні витяги з технічної документації з НГО за кожний рік 2019- 2023, що суперечить вимогам Закону України «Про оцінку земель» і ст. 74, 77 ГПК України, а розрахунок без належних доказів не може бути визнаний обґрунтованим.
На думку ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» неправомірним є «зворотній перерахунок» НГО використаний позивачем при розрахунку заявленої суми за попередні роки, виходячи з НГО 2024 р., що прямо суперечить ст. 13, 15, 18 Закону України «Про оцінку земель» та ст. 289 ПКУ. Для кожного року потрібен окремий офіційний витяг з НГО станом на відповідну дату. Відповідач 1 вважає, що відсутність таких документів унеможливлює визначення правомірної бази для нарахувань.
У відзиві відповідач 1 також посилається на невідповідність показника НГО спірної земельної ділянки (перевищення на 44- 45%) показникам суміжних ідентичних земель (кадастрові № 2310100000:02:019:0078 та № 2310100000:02:022:0150), що на його думку порушує єдину методику, вимоги Закону України «Про оцінку земель» і принцип рівності платників податків (п. 4.1.2 ПКУ). З огляду на наведене, стверджує, що нарахування орендної плати здійснено з грубими порушеннями норм податкового та земельного законодавства, а саме: без врахування встановлених законом пільг у період дії воєнного стану; без належних і допустимих доказів розміру НГО за кожний рік; із неправомірним зворотним застосуванням показників НГО 2024 року до попередніх податкових періодів; з істотною невідповідністю визначеної НГО показникам аналогічних земельних ділянок, що свідчить про порушення принципу рівності платників податків та єдності методики оцінки земель.
26.08.2025 від Запорізької міської ради через підсистему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання відповідача 1 про витребування доказів, в задоволенні клопотання просить відмовити, скільки воно не відповідає приписам ст. 81 ГПК України.
26.08.2025 від Запорізької міської ради через підсистему “Електронний суд» надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, у прийнятті відзиву просить відмовити, в зв'язку з пропуском строку його подання.
12.09.2025 від ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, відповідно до якого просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі за позовом ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправними дії щодо формування Витягу з НГО № НВ-2300051832024 від 09.04.2024 стосовно ділянки 2310100000:02:022:0140 (м. Запоріжжя, вул. Каліброва, 15); скасування Витягу; зобов'язання видати новий витяг з урахуванням понижуючих коефіцієнтів.
Ухвалою суду від 16.09.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» про зупинення розгляду справи відмовлено; підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 07.10.2025.
24.09.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.09.2025 у справі № 908/378/25.
Ухвалою суду від 07.10.2025 зупинено провадження у справі № 908/378/25 до перегляду Центральним апеляційним господарським судом ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.09.2025 та повернення матеріалів справи № 908/378/25 до Господарського суду Запорізької області.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» від 16.09.2025 у справі № 908/378/25 повернуто скаржнику.
Ухвалою суду від 23.10.2025 поновлено провадження у справі № 908/378/25; судове засідання призначено на 03.11.2025.
27.10.2025 від ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» надійшла заява про зупинення розгляду справи, відповідно до якої просить суд, зупинити провадження у справі №908/378/25 до набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/7805/25 за позовом ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Запорізька міська рада та просить cуд розглянути дане клопотання без виклику представника відповідача 1 за наявними матеріалами справи.
03.11.2025 від ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, відповідно до якого просить суд зменшити розмір позовних вимог у зв'язку з фактичною сплатою коштів за користування земельною ділянкою та долучити до матеріалів справи копії платіжних документів, які підтверджують сплату за землю за період 01.01.2020- 31.12.2024 на суму 603 173,08 грн.
В обґрунтування клопотання відповідач 1 зазначив, що ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» у період, за який пред'явлено позов (з 12.03.2019 по 31.12.2024), здійснювало систематичні платежі до місцевого бюджету як плату за землю. Згідно з випискою АТ «ПУМБ» за період 01.01.2020 - 31.12.2024, товариством перераховано до бюджету кошти за призначенням «земельний податок з юридичних осіб, без ПДВ» на загальну суму: 603 173,08 грг (без урахування пені та штрафних санкцій). Ці кошти зараховані до місцевого бюджету, що підтверджує їхнє фактичне використання як плати за користування тією ж самою земельною ділянкою, яка є предметом позову.
