ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 січня 2026 року Справа № 924/337/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
прокурор - Кривецька-Люліч Т.А.
позивача - не з'явився
відповідача-1 - не з'явився
відповідача-2 - не з'явився
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група''
на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 26.03.2025, повне рішення складено 03.04.2025,
у справі № 924/337/24
за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства освіти і науки України, м. Київ
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'', м. Чернівці
2) Закладу вищої освіти ''Подільський державний університет'', м. Кам'янець-Подільський
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західний офіс Державної аудиторської служби в особі Управління Західного офісу в Хмельницькій області
про визнання недійсними додаткових угод, укладених до договору № 65 від 28.04.2021, та стягнення 655 905,41 грн
В квітні 2024 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства освіти і науки України, до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'', Закладу вищої освіти ''Подільський державний університет'', третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Західний офіс Державної аудиторської служби в особі Управління Західного офісу в Хмельницькій області про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 18.05.2021, № 2 від 18.06.2021, № 3 від 29.06.2021, № 4 від 20.07.2021, № 5 від 10.08.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 13.08.2021, № 8 від 13.10.2021, № 9 від 19.10.2021, № 11 від 12.11.2021, № 12 від 22.11.2021, № 13 від 23.11.2021, № 19 від 20.01.2021 до договору № 65 від 28.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' та Подільським державним університетом (Подільським державним аграрно-технічним університетом), та стягнення грошових коштів в сумі 655 905,41 грн /т. 1 а.с. 1-22/.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 26.03.2025 у справі № 924/337/24, серед іншого ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 18.05.2021, № 2 від 18.06.2021, № 3 від 29.06.2021, № 4 від 20.07.2021, № 5 від 10.08.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 13.08.2021, № 8 від 13.10.2021, № 9 від 19.10.2021, № 11 від 12.11.2021, № 12 від 22.11.2021, № 13 від 23.11.2021, № 19 від 20.01.2021 до договору № 65 від 28.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' та Подільським державним університетом (Подільським державним аграрно-технічним університетом).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' на користь Міністерства освіти і науки України грошові кошти у розмірі 655 905,41 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' на користь Хмельницької обласної прокуратури 24 601,29 грн - витрат по оплаті судового збору.
Стягнути із Закладу вищої освіти ''Подільський державний університет'' на користь Хмельницької обласної прокуратури 24 601,29 грн - витрат по оплаті судового збору /т. 2 а.с.155-160/.
16.04.2025, через систему Електронний суд, відповідач-1 ТОВ ''Національна Енергетична Група'', не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 у справі № 924/337/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити /т. 2 а.с. 170-178/.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:
- у цій справі територіальна юрисдикція такого спору має визначатись за загальним правилом частини першої статті 27 ГПК України: позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, у зв'язку з тим що спір про стягнення з відповідача грошових коштів не стосується предмета договору поставки, а місце поставки не має значення для визначення юрисдикції спору. Іншими словами, за синалагматичним договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір;
- поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором, у зв'язку з цим не підлягає застосуванню і частина п'ята статті 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні;
- у відповідності до частини 1 статті 279 ГПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності);
- за таких умов рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 прийняте із порушенням правил підсудності, у зв'язку з чим має бути скасоване з подальшим направленням справи № 924/337/24 на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області, тобто за місцем знаходження ТОВ “Національна енергетична група»;
- відповідач-2 у спірних відносинах по закупівлі електричної енергії діє як отримувач бюджетних коштів - покупець електричної енергії в обсязі та в межах затверджених видатків, отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за господарським договором відповідач-2, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах.
