Справа № 529/1025/25
Провадження № 2/529/160/26
29 січня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 23.02.2023 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100321241 (далі - кредитний договір) в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 7 000,00 грн та зобов'язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом і одноразову комісію за надання кредиту. Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконав. 27.06.2023 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги № 100-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором від 23.02.2023. Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.02.2023 складає у загальному розмірі 29 190,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 860,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1 330,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту. Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 23.02.2023 № 100321241 у загальному розмірі 29 190,00 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
З поштових довідок на наявних у матеріалах справи рекомендованих листах вбачається, що надіслані судом відповідачу ОСОБА_1 рекомендовані листи з копією ухвали про відкриття провадження у справі та повідомленнями про судовий розгляд справи не було вручено відповідачу у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною зареєстрованою та останньою відомою фактичною адресою місця проживання /а.с. 41, 42, 48, 49/, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 вважається повідомленим про перебування на розгляді у суді судової справи, учасником якої він являється. Крім цього, відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті судової влади України /а.с. 51, 59/.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2023 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100321241 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису з одноразовим ідентифікатором R77989, на підставі якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 7 000,00 грн (п. 1.2), із строком повернення на 104 дні, тобто до 07.06.2023 (п. 1.3), із відсотковою ставкою за користування кредитом - 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду, який становить 14 днів (з 23.02.2023 по 09.03.2023) (п. 1.3.1, п. 1.5.2), із відсотковою ставкою за користування кредитом - 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду, який становить 90 днів (з 10.03.2023 по 07.06.2023) (п. 1.3.2, п. 1.5.3), одноразовою комісією за надання кредиту у розмірі 1 330,00 грн (п. 1.5.1) /а.с. 5-10/.
Також відповідач підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором додатки до вказаного вище кредитного договору, в яких теж були зазначені вище зазначені умови надання та повернення кредиту, а саме Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту /а.с. 10-11/.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "Мілоан", позичальник ОСОБА_1 23.02.2023 о 13:35 год. отримав одноразовий ідентифікатор R77989 на вказаний ним номер телефону НОМЕР_1 , яким ним і було підписано в електронному вигляді вказаний вище кредитний договір та додатки до нього /а.с. 12/.
23 лютого 2023 року відповідач ОСОБА_1 отримав за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 7 000,00 грн на зазначену ним банківську картку НОМЕР_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 23.02.2023 № 59897844 /а.с. 13/.
27 червня 2023 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги № 100-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 15-19/.
Набуття позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 , також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.06.2023, Акту приймання-передачі документації Боржників, додаткової угоди № 1 від 26.08.2025 до договору відступлення прав вимоги, Витягу з Реєстру Боржників до цього договору та копією платіжної інструкції № 71838 від 27.06.2023 про оплату ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" коштів на користь ТОВ "Мілоан" за отримане право вимоги заборгованості за цим договором відступлення прав вимоги /а.с. 22-25/.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги № 100-МЛ/Т від 27.06.2023, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 23.02.2023 № 100321241 у загальному розмірі 29 190,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 860,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1 330,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту /а.с. 25/.
Вказана сума заборгованості також підтверджується наданою первісним кредитором ТОВ "Мілоан" відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100321241 та наданою позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" випискою з особового рахунку за кредитним договором від 23.02.2023 № 100321241 /а.с. 14-15/.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.
Нормою статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Як вбачається зі змісту укладеного 23.02.2023 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 100321241, цей договір відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн за цим кредитним договором були перераховані на вказаний відповідачем банківський рахунок. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні кредитного договору відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що він згодний з усіма умовами цього договору, зокрема порядком надання та повернення кредиту, наданою сумою кредиту, строком його повернення, розміром відсотків за його користування та розміром одноразової комісії за надання кредиту.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Таким чином, після укладення вказаного вище договору відступлення прав вимоги у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набув право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проігнорував надіслану йому ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" претензію про погашення заборгованості і не погасив заборгованість за кредитним договором ні первісному кредитору, ні позивачу /а.с. 25/.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд даної справи, відзиву на позов, будь-яких заперечень проти позову, в тому числі і заявленого позивачем розміру заборгованості за кредитним договором, суду не надав.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію зокрема за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії зокрема за надання кредиту.
З кредитного договору від 23.02.2023 вбачається, що у ньому встановлена одноразова комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, відповідач, підписуючи кредитний договір, погодився з цією умовою договору, а тому виходячи із положень чинного законодавства та існуючої судової практики Верховного Суду, суд вважає, що стягнення з відповідача заборгованості за комісією з надання кредиту у розмірі 1 330,00 грн є правомірним.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 із ТОВ "Мілоан" 23.02.2023 кредитного договору № 100321241, отримання відповідачем кредитних коштів за цим кредитним договором, факт переходу до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" від первісного кредитора ТОВ "Мілоан" права вимоги заборгованості до відповідача за договором відступлення прав вимоги, порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту, за відсотками за користування кредитом, які нараховані у межах строку кредитування, та комісією за надання кредиту, яку не сплачено боржником в обумовлені строки, в свою чергу відповідачем не спростовано розмір використаних кредитних коштів та заявленого позивачем розміру заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором від 23.02.2023 № 100321241 у загальному розмірі 29 190,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 860,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1 330,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Щодо розподілу судових витрат у справі, суд дійшов такого висновку.
Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн /а.с. 33/, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" судових витрат у справі у вигляді професійної правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та Адвокатським об'єднанням "Апологет" про надання юридичної допомоги за відповідною заявкою /а.с. 28/; копію акту наданих послуг № Д/4477 від 22.10.2025 по кредиту боржника ОСОБА_1 , згідно якого гонорар адвокатського об'єднання становить 8 000,00 грн, копію детального опису наданих послуг, згідно якого витрачено на усну консультацію клієнта 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв., всього 6 год. 30 хв. /а.с. 30/.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36, від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли через стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим, адвокатським об'єднанням в інтересах позивача, було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Враховуючи те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену судову практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданих послуг, складності справи, ціні позову, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 4 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614) заборгованість за договором про споживчий кредит від 23 лютого 2023 року № 100321241 у загальному розмірі 29 190 (двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто) грн 00 коп, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 860,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1 330,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , останнє відоме фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий О.С. Кириченко