На думку відповідача 1, зазначені суми не можуть повторно стягуватися під виглядом «безпідставно збережених коштів», оскільки вони вже сплачені до бюджету та не збережені відповідачем. Отже стягнення повної суми орендної плати без урахування фактично сплачених сум призводить до подвійного стягнення за один і той самий період користування тією самою землею; слід відняти сплачені суми земельного податку, навіть якщо формально платіж здійснено не за «договором оренди», а як «земельний податок», адже кошти фактично отримані бюджетом.
ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» вважає, що вже сплачував до бюджету кошти за землю за той самий період і об'єкт, сума, заявлена до стягнення у порядку кондикції, підлягає зменшенню на суму таких фактичних платежів.
Клопотання позивача долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 03.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.12.2025.
04.11.2025 від Запорізької міської ради надійшли заперечення на клопотання відповідача 1 про долучення доказів - платіжних документі про оплату земельного податку. В обґрунтування позивач зазначив, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності". Відповідачі не є власниками або постійними землекористувачами спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для них як фактичних землекористувачів є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За твердженням позивача, не будучи власниками або постійними користувачами спірної земельної ділянки, відповідачі безпідставно (фактично з власної ініціативи) сплачували земельний податок.
11.12.2025 від ТОВ“ГРІН ФЕКТОРІ» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, відповідно до якого просить суд розглянути клопотання про зупинення від 29.09.2025, зупинити провадження у справі №908/378/25 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративні справі №280/7825/25.
Також 11.12.2025 від “ГРІН ФЕКТОРІ» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» звернулося до інших співвласників нерухомого майна, яких стосуються правовідносини, що є предметом спору, з метою узгодження спільної позиції та можливого залучення їх до участі у справі, враховуючи що частина співвласників повідомила про зацікавленість у визначенні свого процесуального статусу та намір брати участь у захисті прав, що можуть бути зачеплені результатами розгляду цієї справи. У зв'язку з цим відповідачеві необхідно додатково опрацювати низку організаційних та юридичних питань.
Ухвалою суду від 15.12.2025 у задоволенні клопотання ТОВ “ГРІН ФЕКТОРІ» про відкладення розгляду справи та клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено, розгляд справи по суті відкладено до 21.01.2026, 10-00 год.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 21.01.2026 заслухано вступне слово представника Запорізької міської ради.
Представник Запорізької міської ради позов підтримала, просить його задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили.
В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.
У судовому засіданні 21.01.2026, на підставі ст. 217 ГПК України, суд закінчив з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.
Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2026 підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити.
Заслухавши представника Запорізької міської ради, дослідивши надані сторонами докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За статтею 80 ЗК України, суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
За змістом ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
З наведеного слідує висновок, що об'єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об'єкт цивільних прав.
Судом встановлено, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, міська рада наділена в силу закону, при цьому державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об'єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21.04.2025 № 423523337, за ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каліброва, 15 на праві власності зареєстровано нерухоме майно, а саме:
- побутові приміщення інв.№0021, загальною площею 541,3кв.м. 1/2 частка від 14.03.2019р. та 1/2 частка від 12.03.2019р. (реєстраційний номер об'єкта 35991523101);
- будівля мехмайстерні інв.№0022, загальною площею 1611,5кв.м. 1/2 частка від 14.03.2019р. та 1/2 частка від 12.03.2019р. (реєстраційний номер об'єкта 35948423101);
- будівля підстанції інв.№0008, загальною площею 38,6кв.м. 1/2 частка від 14.03.2019р. та 1/2 частка від 12.03.2019р. (реєстраційний номер об'єкта 34158723101);
- склад лаків і фарб літ.Д інв.№0066, загальною площею 135,4кв.м.; будинок вагонного типу літ.Н інв.№0068, загальною площею 17,9кв.м.; будинок вагонного типу літ.У інв.№0067, загальною площею 19,4кв.м.; компресорна літ.Л, загальною площею31,4кв.м.; сарай літ.Щ, загальною площею 13,9кв.м. 1/1 частка від 14.03.2019р. (реєстраційний номер об'єкта 35891323101);
- будівля гаражу літ. Г-2 інв.№0007, загальною площею 268,2кв.м. 1/1 частка від 14.03.2019р. (реєстраційний номер об'єкта 35002123101);
- будівля червоного кутка літ.Б-2, В інв.№0009, загальною площею 683,1кв.м. 1/1 частка від 14.03.2019р. (реєстраційний номер об'єкта 34880823101).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24.04.2025 № 423909365 ФОП Тітову Костянтину Миколайовичу належить на праві власності будівля червоного кутка інв. №0009, літ.Б-2, В, загальною площею 683,1кв.м. (реєстраційний номер об'єкта 34880823101, дата державної реєстрації 29.01.2021), за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каліброва, 15.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області від 20.05.2025р. №18-8-0.37 1-1933/2-25, за відомостями Державного земельного кадастру за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробником якого є ФОП Приходько Д.С., 06.12.2019р., зареєстровано частину земельної ділянки площею 1,4458 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Каліброва, 15, присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:02:022:0140.
