печерський районний суд міста києва
Справа № 757/431/26-к
07 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000001228 від 22.12.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із врахуванням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра та ризики не обґрунтовані, наявні грубі процесуальні порушення. Підозрюваний підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
06.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого в особливо великих розмірах.
Інкриміноване ОСОБА_5 діяння, згідно ст.12 КК України є тяжкими злочином та за який, з урахуванням статті 68 КПК України, може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років з конфіскацією майна.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Ухвалюючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого діяння.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ряду ризиків, а саме підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вказані ризики підтверджуються тим, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 вчинено під час дії військового стану та завдає шкоди обороноздатності країни. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, з урахуванням статті 68 КПК України, може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років з конфіскацією майна.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому діяння містяться у:
- заяві ОСОБА_7 від 22.12.2025 про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у вимаганні ОСОБА_5 100 000 доларів США;
- матеріалах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 23.12.2025, згідно яких, до вчинення неправомірних дій стосовно ОСОБА_7 причетний ОСОБА_5 ;
- протоколі допитів свідка ОСОБА_7 від 22.12.2025 та від 30.12.2025, який пояснив обставини вимагання у нього ОСОБА_5 100 000 доларів США, за вирішення питання з працівниками правоохоронних органів щодо не притягнення заявника до відповідальності та не проведення слідчих (розшукових) дій стосовно нього;
- протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 22.12.2025, 30.12.2025 та 05.01.2026, у ході яких зафіксовано смс-повідомлення надіслані ОСОБА_5 та підтверджують обставини вимагання у ОСОБА_7 коштів за вирішення питання з працівниками правоохоронних органів щодо не притягнення заявника до відповідальності та не проведення слідчих (розшукових) дій стосовно нього;
- протоколі огляду речей та документів від 23.12.2025, згідно якого установлено відомості стосовно ОСОБА_5 , які містяться в державних реєстрах та характеризують його особистість, майновий стан, відношення до військової служби тощо;
- протоколі огляду Інтернет ресурсів від 26.12.2025, а саме матеріалів публікацій ЗМІ стосовно ОСОБА_7 , які свідчать про нібито його незаконне збагачення;
- протоколі ідентифікації (огляду), помітки та вручення грошових коштів від 05.01.2026, відповідно до якого здійснено огляд, ідентифікацію та вручення ОСОБА_7 коштів, для їх подальшого використання в ході здійснення контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколі від 05.01.2026 обшуку транспортного засобу марки CHEVROLET, модель TRACKER, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час якого виявлено грошові кошти отримані в інтересах ОСОБА_5 його знайомим ОСОБА_8 від ОСОБА_7 ;
- протоколі затримання ОСОБА_5 від 05.01.2026, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, у ході особистого обшуку якого виявлено та вилучено, у тому числі, мобільний телефон належний його знайомому ОСОБА_8 ;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 05.01.2026, який пояснив, що на прохання ОСОБА_5 , на транспортному засобі марки CHEVROLET, модель TRACKER, державний номерний знак НОМЕР_1 , привіз останнього на вул. Максима Кривоноса у м. Києві та у подальшому за проханням ОСОБА_5 отримав в салоні транспортного засобу пакунок від невідомої йому особи, в якому знаходилися грошові кошти;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 05.01.2026, який пояснив, що за вказівкою та вимогою ОСОБА_5 , 05.01.2026 передав в салоні транспортного засобу марки CHEVROLET, модель TRACKER, державний номерний знак НОМЕР_1 , визначеній ОСОБА_5 особі, кошти у розмірі 50 000 доларів США, за вирішення питання з працівниками правоохоронних органів щодо не притягнення його до відповідальності та не проведення слідчих (розшукових) дій стосовно нього;
- інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
На підставі досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя приходить висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.
Вивченням особи підозрюваного на даний час не встановлено обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , а тому слід вважати, що таких перешкод немає.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, загроза достатньо суворого покарання сама по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 1201 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 996 928 грн., оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 107, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України
Клопотання - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 04.03.2026 включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 1201 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 996 928 грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
р/р UA128201720355259002001012089;
МФО (код банку) 820172;
Одержувач ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як без посередньо, так і через інших осіб;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали до 04.03.2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1