Справа № 626/13/26
Провадження № 2-а/626/5/2026
Іменем України
27.01.2026 м. Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченка В.О.,
за участю секретаря - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестині в порядку спрощеного провадження, за відсутністю сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративних стягнень у справі про адміністративне правопорушення,
Позиція позивача.
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Пономарьова Є.О., звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
- скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №349 від 31.12.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження закрити.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача - адвокат Пономарьов Є.О. зазначив, що постановою №349 від 31.12.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Вказує, що обновивши через мобільний додаток Резерв+ військово-обліковий документ 16.07.2025 року позивач дізнався, що перебуває в розшуку ТЦК та СП через порушення прави військового обліку, не уточнення вчасно облікових даних, не проходження ВЛК. Так як ОСОБА_1 постійно проживає з матір'ю, яка потребує догляду він не зміг вчасно пройти ВЛК. 25.07.2025 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву на відстрочку на підставі п. 9. ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як відповідач не розгляну його заяву про відстрочку, позивачу довилось звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав, зокрема рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 року у справі №520/21464/25 зобов'язано відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку. Крім того, працівниками поліції 20.12.2025 року позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 та складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення від 20.12.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач не погодився з протоколом, про що зробив в ньому відмітку. Цього ж дня позивачу було видано направлення на проходження ВЛК. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню оскільки, наявні грубі порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме: порушено порядок виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; не були враховані обставини, які пом'якшують адміністративну відповідальність; протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП; на момент винесення оскаржуваної постанови закінчились строки передбачені ст. 38 КУпАП накладення адміністративного стягнення, оскільки відповідачем, ще 16.07.2025 року був встановлений факт порушення позивачем строку проходження медичного огляду до 05.06.2025 року, що підтверджується військово-обліковим документом позивача, який сформований через додаток Резерв+ 10.08.2025 року.
Рух справи в суді.
Ухвалою судді від 07.01.2026 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду.
Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.
Від відповідача по справі ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги просять залишити без задоволенні вказуючи, що постанова №349 від 31.12.2025 року повністю відповідає вимогам статті 283 КУпАП та винесена обґрунтовано і законно, при розгляді справи були враховані усі обставини, в тому числі, які обтяжують та пом'якшують адміністративну відповідальність. Вказують, що посилання позивача, що він не мав можливості своєчасно уточнити облікові дані та пройти медичний огляд у встановлений законом строк, через те, що він проживає із матір'ю, яка потребує постійного догляду, не можуть бути взяти до уваги, як пом'якшуючі адміністративну відповідальність, оскільки для повторного медичного догляду було надано достатньо часу, зокрема дев'ять місяців з дня набрання відповідного закону законної сили. Крім того в даному випадку мова йде про вчинення адміністративного правопорушення під час воєнного стану, у зв'язку із чим застосування положень ст. 22 КУпАП є неможливим. В матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025 року. Крім того позивач був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи за одинадцять днів до її розгляду, про що свідчать відмітки та підпис позивача в протоколі.
Клопотання учасників судового процесу.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, від його представника - адвоката Пономарьова Є.О. надійшли додаткові пояснення у справі в яких просить розглянути справу за відсутності позивача, врахувати при розгляді справи вказані додаткові пояснення, та долучити до матеріалів справи: копію акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025 року; військово-обліковий документ позивача, який сформований 18.01.2026 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач свою позицію щодо позову висловив у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, відповідач свою позицію щодо позову висловив у відзиві на позовну заяву, а отже на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності сторін в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позиція суду.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивач є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до Військово-облікового документа ОСОБА_1 , який сформований з Резерв+ 10.08.2025 року, відповідач є непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК 02.10.2022 року, крім того в даному документі наявна відмітка «Порушення правил військового обліку», дата уточнення даних в даний документ 16.07.2025 року.
Відповідно до Військово-облікового документа ОСОБА_1 , який сформований з Резерв+ 02.01.2025 року, позивач має відстрочку на підставі п. 9. ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації, також вказано що відповідач є непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК 02.10.2022 року, дата уточнення даних 20.12.2025 року.
Позивач, в процесі розгляду справи пройшов повторний медичний огляд.