- судом першої інстанції було проігноровано аналогічну позицію Великої Палати Верховного Суду по справі № 905/1907/21 (постанова від 21.06.2023), а також зроблені Великою Палатою Верховного Суду висновки про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі школи, так як школа укладаючи договір поставки діє виключно як сторона у зобов'язальних відносинах не дивлячись на те, що є розпорядником бюджетних коштів та вважає правильними висновки судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі школи, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України;
- крім того, виходячи з фактичних обставин цієї справи, можна стверджувати, що підставою звернення прокурора в інтересах держави, є самостійне опрацювання прокуратурою даних на офіційному порталі публічних закупівель “Прозорро» щодо закупівлі за бюджетні кошти з метою з метою захисту інтересів держави, однак, статті 7 та 8 Закон України “Про публічні закупівлі» визначає органи та способи контролю у сфері публічних закупівель серед яких відсутні органи прокуратури;
- стаття 23 Закон України “Про прокуратуру» також не дає такого права контролю;
- відповідач-2 у відносинах з постачальником електричної енергії є виключно споживачем. Між ними не виникають організаційно-господарські відносини, їх відносини є виключно майново-господарськими зобов'язаннями за господарським договором;
- оціночні судженнями прокурора щодо ніби-то невиконання позивачем процесуальних дій, ставиться під сумнів принцип jura novit curia (“суд знає закони»), так як суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію відносин та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини;
- прокурор намагається трансформувати словосполучення “виключні випадки представництва», що передбачені частиною 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» в словосполучення “неналежним чином» та “не здійснює» що не є тотожними “виключним випадкам» а є лише оціночними судженнями прокурора;
- основною підставою для задоволення судом позовних вимог послугувало ніби-то порушення відповідачами вимог Закону України “Про публічні закупівлі» та умови укладеного між ними договору, на думку суду першої інстанції останні без належних підстав уклали додаткові угоди, якими внесли зміни до його істотних умов, а саме перевищили встановлений законодавством максимальний ліміт у 10 % у підвищенні ціни на електроенергію як товар у договорі, за відсутності належного обгрунтування коливання ціни у відповідний період;
- при цьому судом першої інстанції вказано, що можливість зміни ціни договору внаслідок дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушення принципів процедури закупівлі;
- такий висновок суду першої інстанції є хибним, зважаючи на те, що рішення прийняте без урахування специфіки ринку електричної енергії у порівнянні з ринками звичайного товару (продукції), така специфіка ринку пов'язана з особливостями електроенергії як товару, в якої на відміну від інших товарів, зокрема моменти виробництва, транспортування та споживання співпадають у часі, а на кожному з цих етапів задіяний специфічний склад учасників правовідносин, кожен з яких наділений правами та обов'язками характерними саме для цього ринку товару, які не є типовими за змістом зі звичайним ринком товарів;
- із прийняттям нової редакції Закону змінено формулювання у статті 41 порівняно із статтею 36 Закону (яка тлумачилась Верховним Судом), а саме було внесено зміни щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару пропорційно відсотку, на який відбулося коливання на ринку, але фактично не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
- при цьому законодавцем чітко визначено, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю певних видів енергії, серед яких і електрична енергія;
- посилання прокурора та суду першої інстанції на встановлення законом максимального ліміту збільшення ціни за одиницю товару (10 %) не ґрунтується на нормах чинної редакції відповідного Закону та без врахування особливостей роботи ринку електричної енергії;
- згідно з рекомендаціями Мінекономрозвитку (лист за № 3304-04/33869-06 від 14.08.2019, адресований суб'єктам у сфері публічних закупівель) - сторони можуть використовувати інформацію про коливання цін на РДН з офіційного веб ресурсу (https://www.oree.com.ua) ДП “Оператор ринку»;
- за таких умов інформація, що оприлюднена ДП “Оператор ринку» на своєму офіційному вебресурсі, підтверджує коливання ціни на ринку є загальнодоступною та офіційною;
- жодним нормативним документом (в тому числі і Законом України “Про публічні закупівлі») не врегульовано питання надання того чи іншого документу в підтвердження коливання ціни;
- відповідач-1 інформацію, що була опублікована ДП “Оператор ринку», підтверджував ще й ціновими довідками ТПП, в яких чітко вказувались періоди коливання ціни та відсоток коливання, що взагалі залишилось поза увагою суду;
- враховуючи, що формування ціни відбувається погодинно і не пов'язане з розрахунковим періодом, правомірним є підняття, яке за один раз не перевищує 10 %, і збережено принцип “пропорційності»;
- покладення на відповідача -1, який діяв у відповідності до норм закону та договору, наслідків у вигляді повернення коштів та, фактично зобов'язання поставити товар (електроенергію) за економічно невигідними та необґрунтованими цінами, не відповідало б вищевказаним критеріям щодо втручання у право мирного володіння майном;
- лише застосування двохсторонньої реституції буде мати наслідком дотримання принципів господарського судочинства щодо рівності учасників справа перед законом та судом.
За наведених обставин скаржник не погоджується із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 у справі № 924/337/24, вважає його ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Листом № 924/337/25/2120/25 від 16.04.2025 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
28.04.2025 до суду надійшли матеріали справи № 924/337/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 у справі № 924/337/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.06.2025 /т. 2 а.с. 191/.
08.05.2025 (вх. № 2077/25) від Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 924/337/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 /т. 2 а.с. 196-197/.
08.05.2025 (вх. № 3780/25) від Західного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Західного офісу в Хмельницькій області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника останнього /т. 2 а.с. 214/.
20.05.2025 (вх. № 4127/25) на адресу суду від заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ "Національна Енергетична Група" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 залишити без змін /т. 2 а.с. 217-222/.
Ухвалою суду від 02.06.2025 задоволено заяву (вх. № 2157/25) представника ТОВ ''Національна Енергетична Група'' про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 244/.
Ухвалою суду від 11.06.2025 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ''Національна Енергетична Група'' на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 у справі № 924/337/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 920/19/24 /т. 2 а.с. 249-250/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ''Національна Енергетична Група'' на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 у справі № 924/337/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "21" січня 2026 р. о 10:00 год. /т. 3 а.с.1/.
