21.01.2026 року м. Дніпро Справа № 908/361/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Фролов В.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації
на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 р.
( суддя Ярешко О.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 16.06.2025 р.)
у справі
за позовом
Управління капітального будівництва
Запорізької обласної державної адміністрації,
м. Запоріжжя
до
Товариства з обмеженою відповідальністю
“ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД»,
м. Запоріжжя
про стягнення 841 738,16 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВІ-БУД», про стягнення 543 657,06 грн. неустойки, 235 464,15 грн. індексу інфляції та 62 616,95 грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасне повернення попередньої оплати ( авансу ).
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 р. у справі № 908/361/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, в якій просить суд рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 р. у справі № 908/361/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, а саме рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На думку Скаржника, судом не прийняті до уваги пояснення ( відповідь на позов/заперечення/пояснення ) Відповідача, в яких він визнав порушення строків використання авансу. При цьому, суд вказав Відповідачу на додаткову угоду від 29.09.2024 р. № 7, озвучивши йому думку про інше сприйняття тексту цієї додаткової угоди, чим було порушено основні засади господарського судочинства, встановлені ст. 2 ГПК - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та прийнято сторону Відповідача.
Скаржник наголошує на тому, що при винесенні рішення судом було порушено норму матеріального права, а саме п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, яким встановлено розмір та строк повернення авансу на період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони.
Скаржника вважає, що останній день для повернення невідпрацьованого авансу, або надання документів про його відпрацювання є останній день шестимісячного терміну з моменту надання такого авансу.
Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що, укладаючи Договір та у подальшому вносячи до нього зміни шляхом укладення відповідних додаткових угод, сторони погоджувалися з тим, що невідпрацьовані суми авансу мають бути повернуті у визначений ними строк.
При цьому, Скаржник зазначає, що господарський договір укладається на підставі вільного волевиявлення сторін, але в будь-якому разі не може протирічить діючому законодавству ( п. 4 ст. 179 ГК України ).
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від ТОВ “Проектно-будівельна компанія “Акві-буд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 р. у справі № 908/361/25 без задоволення, а судове рішення у справі без змін.
Зокрема, Товариство посилається на те, що п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 ( зі змінами ) не визначено терміну для повернення Замовнику невикористаних сум авансу.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що згідно ст. 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Станом на час розгляду справи - пункт 3.10 Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024 р. є чинним та його дійсність не оскаржується жодною стороною. Також, Товариство посилається на практику Європейського суду з прав людини, а саме справу “Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 912/2797/21.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2025 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/361/25.
Матеріали справи № 908/361/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 р. у справі № 908/361/25 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 21.01.2026 р..
Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Від ТОВ “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД» надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Відповідача перебуває на лікарняному.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для задоволення даного клопотання, з урахуванням такого.
Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною).
Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов'язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Відповідача достатньо повно викладена у відзиві на апеляційну скаргу.
Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представника Відповідача.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( &51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
А отже, у зв'язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника Відповідача, за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 21.01.2026р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
12.04.2024 р. між Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД» ( Генпідрядник ) укладено Договір № 12/04/НЗ про закупівлю робіт за бюджетні кошти, згідно пунктів 1.1, 1.2 якого, Замовник доручає, а Генпідрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати в установлений Договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов'язується прийняти від Генпідрядника й оплатити закінчені роботи: «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області ( Улаштування смуг інженерних загороджень (невибухові загородження) - 10 км (ВОП № 44-48).
Договірна ціна складає 24 785 707,73 грн. з ПДВ ( п. 2.1 договору ).
Фінансування робіт, згідно п. 3.12 договору, здійснюється за рахунок коштів державного, обласного та місцевого бюджетів.
Згідно п. 3.1 договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням Загальних положень укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угрупування військ «Запоріжжя», та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.
Згідно п. 3.10 договору, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 50% вартості робіт за договором на строк до 15.05.2024 р.. відпрацювання Генпідрядником авансу підтверджується наданими Замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовника, а саме: не пізніше 15.05.2024 р. включно.
Закінчення виконання робіт - 30.06.2024 р. ( п. 4.1 договору ).
