Справа № 444/4356/25
Провадження № 2/444/387/2026
(заочне повне)
20 січня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Олещук М. М.
секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-99968096 від 17.09.2024 року, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-99968096 від 17.09.2024 року, в якій просить стягнути з відповідача непогашену заборгованість в сумі 15 025 грн. 21 коп., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу з підстав відсутності добровільного погашення заборгованості зі сторони відповідача. Даний позов направлено до суду через систему «Електронний суд».
Позов обґрунтовує тим, що 17.09.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАКС КРЕДИТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір № 00-9968096 (далі - Кредитний договір) на суму 9 600,00 грн.
Для отримання кредиту Відповідач зареєструвався на сайті Кредитодавця та отримав доступ до Особистого кабінету. У процесі реєстрації він пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту Кредитодавця. Після цього Відповідач ознайомився з чинною редакцією Правил надання коштів у позику (далі - Правила), заповнив свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов'язкові, та вказав суму коштів, яку бажає отримати.
Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 15669, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Позичальником, Кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію.
На виконання умов Кредитного договору, 17.09.2024 року Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» на платіжну картку № 5168-74XX-XXXX-3070 (далі - Платіжна картка), що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» з відміткою та додатком до нього.
16.04.2025 року між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором
Пунктом 2.1 Договору Факторингу 1 визначено, що в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 16.04.2025 року до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.
Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 18 225,21 грн., та складається з: 6 748,81 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 8 276,40 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 3 200,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 16.04.2025 - 01.10.2025.
У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-99968096 від 17.09.2024 року у розмірі 15025,21 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 14.11.2025 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, розгляд справи призначено на 20.01.2026 року, також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій до суду позовній заяві зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без участі представника позивача та не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення у справі.
Відповідачка, яка про час, дату та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У зв'язку із наведеним, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи в порядку, встановленому ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 17.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-99968096 (арк. спр. 17-21).
Відповідно до п.1.1., п.1.2., п. 1.3. Договору кредитної лінії, Кредитодавець надає Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8000 грн. на споживчі потреби, строк кредитної лінії - 360 календарних днів, дата повернення кредиту - 12 вересня 2025 року.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до п. 2.2. вищевказаного договору, сторони дійшли згоди, що цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Факт нарахування відповідачці кредитних коштів в сумі 8000, 00 грн. стверджується відповідним Підтвердженням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» з додатком до нього, а також наданою на ухвалу суду інформацією з АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
З матеріалів справи встановлено, що 16.04.2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників від 16.04.2025 року до Договору Факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 15025, 21 грн.
Із наданих позивачем Детального розрахунку заборгованості та Виписки з особового рахунка встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 , яку позивач просить стягнути з останньої, становить 15025,21 грн. та складається з наступного: 6748,81 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 8276,40 грн. - заборгованість за процентами (арк. спр. 52-54).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обв'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідачка не виконала своїх зобов'язань за договором кредиту, не здійснила платежів для погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті платежів за договором кредиту відповідачка суду не надала.
Ураховуючи наведене вище, оскільки судом встановлено, що відповідачка не виконала своїх зобов'язань за договором кредиту, належним чином не повертає отримані грошові кошти, в судове засідання не з'явилася та не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача щодо нарахованої суми заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., а тому, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2422 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп., суд враховує наступне.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, відповідно до котрої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду подані Договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, який укладений між позивачем та адвокатським бюро «Соломко та партнери», Протокол погодження вартості послуг, Акт прийому-передачі наданих послуг від 10.09.2025 року, Додаткова угода від 11.09.2025 року, Довіреність від 10.09.2025 року (арк. спр. 55-61).
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, виходячи із встановленої реальності участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги у даній цивільній справі та необхідності такої, беручи до уваги обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, кількість судових засідань, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу та беручи до уваги зазначені в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає обґрунтованим та доведеним розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн., які можна вважати необхідними для позивача, який звернувся до адвоката для надання професійної правничої допомоги.
Керуючись ст.ст. 4, 509, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.76-81, 128, 133-137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280, 283, 284, 288, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал"задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором №00-9968096 від 17.09.2024 року у розмірі 15 025 (п'ятнадцять тисяч двадцять п'ять) гривень 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал"судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал"витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. 00 коп.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", юридична адреса: 01024, м.Київ, вул.Рогнідинська, буд.4 А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце праці судом не встановлено, РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено 26.01.2026 року.
Суддя: Олещук М. М.