Земельна ділянка загальною площею 1,4458 га з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каліброва, 15, є власністю територіальної громади міста Запоріжжя, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.05.2024р.
Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 14.05.2024р. №3128/01/01-07/3778 на спірну земельну ділянку договорів оренди землі з відповідачами не обліковується.
Згідно Витягу від 09.04.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул.Каліброва, 15 з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 складає 15196080,90 грн.
Позивач посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФЕКТОРІ» та ФОП Тітов К.М. не сплачували та не звітували за користування земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул.Каліброва буд. 15.
Запорізькою міською радою складено розрахунок, щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» за період з 12.03.2019р. по 29.01.2021р. та по 31.12.2024р. та ФОП Тітовим М.К. за період з 29.01.2021р. по 31.12.2024р. земельною ділянкою комунальної форми власності, площею 1,4458 га, кадастровий номер 2310100000:02:022:0140 за адресою: м. Запоріжжя вул. Каліброва, буд. 15, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування).
За зазначеним розрахунком розмір недоотриманих доходів склав:
- відповідача 1 за період з 12.03.2019р. по 31.12.2024р. - 295 685,60 грн (за 2024р.) + 281 331,93 грн (за 2023р.) + 244 625,98 грн (за 2022р.) + 227 623,41 грн (за 2021р.) + 275 194,73 грн (за 2020р.) + 273 996,11 грн (за 2019р.) = 1 598 457,76 грн;
- відповідача 2 за період з 29.01.2021р. по 31.12.2024р., : 92 170,68 грн. (за 2024р.) + 87 696,38 грн. (за 2023р.) + 76 254,45 грн. (за 2022р.) + 64 109,63 грн. (за 2021р.) = 320 231,14 грн.
Таким чином, позивач заявляє про загальний розмір недоотриманих доходів з відповідача 1 в розмірі 1 598 457,76 грн, з відповідача 2 - в розмірі 320 231,14 грн.
Позивач посилався на те, що відповідачами не було оформлено право користування земельною ділянкою в наведений період, зокрема, укладення відповідних договорів оренди та державної реєстрації права оренди. Таким чином, відповідачі користувалися земельною ділянкою у заявлений до стягнення період без достатніх правових підстав.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
Невиконання відповідачами своїх зобов'язань щодо плати за фактичне користування земельною ділянкою, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення коштів доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період 12.03.2019 по 31.12.2024.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).
Позивач мотивуючи позовні вимоги, посилається на положення статей 1212 - 1214 ЦК України, як на правову підставу своїх вимог, а обґрунтовуючи вимоги про стягнення з ТОВ «ГРІВЕН ФЕКТОРІ» 15698457,76 грн та з ФОП Тітова Костянтина Миколайовича 320231,14 грн, зауважує, що ці суми є сумами несплаченої відповідачами орендної плати за використання спірної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого Запорізька міська рада була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме відповідачеві.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.
Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
За змістом пункту 4 частини 3 ст. 1212 ЦК України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 ГК України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а інша сторона додержувалась правил здійснення господарської діяльності.
За приписами ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
При цьому, на відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, з моменту набуття у власність нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 за адресою: м. Запоріжжя, вул.Каліброва, 15, у відповідачів виник обов'язок укласти Договіри оренди спірної земельної ділянки та зареєструвати на підставі них право оренди землі, оскільки на цих земельних ділянках розташовані належні відповідачам на праві власності об'єкти нерухомості.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» та ФОП Тітов К.М. (набувачі), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного Договору, збільшили вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
За таких обставин, з огляду на те, що речові права відповідачів на земельну ділянку не зареєстровано, останні не набули належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому використовували земельну ділянку без достатніх правових підстав.