26.12.2025 (вх. № 10178/25) від Західного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Західного офісу в Хмельницькій області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника останнього, з врахуванням пояснення від 29.04.2024, яке міститься в матеріалах справи /т. 3 а.с. 6/.
29.12.2025 (вх.№ 5659/25) від ТОВ ''Національна Енергетична Група'' надійшло клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі № 924/337/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 924/698/23 /т. 3 а.с. 9-11/.
Ухвалою суду від 05.01.2026 задоволено заяву (вх.№ 5665/25) представника ТОВ ''Національна Енергетична Група'' про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судове засідання 21.01.2026 з'явився прокурор. Міністерство освіти і науки України, ТОВ ''Національна Енергетична Група'', Заклад вищої освіти ''Подільський державний університет'' не забезпечили участь в судовому засіданні повноважних представників, про час та дату судового засідання сторони повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Оскільки ухвалою суду від 26.12.2025 явка представників сторін в судове засідання 21.01.2026 обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників Міністерства освіти і науки України, ТОВ ''Національна Енергетична Група'', Закладу вищої освіти ''Подільський державний університет'', оскільки їх не явка не перешкоджає перегляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд
Згідно з звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-03-25-000679-b, сформованим 29.04.2021, Подільським державним аграрно-технічним університетом на вебпорталі Уповноваженого органу 25.03.2021 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії за кодом ДК 021:2015-09310000-5-Електрична енергія" (код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) в обсязі 900 000 кВт/год із очікуваною вартістю 2 205 000,00 грн.
Участь у відкритих торгах взяли вісім учасників. Рішенням тендерного комітету замовника від 12.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'', м. Чернівці визнано переможцем закупівлі з остаточною пропозицією 1 508 850,00 грн.
28.04.2021 між ТОВ ''Національна Енергетична Група'' та Подільським державним аграрно-технічним університетом укладено договір № 65, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1 договору) /т. 1 а.с. 73-74/.
Відповідно до п. 2.1 договору, строк (термін) поставки товару з 01.05.2021 до 31.12.2021 (включно).
Ціна цього договору становить 1 508 850,00 грн, а ціна за одиницю товару визначається у додатку № 2 до договору "Комерційна пропозиція". Ціна електричної енергії включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ ''Укренерго'', який регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 4.1, 4.2, 4.3).
Згідно з п. 12.3 договору сторони домовились, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'', поміж іншого, стосовно зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП.
Пунктом 12.5 договору сторонами передбачено, що у разі необхідності внесення змін та доповнень до цього договору кожна із сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення відповідних змін до договору керуватися вимогами цих нормативних документів.
Згідно з п. 12.5.1 договору для підписання сторонами додаткової угоди про збільшення ціни за одиницю товару відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' або про зміну ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' сторона, яка бажає внести зміни до договору, звертається до іншої сторони зі зверненням (проектом додаткової угоди та листом, клопотанням тощо), у якому подає розрахунок зміни вартості товару. До звернення додаються підтверджуючі документи (наприклад, довідка та/або інформація органів статистики або Торгово-промислової палати або Української енергетичної біржі або іншого органу чи установи, яка має на це повноваження), які містять інформацію про ціни на товар та з яких можна встановити наявність коливання ціни.
Якщо зміни до договору відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 або п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' вносяться вперше, сторона, яка бажає внести зміни до договору, повинна надати підтверджуючий документ, який містить відомості про ціни на момент укладення договору (допускається надання відомостей у часових межах не більше, ніж три дні відносно дня укладення цього договору), та підтверджуючий документ, який містить відомості про ціни не більше, ніж за десять днів до дня письмового звернення щодо зміни ціни (п. 12.5.2 договору).
Відповідно до п. 12.5.3 договору, якщо зміни до договору відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 або п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' вносяться не вперше, сторона, яка бажає внести зміни до договору, повинна надати підтверджуючий документ (документи), який містить відомості про ціни не більше, ніж за десять днів до дня письмового звернення постачальника щодо зміни ціни, та не більше, ніж за десять днів відносно дня укладення попередньої додаткової угоди про зміну ціни.
Споживач має право відмовитися від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару (п. 12.5.4 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 4.5 договору).
Згідно з п. 4.7 договору, оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 робочих днів з моменту отримання його споживачем. Споживач здійснює оплату за фактично спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, обсяги якої підтверджені актом приймання-передачі електричної енергії, підписаним обома сторонами, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 включно, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 12.1 договору).
Невід'ємною частиною цього договору є всі додатки та додаткові угоди (п. 12.8 договору).
У додатку № 2 до договору - "Комерційна пропозиція" сторони погодили, зокрема, ціну товару, яка на момент укладення договору складає за 1 кВт/год - 1,6765 грн. з ПДВ та включає в себе ціну закупівлі електричної енергії на всіх сегментах оптового ринку, тариф на передачу та всі обов'язкові податки збори та платежі, що передбачені правилами оптового ринку електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами, в тому числі і податок на додану вартість.