У пунктах 6.1, 6.2 Договору сторони визначили: якщо Генпідрядник впродовж часу виконання робіт по Договору виявить потребу внесення змін до обсягів робіт, передбачених договірною ціною, він протягом 3 робочих днів надає пропозиції щодо змін замовнику, а замовник протягом 5 днів приймає рішення по цьому питанню. Такі пропозиції направляються генпідрядником замовнику в письмовій формі. Замовник у такій же формі повідомляє про свою згоду або заперечення до запропонованих змін у триденний термін.
Згідно п. 12.4 договору, у разі порушення Генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, Генпідрядник за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Договір згідно п. 15.1 діє до 31.12.2024 р..
На виконання умов Договору Замовник перерахував на банківський рахунок Генпідрядника 12 392 850,00 грн., згідно платіжної інструкції № 74 від 12.04.2024 р. ( оплачено 18.04.2024 р.), у призначенні платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 12/04/НЗ від 12.04.2024 р..
Додатковою угодою № 1 від 15.04.2024 р. сторони виклали пункт 4.1 Договору в іншій редакції, визначивши закінчення виконання робіт - 01.06.2024 р..
Сторонами додатковими угодами до Договору пункт 3.10 викладався в новій редакції. Так, додатковою угодою № 2 від 13.05.2024 р. визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 31.05.2024 р.. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31.05.2024 р. включно.
Додатковою угодою № 3 від 30.05.2024 р. визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 30.06.2024 р.. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовника, а саме: не пізніше 30.06.2024 р. включно. Визначено закінчення виконання робіт - 30.06.2024 р..
На виконання умов Договору Замовник перерахував на банківський рахунок Генпідрядника 4 950 000,00 грн. згідно платіжної інструкції № 114 від 04.06.2024 р. ( оплачено 05.06.2024 р.), у призначенні платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 12/04/НЗ від 12.04.2024 р..
Таким чином, Позивач перерахував Відповідачу аванс у загальній сумі 17 342 850,00 грн.
Додатковою угодою № 4 від 26.06.2024 р. визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 31.07.2024 р.. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовника, а саме: не пізніше 31.07.2024 р. включно. Визначено закінчення виконання робіт - 31.07.2024 р..
Додатковою угодою № 5 від 26.07.2024 р. визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 01.09.2024 р.. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовника, а саме: не пізніше 01.09.2024 р. включно. Визначено закінчення виконання робіт - 01.09.2024 р..
Додатковою угодою № 6 від 29.08.2024 р. визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовника, але не пізніше 30.09.2024 р. включно, навіть якщо термін використання авансу не настав. Визначено закінчення виконання робіт - 30.09.2024 р..
Відповідач звернувся до Позивача з листом від 19.09.2024 р. № 01/19 ( вручено Позивачу 20.09.2024 р.) про коригування інвесторської кошторисної документації у відповідності до обсягів фактично виконаних робіт на влаштуванні ходів сполучення.
Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації листом від 14.04.2025 р. № 05-03/0101 на звернення Відповідача ( лист від 11.04.2025 б/н) повідомило, що з метою проведення коригування проєктно-кошторисної документації по об'єкту за Договором № 12/04/НЗ від 12.04.2024 р., між Управлінням та ФОП Марковою М.А. 18.10.2024 р. було укладено договір на виконання робіт з коригування кошторисної документації. 29.11.2024 р. Управління було отримано експертну оцінку № 49223 щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації. Таким чином, коригування проєктно-кошторисної документації здійснювалося з 18.10.2024 р. по 29.11.2024 р..
Додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 р. визначено перерахування авансу у розмірі до 70% вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців. По закінченні терміну використання авансу невідпрацьовані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовника, але не пізніше 25.12.2024 р. включно, навіть якщо термін використання авансу не настав. Визначено закінчення виконання робіт - 25.12.2024 р..
Додатковою угодою № 8 від 16.12.2024 р. сторони у зв'язку зі зменшенням обсягів робіт після проведення коригування проєктно-кошторисної документації та одержаною позитивною експертною оцінкою від 29.11.2024 р. № 49223, виклали п. 2.1 в іншій редакції, визначивши, що договірна ціна складає 15 565 184,98 грн. з ПДВ.