Згідно зі ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути “існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні “виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У спірних правовідносинах неотримані Запорізькою міською радою кошти від використання земельної ділянки підпадають під визначене Європейським судом з прав людини поняття «майно, на яке особа цілком виправдано очікувала», право на яке підлягає захисту.
Також поняття майна, як грошових коштів, які особа очікувала отримати та, відповідно, набула права на судовий захист, розкривається в рішенні Європейського суду з прав людини «Кечко проти України».
Відповідно до вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Згідно з п. 14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т.ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом підприємства.
До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 “Дохід», затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153.
Разом з цим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відносяться суми нарахованих податків.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
За приписами п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Статтею 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків належить у т.ч. податок на майно.
Згідно ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до положень п.12.5 ст. 12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів с нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
В свою чергу п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Також слід зазначити, що базою оподаткування, відповідно до статті 271 Податкового кодексу України, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК.
За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель», для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Як вже зазначалося раніше, за приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області від 20.05.2025р. №18-8-0.37 1-1933/2-25, за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробником якого є ФОП Приходько Д.С., 06.12.2019р. було зареєстровано частину земельної ділянки площею 1,4458 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Каліброва, 15, присвоєно кадастровий номер 2310100000:02:022:0140.
За інформацією Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 29.04.2025 № 06.1-14/727 кошти за фактичне використання ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» земельною ділянкою з кадастровими номерами 2310100000:02:022:0140 за спірний період до бюджету міської територіальної громади не надходили.
Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 було встановлено розмір орендної плати за землю. Зазначеним рішенням було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за землі іншого призначення становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.
З наведеного слідує, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок, та збори за користування землями міста Запоріжжя.
Запорізька міська рада, формуючи розрахунок, встановила та розрахувала відсоток нормативної грошової оцінки землі, та розрахувала у відповідності до вищевказаних рішень суму завданих збитків, які Запорізька міська рада понесла від безпідставно набутого майна ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» та ФОП Тітов К.М.
Як вже було зазначено вище, згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.04.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 складає 15 196 080,90 грн.
Згідно з ст. 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативно грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Так, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік -1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Значення коефіцієнта за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступник рік.
Упродовж 2020-2021 років коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель не змінювався та становив 1,0, а у 2022-2024 роках у зв'язку із зміною індексу споживчих цін коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становив 1,1, 1,15 та 1,051 відповідно.
За розрахунком Запорізької міської ради недоотриманий дохід за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 за період з 12.03.2019 по 31.12.2024 відповідача 1 складає 1 598 457,76 грн, відповідача 2 за період з 29.01.2021 по 31.12.2024 - 320 231,14 грн.
Розрахунок здійснено позивачем, виходячи з таких даних:
1. У період з 14.03.2019р. по 31.12.2024р. у власності відповідача 1 перебувало нерухоме майно площею 2 191,4кв.м., в період з 14.03.2019р. по 25.02.2020р. - 504,2кв.м. , в період з 12.03.2019р. по 28.01.2021р.- 683,1кв.м.
2. У період з 29.01.2021р. по 31.12.2024р. у власності відповідача 2 перебувало нерухоме майно площею 683,1кв.м.
1) Сума доходу, отриманого від безпідставно набутого майна з 01.01.2024р. по 31.12.2024р. дорівнює:
15 196 080,90 грн. (НГО в цінах 2024р.) * 3% = 455 882,43 грн.;
455 882,43 грн. / 3 378,70кв.м. = 134,93 грн. за 1 кв.м.;
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 1: 134,93 грн. за 1 кв.м. * 2 191,4кв.м. = 295 685,60 грн.
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 2: 134,93 грн. за 1 кв.м. * 683,1кв.м. = 92 170,68 грн.
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2024р. по 31.12.2024р. складає:
Відповідач 1: 295 685,60 грн. + Відповідач 2: 92 170,68 грн.
2) Сума доходу, отриманого від безпідставно набутого майна з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. дорівнює:
15 196 080,90 грн. (НГО в цінах 2024р.) / 1,051 (коефіцієнт індексації НГО за 2023р.) = 14 458 687,82 грн. (НГО в цінах 2023р.) * 3% = 433 760,63 грн.; 433 760,63 грн. / 3 378,70кв.м. = 128,38 грн. за 1 кв.м.;
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 1: 128,38 грн. за 1 кв.м. * 2 191,4кв.м. = 281 331,93 грн.