Відповідно до листів ТОВ ''Національна Енергетична Група'', адресованих Подільському державному аграрно-технічному університету, зазначалося про необхідність зміни договірної ціни у зв'язку із зміною ціни електричної енергії на оптовому ринку у бік збільшення (листи № 1-188 від 14.05.2021, № 1-224 від 15.06.2021, № 1-279 від 25.06.2021, № 1-298 від 19.07.2021, № 1-319 від 09.08.2021, № 1-580 від 08.10.2021, № 1-580 від 08.10.2021, № 1-658 від 03.11.2021, № 1-671 від 15.11.2021).
На підтвердження обгрунтованості коливання ціни на електричну енергію, що зумовило її збільшення за договором, відповідачем надано цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 580 від 14.05.2021, № 710 від 15.06.2021, № 765 від 24.06.2021, № 872 від 19.07.2021, № 951/1 від 05.08.2021, № 951/2 від 05.08.2021, № 955 від 05.08.2021, № 1216/3 від 05.10.2021, № 1216/4 від 05.10.2021, № 1457/1 від 12.11.2021, № 1457/2 від 12.11.2021, № 1457/3 від 12.11.2021 /т. 1 а.с. 73, 86, 89, 92, 94, 96, 99, 102, 106, 109, 110/.
Протягом 2021-2022 років до договору вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю вартості товару, а саме:
- додатковою угодою № 1 від 18.05.2021 вирішено з 01.05.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год. до 1,843982 грн та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 818 236,36 кВт/год. /т. 1 а.с. 78/;
- додатковою угодою № 2 від 18.06.2021 вирішено з 01.06.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,0281958 грн та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 748 132,41 кВт/год. /т. 1 а.с. 81/;
- додатковою угодою № 3 від 29.06.2021 вирішено з 19.06.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год. до 2,2308125 грн та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 685 921,51 кВт/год. /т. 1 а.с. 84/;
- додатковою угодою № 4 від 20.07.2021 вирішено з 01.07.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,4536707 грн та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 630 390,26 кВт/год. /т. 1 а.с. 87/;
- додатковою угодою № 5 від 10.08.2021 вирішено з 01.08.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,698792 грн та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 580 797,9 кВт/год. /т. 1 а.с. 90/;
- додатковою угодою № 6 від 11.08.2021 вирішено з 01.08.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,968401 грн і зменшено обсяги постачання електричної енергії до 535 709,81 кВт/год. /т. 1 а.с. 93/;
- додатковою угодою № 7 від 13.08.2021 вирішено з 01.08.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,264944 грн. і зменшено обсяги постачання електричної енергії до 494 716,89 кВт/год. /т. 1 а.с. 95/;
- додатковою угодою № 8 від 13.10.2021 вирішено з 01.10.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год. до 3,488593 грн і зменшено обсяги постачання електричної енергії до 470 483,43 кВт/год. /т. 1 а.с. 97/;
- додатковою угодою № 9 від 19.10.2021 вирішено з 01.10.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,771867 грн. і зменшено обсяги постачання електричної енергії до 443 914,48 кВт/год. /т. 1 а.с. 100/;
- додатковою угодою № 11 від 12.11.2021 вирішено з 01.11.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,148676 грн та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 417 776,99 кВт/год. /т. 1 а.с. 104/;
- додатковою угодою № 12 від 22.11.2021 вирішено з 01.11.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,556905 грн і зменшено обсяги постачання електричної енергії до 394 338,32 кВт/год. /т. 1 а.с. 107/;
- додатковою угодою № 13 від 23.11.2021 вирішено з 01.11.2021 збільшити ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,777003 грн та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 383 363,45 кВт/год. /т. 1 а.с. 111/;
- додатковою угодою № 19 від 20.01.2022 у зв'язку із набранням чинності 01.01.2022 постанови НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 р." вартість електричної енергії з 01.01.2022 за 1 кВт/год складає 4,839055 грн. з ПДВ /т. 1 а.с. 117/.
У період травень 2021 року - січень 2022 року Заклад вищої освіти ''Подільський державний університет'' отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' електричну енергію, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії:
- № 1 від 24.06.2021, за травень 2021 року - 46 191,00 кВт/год.;
- № 2 від 24.06.2021, за червень 2021 року - 28 331,00 кВт/год.;
- № 10/3 від 10.08.2021, за липень 2021 року- 9 855,00 кВт/год.;
- № 4 від 29.08.2021, за серпень 2021 року - 9 645,00 кВт/год.;
- № 5 від 05.10.2021, за вересень 2021 року - 22 689,00 кВт/год.;
- № 6 від 28.10.2021, за жовтень 2021 року - 39 429,00 кВт/год.;
- №7 від 08.12.2021, за листопад 2021 року - 59 624,00 кВт/год.;
- № 8 від 28.12.2021, за грудень 2021 року - 90 888,00 кВт/год.;
- № 1 від 31.01.2022, за січень 2022 року - 46 858,00 кВт/год /т. 1 а.с. 120-128/.
Заклад вищої освіти ''Подільський державний університет'' сплатив ТОВ ''Національна Енергетична Група'' за електричну енергію згідно з платіжними дорученнями:
- № 1197 від 24.06.2021 - 85 175,38 грн;
- № 1289 від 01.07.2021 - 59 756,95 грн;
- № 1586 від 10.08.2021 - 24 180,92 грн;
- № 1671 від 26.08.2021 - 20 293,32 грн;
- № 1670 від 26.08.2021 - 7 081,20 грн;
- № 1669 від 26.08.2021 - 4 115,87 грн;
- № 2136 від 06.10.2021 - 740 78,32 грн;
- № 2363 від 24.11.2021 - 148 720,94 грн;
- № 2638 від 08.12.2021 - 284 824,02 грн;
- № 2977 від 28.12.2021 - 434 172,25 грн.
Згідно з випискою від 09.02.2022 - 226 748,44 грн /т. 1 а.с. 129-139/.
Хмельницька обласна прокуратура надіслала Міністерству освіти і науки України та Подільському державному аграрно-технічному університету лист № 24-319вих-23 від 08.09.2023, у якому повідомила про результати вивчення укладеного тендерного договору № 65 від 28.04.2021 та додаткових угод про підняття ціни за одиницю товару і встановила, що під час виконання договору допущено надмірну сплату грошових коштів. Просила надати відповідь про вжиті заходи до повернення надміру сплачених коштів та про намір здійснення прокурором з вказаних підстав представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову до суду /т. 1 а.с. 63-69/.
Також Хмельницька обласна прокуратура надіслала Управлінню Західного офісу Державної аудиторської служби в Хмельницькій області листа № 24-345вих-23 від 11.10.2023 про надання інформації щодо вжиття заходів фінансового контролю закупівлі /т. 1 а.с. 140-141/.
У відповідь Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Хмельницькій області листом № 132217-17/2781-2023 від 24.10.2023 повідомило, що правові підстави для здійснення моніторингу зазначеної у листі процедури закупівлі відсутні, а інформацію в межах компетенції буде враховано в разі проведенння заходів державного фінансового контролю, які передбачені ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 /т. 1 а.с. 147/.
Міністерство освіти і науки України надало Хмельницькій обласній прокуратурі відповідь від 14.09.2023 № 25344-23, у якій повідомило про відсутність у Міністерства інформації щодо договору № 65 від 28.04.2021 на 2021 рік та додаткових угод до нього, з огляду на що заходи, спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства Міністерство не вживало. Тому у разі наявності підстав, Міністерство просить вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави /т. 1 а.с. 70-71/.
Хмельницька обласна прокуратура листом № 24-132вих-24 від 26.03.2024 повідомила Міністерство освіти і науки України і Західний офіс Державної аудиторської служби про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів /т. 1 а.с. 148-151/.
При розрахунку суми повернення коштів взято різницю між сумою фактично сплачених коштів (за цінами, які встановлювались додатковими угодами № 1-19) та сумою, що підлягає сплаті з урахуванням ціни, погодженої у додатку № 2 до договору "Комерційна пропозиція" - 1,6765 грн за 1 кВт/год, а саме: 353 237 кВт х 1,6765 грн = 592 201,83 грн х 0,2 = 710 642,20 грн з ПДВ; 1 366 147,61 грн - 710 642,20 грн = 655 905,41 грн.
За вказаних обставин, Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області із цим позовом.
26.03.2025 Господарський суд Хмельницької області за результатами розгляду позову Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури ухвалив рішення про задоволення позову.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що додаткові угоди, укладені до договору № 65 від 28.04.2021, суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягають визнанню недійсними.
За договором № 65 від 28.04.2021 ТОВ ''Національна Енергетична Група'' було поставлено закладу вищої освіти ''Подільський державний університет'' 353510 кВт електричної енергії. За вказаний обсяг спожитої електричної енергії Заклад вищої освіти ''Подільський державний університет'' сплатив 1 369 147,61 грн (з урахуванням цін у додаткових угодах). Натомість вартість поставленої електричної енергії в обсязі 353510 кВт має становити 592 659,52 грн (353510 кВт х 1,6765 грн).
Відповідно, різниця між сумою фактично сплачених коштів (за цінами, які встановлювались додатковими угодами) та сумою, що підлягає сплаті з урахуванням ціни, погодженої додатком № 2 до договору "Комерційна пропозиція", являється грошовою сумою, що була безпідставно одержана, підстава її набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов'язаний її повернути, що відповідає приписам статтей 216, 1212 ЦК України.
Отже, вимога про стягнення з ТОВ ''Національна Енергетична Група'' грошових коштів у розмірі 655 905,41 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Статтею 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Судом відмічається, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Однак, для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Верховний Суд України у постанові від 23.09.2021 у справі № 907/576/19 зазначив, що замовниками, у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", є суб'єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, які має забезпечувати держава та які витрачаються для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.