16.12.2024 р. між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 ( форма № КБ-2в ): № 1 на суму 14 265 037,39 грн., № 2 на суму 1 283 265,08 грн., № 3 на суму 16 524,00 грн., всього на загальну суму 15 564 826,47 грн.
Згідно позовної заяви, було закрито ( відпрацьовано ) погашення авансу у сумі 11 917 500,00 грн. актом № 1 від 16.12.2024 р..
16.12.2024 р. сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1 за грудень 2024 ( форма КБ-3 ) на суму 15 564 826,47 грн., із якої сума 11 917 500,00 грн. виключається з підсумку як авансова оплата, до сплати - 3 647 326,47 грн.
Таким чином, залишок авансу становив суму 5 425 350,00 грн. ( 17 342 850,00 грн. (сума перерахованого авансу Позивачем) - 11 917 500,00 грн. (сума відпрацьованого авансу) = 5 425 350,00 грн.).
Сума 5 425 350,00 грн. була перерахована ( повернута ) Відповідачем Позивачу згідно платіжної інструкції № 484 від 12.12.2024 р..
Позивач перерахував Відповідачу за виконані роботи суми: 16 524,00 грн., згідно платіжної інструкції № 296 від 16.12.2024 р. (оплачено 23.12.2024 р. ); 1 283 265,09 грн., згідно платіжної інструкції № 295 від 16.12.2024 р. ( оплачено 23.12.2024 р.); 2 347 537,39 грн., згідно платіжної інструкції № 294 від 16.12.2024 р. ( оплачено 23.12.2024 р. ).
Таким чином, Позивач перерахував на рахунок Відповідача загальну суму в розмірі 20 990 176,47 грн., суму 5 425 350,00 грн. Відповідач повернув Позивачу. Відтак, виконані роботи на суму 15 564 826,47 грн. були оплачені Позивачем Відповідачу повністю.
Між сторонами Договору був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період: 2024 р., згідно якого станом на 31.12.2024 р. заборгованість за Договором № 12/04/НЗ від 12.04.2024 р. відсутня.
Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації листом від 11.04.2025 р. № 05-03/0100, на звернення відповідача ( лист від 10.04.2025р. б/н) було повідомлено, що відповідальною особою за здійсненням технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об'єктах будівництва по Договору № 12/04/НЗ від 12.04.2024 р. було призначено провідного інспектора виробничого відділу Управління Зубарева М.В..
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено протоколи від 23.10.2024 р. та від 11.12.2024 р. № № 13, 15 про порушення бюджетного законодавства. Згідно протоколів, станом на 25.10.2024 р. та на 11.12.2024 р., відповідно, розпорядником бюджетних коштів ( Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації ) не надано до органу Казначейства документи, що підтверджують факт виконання робіт на суму 12 392 850,00 грн. та на суму 4 950 000,00 грн., оплачені на умовах авансування відповідно до Договору від 12.04.2024 р. № 12/04/НЗ, та не забезпечено повернення невикористаної підрядником суми авансу, що є порушенням бюджетного законодавства.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області були складені відповідні попередження від 25.10.2024 р. № 45 та від 11.12.2024 р. № 50 про неналежне виконання бюджетного законодавства.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 536 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, врегульовані договором будівельного підряду.
Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).
У п. 3 вказаного Порядку (в редакції станом на час укладення Договору на 28.02.2024) передбачено, що цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 р. № 1415 пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 доповнено абзацом такого змісту:
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців.
Щодо досліджуваної справи, то на момент укладення договору від 12.04.2024 р., пунктом 3.10 сторони визначили надання попередньої оплати (виплату авансу) Відповідачу на строк до 15.05.2024 р. та, у разі невідпрацювання авансу, він мав бути повернутий не пізніше 15.05.2024 р.
Враховуючи перерахування Позивачем авансу у сумі 12 392 850,00 грн. 12.04.2024 р., шестимісячний строк його відпрацювання сплинув 18.10.2024 р.
Також на виконання умов Договору - 04.06.2024 р. Позивач перерахував на банківський рахунок Відповідача 4 950 000,00 грн., як попередню оплату по Договору № 12/04/НЗ від 12.04.2024 р., шестимісячний строк його відпрацювання сплинув 05.12.2024 р.