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 2: 128,38 грн. за 1 кв.м. * 683,1кв.м. = 87 696,38 грн.
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. складає: Відповідач 1: 281 331,93 грн. + Відповідач 2: 87 696,38 грн.
3) Сума доходу, отриманого від безпідставно набутого майна з 01.01.2022р. по 31.12.2022р. дорівнює:
14 458 687,82 грн. (НГО в цінах 2023р.) / 1,15 (коефіцієнт індексації НГО за 2022р.) = 12 572 772,02 грн. (НГО в цінах 2022р.) * 3% = 377 183,16 грн.; 377 183,16 грн. / 3 378,70кв.м. = 111,63 грн. за 1 кв.м.;
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 1: 111,63 грн. за 1 кв.м. * 2 191,4кв.м. = 244 625,98 грн.
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 2: 111,63 грн. за 1 кв.м. * 683,1кв.м. = 76 254,45 грн.
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2022р. по 31.12.2022р. складає: Відповідач 1: 244 625,98 грн. + Відповідач 2: 76 254,45 грн. = 377164,28 грн.
Сума доходу, отриманого від безпідставно набутого майна з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. дорівнює:
12 572 772,02 грн. (НГО в цінах 2022р.) / 1,1 (коефіцієнт індексації НГО за 2021р.) = 11 429 792,74 грн. (НГО в цінах 2021р.) * 3% = 342 893,78 грн.; 342 893,78 грн. / 3 378,70кв.м. = 101,49 грн. за 1 кв.м.;
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 1: 101,49 грн. за 1 кв.м. * 683,1кв.м. = 69 327,82 грн. / 12 міс. = 5 777,32 грн. в міс.; 5 777,32 грн. в міс. / 31 день * 28 днів січня = 5 218,22 грн. (за період з 01.01.2021р. по 28.01.2021р.); 101,49 грн. за 1 кв.м. * 2 191,4кв.м. = 222 405,19 грн. (за період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р.); 5 218,22 грн. (за період з 01.01.2021р. по 28.01.2021р.) + 222 405,19 грн. (за період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р.) = 227 623,41 грн.
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 2: 101,49 грн. за 1 кв.м. * 683,1кв.м. = 69 327,82 грн. / 12 міс. = 5 777,32 грн. в міс. / 31 день = 186,37 грн. в день * 3 дня січня = 559,11 грн. (за період з 29.01.2021р. по 31.01.2021р.); 5 777,32 грн. в міс. * 11 міс. = 63 550,52 грн. (за період з 01.02.2021р. по 31.11.2021р.); 559,11 грн. (за період з 29.01.2021р. по 31.01.2021р.) + 63 550,52 грн. (за період з 01.02.2021р. по 31.11.2021р.) = 64 109,63 грн.
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. складає: Відповідач 1: 227 623,41 грн. + Відповідач 2: 64 109,63 грн.
5) Сума доходу, отриманого від безпідставно набутого майна з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. дорівнює:
11 429 792,74 грн. (НГО в цінах 2021р.) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2020р.) = 11 429 792,74 грн. (НГО в цінах 2020р.) * 3% = 342 893,78 грн.; 342 893,78 грн. / 3 378,70кв.м. = 101,49 грн. за 1 кв.м.;
З урахуванням приписів п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України від 30.03.2020р. № 540-IX) розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 1 за період з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. складає 275 194,73 грн.
Сума доходу, отриманого від безпідставно набутого майна з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. дорівнює:
11 429 792,74 грн. (НГО в цінах 2020р.) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2019р.) = 11 429 792,74 грн. (НГО в цінах 2019р.) * 3% = 342 893,78 грн.; 342 893,78 грн. / 3 378,70кв.м. = 101,49 грн. за 1 кв.м.;
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 1 за період з 12.03.2019р. по 31.03.2019р. за нерухоме майно 683,1кв.м.: 101,49 грн. за 1 кв.м. * 683,1кв.м. = 69 145,14 грн. / 12 міс. = 5 762,09 грн. в міс. * 9 міс. = 51 858,81 грн. (з 01.04.2019р. по 31.12.2019р.); 5 762,09 грн. в міс. / 31 день березня = 185,87 грн. в день * 20 днів березня = 3 717,40 грн. (з 12.03.2019р. по 31.03.2019р.); 51 858,81 грн. (з 01.04.2019р. по 31.12.2019р.) + 3 717,40 грн. (з 12.03.2019р. по 31.03.2019р.) = 55 576,21 грн.;
Розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна Відповідача 1 за період з 14.03.2019р. по 31.03.2019р. за нерухоме майно 2 191,4кв.м. + 504,2кв.м.: 101,49 грн. за 1 кв.м. * 2 191,4кв.м. = 222 405,19 грн. / 12 = 18 533,76 грн. в міс.;
18 533,76 грн. в міс. * 9 міс. = 166 803,89 грн. (з 01.04.2019р. по 31.12.2019р.);
18 533,76 грн. в міс. / 31 день березня = 597,86 грн. в день * 18 днів березня = 10 761,54 грн. (з 14.03.2019р. по 31.03.2019р.);
166 803,89 грн. (з 01.04.2019р. по 31.12.2019р.) + 10 761,54 грн. (з 14.03.2019р. по 31.03.2019р.) = 177 565,43 грн.;
101,49 грн. за 1 кв.м. * 504,2кв.м. = 51 171,26 грн. / 12 міс. = 4 264,27 грн. в міс.;
4 264,27 грн. в міс. *9 міс. = 38 378,44 грн. (з 01.04.2019р. по 31.12.2019р.);
4 264,27 грн. в міс. / 31 день березня = 137,56 грн. в день * 18 днів березня = 2 476,03 грн. (з 14.03.2019р. по 31.03.2019р.);
38 378,44 грн. (з 01.04.2019р. по 31.12.2019р.) + 2 476,03 грн. (з 14.03.2019р. по 31.03.2019р.) = 40 854,47 грн.
Розмір недоотриманого доходу розрахований позивачем виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнту індексації за відповідний рік.
Відповідно до контррозрахунку відповідача 1, заявлена позивачем до стягнення сума підлягає зменшенню на 603 173,08 грн суму сплаченого земельного податку, а також на суму заявлену за період з 01.03.2022 п 31.12.2022 року.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи та письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим та правильним.
Щодо доводів відповідача про відсутність обов'язку сплачувати орендні платежі за період березень-грудень 2022 року, суд зазначає наступне.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України у вказаній редакції).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд у постанові від 27.04.2021 у справі №922/2378/20, на яку посилається позивач в апеляційній скарзі, з урахуванням системного аналізу змісту п. 10.1.1 ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, ст. ст. 40, 41, п. 265.1.3 ст. 265 ПК України, виснував, що: "власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України".
Таким чином, беручи до уваги вищевстановлені обставини того, що в період з 01.03.2022 по 31.12.2022 відповідачі не мали статусу власників земельної ділянки, постійних землекористувачів чи орендарів, слідує висновок, що відповідачі, перебуваючи в статусі фактичних користувачів земельної ділянки, не маючи при цьому права власності, постійного користування або оренди на неї, не підпадають під правове регулювання наведених норм підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Враховуючи викладене, положення пп. 69.14. підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не підлягають застосуванню до даних правовідносин, що свідчить обґрунтованості заявленої вимог у період березень -грудень 2022р.
Щодо заяви відповідача 1 про зменшення суми позову на суму сплачених ним коштів в розмірі 603 173,08 грн, як податку на землю, суд зазначає про таке.
Як наведено вище, чинним законодавством розмежовано поняття “земельний податок» і “орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».
У даній справі відповідач 1 не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як фактичного землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Таким чином, не будучи власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, відповідач 1 безпідставно (фактично з власної ініціативи) сплачував земельний податок. (наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.02.2025 у справі № 645/1040/19).
За таких обставин, відсутні підстави зменшувати суму безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на суму фактично сплачених відповідачем 1 коштів в розмірі 603 173,08 грн в якості земельного податку.
На заперечення відповідача про «неправомірне «зворотнє перерахування НГО» та невідповідність НГО аналогічним ділянкам суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року по справі № 905/1680/20 однозначно висловилась про те, що для цілей сплати орендної плати Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним доказом.
Щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140 згідно Витягу № НВ-2300051832024 від 09.04.2024 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах міста Запоріжжя, виконується відповідно до Технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконаної Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя у 2013 році (далі-Технічна документація), відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 за № 213 та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (які були чинні на момент складання технічної документації).
Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, затверджена базова вартість 1 м.кв. земель м. Запоріжжя з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн., затверджено економіко-планувальне зонування, затверджені коефіцієнти місця розташування (Км2) згідно з додатком 1 та коефіцієнти впливу локальних факторів (Км3) згідно з додатком 2. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відповідно до даних, визначених у Технічній документації із нормативної грошової оцінки земель та відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку на момент формування такого витягу.
10.11.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методики). Пунктом 4 Постанови встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. За даними Головного управління Держгеокадастру Запорізької області на сьогоднішній день нова нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя не затверджена. Тому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7, не втратила чинність. Додатком 8 до Методики визначено значення коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельних ділянок (Кцп) відповідно до відомостей Державного земельного кадастру. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок передбачено додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012№ 1051. З огляду на зазначене, формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до даних, які зазначені у Технічній документації, а коефіцієнти, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп) застосовуються відповідно до додатку 8 Методики.
За інформацією з Державного земельного кадастру нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:022:0140, площа 1.4458 га, цільове призначення - 11.2 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості складає 15196080,90 грн.
З огляду на вищенаведене, Витяг № НВ-2300051832024 від 09.04.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований відповідно до даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя з урахуванням положень Методики.
В цьому контексті слід наголосити на тому, що матеріали даної судової справи не містять жодних доказів, які б давали змогу стверджувати про те, що Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок НВ-2300051832024 від 09.04.2024 скасований або про те, що дії, пов'язані з його формуванням, визнані в судовому порядку протиправними, неправомірними, тощо. Натомість, вищенаведені підстави та обставини дають можливість стверджувати про те, що вказаний витяг був та залишається дійсним та він цілком правомірно був взятий до уваги під час обчислення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою, який є предметом судового розгляду по судовій справі № 908/378/25.
Щодо правомірності здійсненого розрахунку плати за землю за 2019-2024 роки на підставі витягу № НВ-2300051832024 від 09.04.2024 та застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
З огляду на зазначене, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок застосовується до розрахованого значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель, не передбачено можливість оформлення витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі роки.
У 2018-2022 роках відповідні витяги не формувались. Відповідно, отримання значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок за попередні роки (у разі відсутності витягів із технічної документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за минулі роки, а також за умови чинності технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з якої такі витяги формувались) можливе шляхом ділення на відповідне значення коефіцієнта індексації.
Іншого механізму розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок попередніх періодів не існує.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оціни земель у розрізі років становить: за 2015 рік - 1.433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1.2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1.0; 2018 рік - 1.0; 2019 рік - 1.0; 2020 рік - 1.0; 2021 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).
З вищенаведеного вбачається, що кумулятивний показник індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення становить: - станом на 01.01.2018 - 1.519; - станом на 01.01.2019 - 1.519; - станом на 01.01.2020 - 1.519; - станом на 01.01.2021 - 1.519; - станом на 01.01.2022 - 1.671; - станом на 01.01.2023 - 1.922.
Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача щодо невірного визначення нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та невірного застосування коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки при здійсненні розрахунки заявленої суми боргу.
Також слід зазначити, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в заявлений позивачем спосіб, шляхом стягнення з ТОВ «ГРІН ФЕКТОРІ» та ФОП Тітова К.М. на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна у вигляді несплаченої орендної плати за період 12.03.2019 п 31.12.2024 в розмірі 193 201,59 грн не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Разом з тим, для кондиційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набутті (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Вказана правова позиція місцевого господарського суду відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.
У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.2023 у справі № 357/8975/20 викладено правові висновки про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 вересня 2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18) на які як на підставу касаційного оскарження посилається заявник. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними. Разом з тим, для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України). Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).
Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 180, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, ідентифікаційний код 42802041) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2019р. по 31.12.2024р. в розмірі 1 598 457,76 грн (один мільйон п'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 76 коп.).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тітова Костянтина Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 29.01.2021р. по 31.12.2024р. в розмірі 320 231,14 грн (триста двадцять тисяч двісті тридцять одна гривня 14 коп.).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІН ФЕКТОРІ» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, ідентифікаційний код 42802041) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код 04053915, адреса: 69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) витрати на сплату судового збору в розмірі 19 181,50 грн (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят одна гривня 50 коп.).
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тітова Костянтина Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код 04053915, адреса: 69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) витрати на сплату судового збору в розмірі 3 842,77 грн ( три тисячі вісімсот сорок дві гривні 77 коп.).
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2026.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.