Міністерство освіти і науки України є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по управлінню Подільським державним аграрно-технічним університетом і забезпечувала фінансування вказаного підприємства. Відносини між Подільським державним аграрно-технічним університетом та Міністерством освіти і науки України будуються на підконтрольності і підпорядкованості.
Тобто, наслідком порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" в спірних правовідносинах є нераціональне використання коштів університету, що свідчить про наявність саме публічного державного, а не приватного інтересу суб'єкта закупівлі.
З матеріалів справи вбачається, що Хмельницька обласна прокуратура звернулася саме до Міністерства освіти і науки України та Подільського державного аграрно-технічного університету з листом № 24-319вих-23 від 08.09.2023, яким повідомила про результати вивчення укладеного тендерного договору № 65 від 28.04.2021 та додаткових угод про підняття ціни за одиницю товару і встановила, що під час виконання договору допущено надмірну сплату грошових коштів. Просила надати відповідь про вжиті заходи до повернення надміру сплачених коштів та про намір здійснення прокурором з вказаних підстав представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову до суду.
Міністерство освіти і науки України надало Хмельницькій обласній прокуратурі відповідь від 14.09.2023 № 25344-23, у якій повідомило про відсутність у Міністерства інформації щодо договору № 65 від 28.04.2021 на 2021 рік та додаткових угод до нього, з огляду на що заходи, спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства Міністерство не вживало. Тому у разі наявності підстав, Міністерство просить вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави.
Враховуючи викладене, Хмельницька обласна прокуратура листом № 24-132вих-24 від 26.03.2024 повідомила Міністерство освіти і науки України і Західний офіс Державної аудиторської служби про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів.
Тобто, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
Враховуючи, що Міністерство освіти і науки України самостійно не звернулося до суду, про що повідомило прокуратуру, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Міністерства освіти і науки України, оскільки звернення заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави.
За наведених обставин, доводи ТОВ ''Національна Енергетична Група'' про те, що прокурор не має права звертатися до суду в інтересах держави в особі позивача, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка враховується судом апеляційної інстанції у цій справі:
"43. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
44. Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
45. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
46. За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
47. Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
48. Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
49. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
50. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
51. Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
52. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
53. Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
54. Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
55. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
56. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
57. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку".
Також колегією суддів враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, в якій викладено наступне:
"150. Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.
151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.
153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
156. Варто наголосити на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.
157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.
158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару".
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 виснувала щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Одночасно Велика Палата Верховного Суду вказала, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 190-198 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).
Судом встановлено, що за результатами проведення процедури закупівлі на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції між ТОВ ''Національна Енергетична Група'' та Подільським державним аграрно-технічним університетом'' укладено договір № 65 від 28.04.2021, за яким ТОВ ''Національна Енергетична Група'' продає Подільському державному аграрно-технічному університету з 01.05.2021 до 31.12.2021 електричну енергію, а Подільський державний аграрно-технічний університет оплачує її вартість. На момент підписання вказаного договору сторонами погоджені істотні умови про предмет, кількість товару, його ціну, строк виконання зобов'язань.
За загальним правилом, ціна є істотною умовою господарського договору і встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Як перебачено нормами Закону України "Про публічні закупівлі" (ч. 4 ст. 41) ціна за одиницю товару не повинна відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У пункті 4.1 договору сторони визначили ціну договору в сумі 1 508 850,00 грн, а в п. 4.2 встановили, що ціна за одиницю товару визначається у додатку № 2 до договору "Комерційна пропозиція".
У додатку № 2 до договору - "Комерційна пропозиція" сторони погодили, зокрема, ціну товару, яка на момент укладення договору складає за 1 кВт/год - 1,6765 грн з ПДВ та включає в себе ціну закупівлі електричної енергії на всіх сегментах оптового ринку, тариф на передачу та всі обов'язкові податки збори та платежі, що передбачені правилами оптового ринку електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами, в тому числі і податок на додану вартість.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст. 632 ЦК України).
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, та Закону України "Про публічні закупівлі" (враховуючи правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24), зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Правова норма щодо обмеження можливості у підвищенні ціни на електроенергію як товар на 10% також відображена у п. 12.3 договору № 65 від 28.04.2021.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписано додаткові угоди № 1 від 18.05.2021, № 2 від 18.06.2021, № 3 від 29.06.2021, № 4 від 20.07.2021, № 5 від 10.08.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 13.08.2021, № 8 від 13.10.2021, № 9 від 19.10.2021, № 11 від 12.11.2021, № 12 від 22.11.2021, № 13 від 23.11.2021, № 19 від 20.01.2021, якими було змінено ціну електричної енергії в бік збільшення.
Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 1,6765 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 4,777003 грн з ПДВ (додаткові угоди № 1-9, 11-13, 19), що становить більше 10 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору.
На підтвердження обгрунтованості коливання ціни на електричну енергію, що зумовило її збільшення за договором, відповідачем надано цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 580 від 14.05.2021, № 710 від 15.06.2021, № 765 від 24.06.2021, № 872 від 19.07.2021, № 951/1 від 05.08.2021, № 951/2 від 05.08.2021, № 955 від 05.08.2021, № 1216/3 від 05.10.2021, № 1216/4 від 05.10.2021, № 1457/1 від 12.11.2021, № 1457/2 від 12.11.2021, № 1457/3 від 12.11.2021.
Слід зазначити, що на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 27.03.2019 у справі № 912/1580/18.
Крім того, виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим.
Аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/366/22.
Тобто при укладанні додаткових угод № 1 від 18.05.2021, № 2 від 18.06.2021, № 3 від 29.06.2021, № 4 від 20.07.2021, № 5 від 10.08.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 13.08.2021, № 8 від 13.10.2021, № 9 від 19.10.2021, № 11 від 12.11.2021, № 12 від 22.11.2021, № 13 від 23.11.2021, № 19 від 20.01.2022 порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме перевищено встановлений законодавством максимальний ліміт у 10 % у підвищенні ціни на електроенергію як товар у договорі, за відсутності належного обгрунтування коливання ціни у відповідний період.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України та ч. 1 ст. 236 ЦК України визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій угоді фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у порівнянні із основним договором.
Враховуючи вищевкладене посилання ТОВ ''Національна Енергетична Група'' на те, що внесення змін до договору здійснювалося за взаємною згодою сторін, за відсутності претензій зі сторони університету та обгрунтованість збільшення ціни за одиницю товару, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані.
Також колегією суддів відхиляються доводи ТОВ ''Національна Енергетична Група'' щодо застосування реституції, оскільки прокурором заявлено вимогу про визнання недійсними лише додаткових угод до основного договору, а не визнання недійсним основного договору на постачання електричної енергії.
Крім того, визнання недійсним основного договору № 65 від 28.04.2021 було предметом розгляду в іншій справі № 924/397/24, згідно з яким рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2024, що набрало законної сили, відмовлено у позові ТОВ ''Національна Енергетична Група'' до закладу вищої освіти ''Подільський державний університет'' про визнання недійсним договору № 65 від 28.04.2021.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що додаткові угоди № 1 від 18.05.2021, № 2 від 18.06.2021, № 3 від 29.06.2021, № 4 від 20.07.2021, № 5 від 10.08.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 13.08.2021, № 8 від 13.10.2021, № 9 від 19.10.2021, № 11 від 12.11.2021, № 12 від 22.11.2021, № 13 від 23.11.2021, № 19 від 20.01.2021 до договору № 65 від 28.04.2021, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' та Подільським державним університетом (Подільським державним аграрно-технічним університетом) підлягають визнанню недійсними.
Отже вимога позивача про визнання цих додаткових угод недійсними, є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки додаткові угоди № 1 від 18.05.2021, № 2 від 18.06.2021, № 3 від 29.06.2021, № 4 від 20.07.2021, № 5 від 10.08.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 13.08.2021, № 8 від 13.10.2021, № 9 від 19.10.2021, № 11 від 12.11.2021, № 12 від 22.11.2021, № 13 від 23.11.2021, № 19 від 20.01.2021 до договору № 65 від 28.04.2021, є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами договору щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № 65 від 28.04.2021, мали регулюватись додатком № 2 до договору - "Комерційна пропозиція", згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає за 1 кВт/год - 1,6765 грн з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що за договором № 65 від 28.04.2021 ТОВ ''Національна Енергетична Група'' було поставлено закладу вищої освіти ''Подільський державний університет'' 353 510 кВт електричної енергії. За вказаний обсяг спожитої електричної енергії заклад вищої освіти ''Подільський державний університет'' сплатив 1 369 147,61 грн (з урахуванням цін у додаткових угодах). Натомість вартість поставленої електричної енергії в обсязі 353 510 кВт має становити 592 659,52 грн (353510кВт х 1,6765 грн).
Відповідно, різниця між сумою фактично сплачених коштів (за цінами, які встановлювались додатковими угодами) та сумою, що підлягає сплаті з урахуванням ціни, погодженої додатком № 2 до договору "Комерційна пропозиція", являється грошовою сумою, що була безпідставно одержана, підстава її набуття відпала, а тому відповідач - ТОВ ''Національна Енергетична Група'' зобов'язаний її повернути, що відповідає приписам статтей 216, 1212 ЦК України.
Отже вимога про стягнення з ТОВ ''Національна Енергетична Група'' грошових коштів у розмірі 655 905,41 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Щодо доводів скаржника про необхідність передачі справи за територіальною юрисдикцією до Господарського суду Чернівецької області, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Так відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За змістом ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Правило підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред'явити позов не лише в судах за місцезнаходження відповідача, але і в інших судах.
Аналіз ч. 5 ст. 29 ГПК України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
Визначена ч. 5 ст. 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:
1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;
2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;
3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;
4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;
5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Частиною 2 ст. 532 ЦК України визначено, що зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як вбачається із оголошення про проведення відкритих торгів, тендерної пропозиції № 1 від 07.04.2021, договору № 65 від 28.04.2021, заяви-приєднання (додаток № 1 до договору), місце поставки (передачі) товару (електричної енергії) є Подільський державний аграрно-технічний університет, що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 13.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є немайнова вимога щодо визнання недійсними додаткових угод до договору № 65 від 28.04.2021 та майнова вимога про стягнення з відповідача грошових коштів, перерахованих за товар, який не отримано згідно з цим договором, а не спір про передачу товару за вказаним у договорі місцем.
Колегія суддів вважає, що зобов'язання зі сплати грошових коштів за договором та визнання недійсними правочинів не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці, відповідно у суду відсутні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 29 ГПК України.
Тобто враховуючи положення ч. 2 ст. 29 ГПК України, якими закріплено підсудність справ саме за вибором позивача, а також враховуючи, що місцем знаходження одного з відповідачів є м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, колегія суддів вважає, що підстави для передачі справи № 924/337/24 за територіальною юрисдикцією до Господарського суду Чернівецької області відсутні.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі № 924/337/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 924/698/23, колегія суддів зазначає наступне.
В обгрунтування клопотання скаржник посилається на те, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року у справі № 924/337/24 відмовив у задоволенні клопотання ТОВ “Національна Енергетична Група» про передачу справи за територіальною юрисдикцією до Господарського суду Чернівецької області.
В апеляційній скарзі ТОВ "Національна Енергетична Група" вказувало на допущення порушення судом першої інстанції правил підсудності.
Верховний Суд ухвалою від 26.06.2024 передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 924/698/23 (про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії у зв'язку з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII та стягнення грошових коштів) з метою відступу від висновку Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21 щодо застосування чч. 1, 5 ст. 29 ГПК України у подібних правовідносинах.
В ухвалі від 26.06.2024 у справі № 924/698/23 Верховний Суд зазначив, що правила у чч. 1, 5 ст. 29 ГПК України застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці, однак у разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами у ч. 1 ст. 27 цього Кодексу. Поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором, у зв'язку з чим не підлягає застосуванню ч. 5 ст. 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні. Що ж до позовної вимоги про визнання недійсним правочину, то така вимога також не стосується місця виконання договору ані в частині поставки, ані в частині сплати коштів.
Отже, на думку колегії суддів в ухвалі від 26.06.2024 у справі № 924/698/23, територіальна юрисдикція такої категорії спорів має визначатися за загальним правилом ч. 1 ст. 27 ГПК України, згідно з якою позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, на чому у справі, яка розглядається, наголошує Товариство, мотивуючи підставу касаційного оскарження судових рішень за п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 30.08.2024 прийняла до розгляду справу № 924/698/23.
Скаржник вважає, що питання застосування ч. 1 ст. 27 ГПК України чи чч. 1, 5 ст. 29 ГПК України у вирішенні аналогічних спорів є предметом розгляду суду з огляду на те, що правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у подібній справі № 924/698/23 може мати суттєве значення для вирішення питання про правильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, з метою дотримання єдності судової практики.
Колегія суддів зазначає, що справи № 924/698/23 № 924/337/24 хоч і мають одинаковий предмет спору, однак головна відмінність у цих справах полягає різному суб'єктному складі сторін та у кількості відповідачів.
Так у справі № 924/698/23 перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури м. Хмельницький подав позов в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах в особі Відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради, Красилівської міської ради до ТОВ "Енергопрод Сервіс", у справі № 924/337/24 заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства освіти і науки України до ТОВ ''Національна Енергетична Група'', Закладу вищої освіти ''Подільський державний університет'', за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Західного офісу в Хмельницькій області.
Тобто справа № 924/698/23 стосується спору з одним відповідачем, де вирішується питання конкуренції між загальною підсудністю (ч. 1 ст. 27 ГПК України) та альтернативною підсудністю за місцем виконання договору (ч. 5 ст. 29 ГПК України).
Натомість, у справі № 924/337/24 позов пред'явлено до двох відповідачів, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що у такому випадку застосовується ч. 1 ст. 29 ГПК України, яка чітко встановлює: "Позови у спорах, в яких відповідачем є декілька осіб, пред'являються до господарського суду за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача".
Оскільки правовідносини у цих справах не є подібними за суб'єктним складом (1 відповідач проти 2 відповідачів), висновок у справі № 924/698/23 не матиме релевантного значення для вирішення спору у справі № 924/337/24.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі № 924/337/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 924/698/23 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2025 року у справі №924/337/24 відсутні.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ''Національна Енергетична Група'' залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2025 року у справі №924/337/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/337/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повну постанову складено "28" січня 2026 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Тимошенко О.М.