Таким чином, Позивач перерахував Відповідачу аванс у загальній сумі 17 342 850,00 грн.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У цьому спорі, додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 р. до договору сторонами визначено здійснення Замовником попередньої оплати ( виплату авансу ) Генпідряднику на термін до 6 місяців та одночасно встановлено, що по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовника, не пізніше 25.12.2024 р. включно, навіть, якщо термін використання авансу не настав.
Додатковою угодою № 8 від 16.12.2024 р. сторони, у зв'язку зі зменшенням обсягів робіт після проведення коригування проєктно-кошторисної документації та одержаною позитивною експертною оцінкою від 29.11.2024 р. № 49223, виклали п. 2.1 договору в іншій редакції, визначивши, що договірна ціна складає 15 565 184,98 грн. з ПДВ.
При цьому факт відпрацювання Відповідачем авансу, за умовами п. 3.10 договору, підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. Акти на загальну суму 15 564 826,47 грн. були підписані сторонами лише 16.12.2024 р, тобто після спливу шестимісячного строку.
Ст. 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У даному випадку, сторони з власної волі змінили п. 3.10 договору додатковою угодою № 7 та визначили строк для повернення невідпрацьованого авансу не після закінчення шестимісячного строку ( жовтень, грудень 2024 р. ), а до конкретної дати 25.12.2024 р.
Станом на час розгляду справи та прийняття оскаржуваного рішення, п. 3.10 договору у редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024 р. та сама ця угода є чинними, докази визнання їх недійсними відсутні . Сторони дійсності цього пункту Договору не оспорювали.
Отже, з урахуванням положень наведених вище норм та умов договору, у редакції додаткової угоди № 7, місцевим господарським судом було зроблено правильний висновок, що по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьована сума авансу у розмірі 5 425 350,00 грн. (17 342 850,00 грн. ( перерахований аванс ) - 11 917 500,00 грн ( сума відпрацьованого авансу ((сума актів КБ-2в) мала бути повернута Відповідачем не пізніше 25.12.2024 р..
Вказана вище невідпрацьована сума авансу була повернута Позивачу згідно з платіжною інструкцією № 484 від 12.12.2024 р, тобто у межах строку, визначеного сторонами у п. 3.10 договору в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024 р..
Відповідно до ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 12.4 договору сторони передбачили, що у разі порушення Генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, Генпідрядник за користування грошовими кошами замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій, генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Позивач нарахував неустойку у розмірі 543 657,06 грн. та 3% річних у розмірі 62 616,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 235 464,15 грн.
Між тим, оскільки судом не встановлено порушення Відповідачем визначеного договором строку повернення невідпрацьованих сум авансу, Позивачем безпідставно нараховані неустойка, 3% річних та інфляційні втрати.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, про недоведеність позовних вимог Позивача.
Доводи Скаржника про те, що у додатковій угоді № 7 було визначено не тільки граничний термін використання авансу - до 6 місяців, а й зазначені дії, які Відповідач повинен здійснити при закінченні такого терміну, і які судом першої інстанції не було взято до уваги, не мають під собою підґрунтя та спростовуються змістом оскаржуваного рішення.
Слід зазначити, що додатковими угодами, якими змінювався строк надання авансу, у тому числі додатковою угодою № 7, пункт 3.10 Договору викладався в іншій (новій) редакції. Тобто, після підписання цих угод діяла нова редакція зазначеного пункту договору, яким сторони мали керуватися. До того ж, такі угоди укладалися саме до договору №12/04/НЗ від 12.04.2024 р., таким чином посилання у скарзі на погодження Запорізькою обласною державною адміністрацією узагальнюючого терміну відпрацювання попередньої оплати є безпідставним.
Інші аргументи Скаржника розглянуті колегією суддів, між тим вони не мають суттєвого значення для вирішення даного спору.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 р. у справі №908/361/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повна постанова суддями Кощеєвим І.М. та Чус О.В. підписана 28.01.2026р., суддею Дарміним М.О., у зв'язку з перебуванням на лікарняному, ______________.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус