Справа № 445/2918/25
провадження № 2/445/514/26
27 січня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кіпчарського О. М.
секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обгрунтування вимог позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба - ОСОБА_3 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина. Вказує, що ОСОБА_3 за життя склала заповіт, яким усе належне їй майно на день смерті заповіла позивачці. Відповідачка по справі ОСОБА_2 є дочкою померлої та доводиться матір'ю позивачки, однак на спадщину, як спадкоємець за законом першої черги, не претендує. Також позивачка вказує, що звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини наприкінці вересня 2025 року, оскільки в період з 26.08.2025 по 08.09.2025 року вона хворіла на Covid19, що завадило їй звернутися до нотаріуса з даною заявою у передбачений законом строк. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - два місяці.
Позивач в судове засіданння не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила здовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відусутності, позов визнає, вказала, що не претендує на спадщину.
Ознайомившись із доводами позовної заяви, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 , судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводиться дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В свою чергу, з копій свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доводиться дочкою ОСОБА_2 .
Таким чином судом встановлено, що позивачка є онукою ОСОБА_3 .
Згідно заповіту, складеного 16.08.2010 року, посвідченого секретарем Вороняцької сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповіла усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, яке належало їй на день смерті, своїй онуці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом встановлено, що до складу спадкового майна входить 1/2 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також на праві спільної сумісної власності земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2074 га, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності на майно.
З інформаційної довідки із спадкового реєстру №83619547 від 15.12.2025 року вбачається, що в спадковому реєстрі інформація після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня, що свідчить про те, що ніхто із спадкоємців не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Окрім того, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачка та померла ОСОБА_3 проживали та були зареєстровані за різними адресами.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.
Позивач, як спадкоємець за заповітом, згідно вимог ст. 1269, 1270 ЦК України, з 05.03.2025 року до 05.09.2025 року повинна була подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте такої у вказаний строк не подала.
На підтвердження поважності причини пропуску строку, позивачка надала виписку амбулаторного хворого, згідно якої вона в період з 26.08.2025 по 08.09.2025 перебувала на лікуванні у зв'язку з гострим респіраторним захворюванням Covid 19.
До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як зазначає позивач, вона звернулася наприкінці вересня 2025 року, тобто зі спливом незначного проміжку часу, що не викликає у суду сумніву у правдивості таких доводів, оскільки з даним позовом до суду вона звернулася 04.11.2025 року.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові по справі № 190/106/18 від 15.04.2020 року, виконуючи завдання цивільного судочинства на основі принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд, в кожному випадку в залежності від обставин справи, керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Враховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку, наявність заповіту на користь позивача, неприйняття спадщини іншими спадкоємцями за законом та відсутність спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні, а також наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, які є об'єктивними, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 1216-1223, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.01.2026 року.
Суддя О. М. Кіпчарський