Зокрема, відповідно до Військово-облікового документа ОСОБА_1 , який сформований з Резерв+ 18.01.2025 року, позивач має відстрочку на підставі п. 9. ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації, також вказано що відповідач є придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони, дата ВЛК 12.01.2026 року, дата уточнення даних 20.12.2025 року.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2025 року ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 02.10.2022 року був визнаний непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, з дня набрання чинності Закону №3621 до 05.06.2025 повинен самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону №3621, абзац 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про оборону». Правопорушення вчинене в особливий період, тому відповідальність передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Тож, судом встановлено, що ОСОБА_1 був особисто присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчать його підпис про отримання другого примірника протоколу та його пояснення зазначені в протоколі, також в протоколі є відмітка, що розгляд справи відбудеться о 10:30 год. 31.12.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , у вказаній графі позивач також постав свій підпис, що свідчить про те, що він належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.
Постановою про адміністративне правопорушення №349 від 31.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до змісту вказаної постанови згідно інформації з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 є порушником військового обліку, оскільки не пройшов військово-лікарську комісію в строк до 05.06.2025 року, чим порушив вимоги п. 1 та п. 3 ст. 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», п. 20 та п. 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року.
Тобто позивач ОСОБА_1 будучи обізнаним із складанням протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2025 року, на розгляд справи про адміністративне правопорушення не прибув, заяв про відкладення розгляду справи на адресу ТЦК та СП не надходило.
Оцінка суду.
Предметом судового дослідження у цій справі за спірними правовідносинами є протиправність постанови №349 від 31.12.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Суд враховує, що згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями статей 245, 252, 280 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон України №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025 р.) дозволяє дійти таких висновків.
По-перше, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов'язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
По-друге, законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
При цьому суд зазначає, що запис у Військово-обліковому документі військовозобов'язаного «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» безумовно не означає, що позивач не підлягає призову у воєнний час, оскільки за станом здоров'я громадянин може бути непридатним до військової служби у мирний час, але обмежено придатним у воєнний стан. При цьому, суд зауважує, що останнє не означає, що громадянин не може проходити військову службу чи повинен отримати відстрочку від мобілізації, а лише свідчить про те, що деякі види служби та роботи йому протипоказані.
Таким чином, оскільки позивач, будучи громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час, не виключений з військового обліку, був зобов'язаний до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Суду не надано доказів вжиття позивачем заходів задля отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та проходження такого огляду до 05.06.2025 року й ця обставина останнім не заперечується.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що він не зміг вчасно пройди ВЛК, так як постійно здійснює догляд за матір'ю, та в нього на даний час є відстрочка від призову на військову служби на підставі п. 9. ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виходячи з такого.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560).
Згідно із п. 63 Порядку №560 (в редакції станом на 09.05.2025) військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Отже, позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності незаконно, за відсутності доказів порушення, суд вважає необґрунтованими, оскільки саме у позивача виник обов'язок до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно звернувшись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Докази виконання вказаного обов'язку суду надані не були.
Суд враховує те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за порушення вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3621-IХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», вчинене в особливий період, а не з інших підстав.
Водночас, Законом № 3621-IX чітко визначено граничну дату, до якої суб'єкти закону зобов'язані були самостійно пройти повторний медичний огляд - до 05.06.2025, включно.
З наведеного випливає, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом № 3621-IX (окрім осіб з інвалідністю), які до 05.06.2025, включно, самостійно не пройшли повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, 06.06.2025 вчинили адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП. Приписи частини 3 ст.210-1 КУпАП передбачають адміністративне правопорушення у формі порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, та адміністративне стягнення за таке правопорушення - накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, визначено строки накладення адміністративного стягнення та встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Згідно з приписами ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. День вчинення правопорушення це день, коли відповідне правопорушення було вчинено особою. В обставинах даної справи таким днем є 06.06.2025, що наступним слідує за граничним днем 05.06.2025, чітко визначеним Законом № 3621-IX, до якого, включно, суб'єкти закону зобов'язані були самостійно пройти повторний медичний огляд. Відповідно від 06.06.2025 відраховується один рік, протягом якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право накласти штрафи на суб'єктів закону за не проходження повторного медичного огляду, але тільки у тому разі, якщо не пройшло три місяці з дня виявлення правопорушення.
День виявлення правопорушення це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма об'єктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення.
В обставинах даної справи, встановлено, що позивач є військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та уточнив свої дані 16.07.2025 року.
Відповідно до Військово-облікового документа ОСОБА_1 , який сформований з Резерв+ 10.08.2025 року, вказано що відповідач є непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК 02.10.2022 року, крім того в даному документі наявна відмітка «Порушення правил військового обліку», дата уточнення даних в даний документ 16.07.2025 року.
Відтак відповідач, маючи безпосередній доступ та обов'язок використовувати у своїй діяльності при забезпеченні дотримання правил військового обліку дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з оновленням ОСОБА_1 16.07.2025 року даних, повинен був достовірно знати, що позивач не пройшов медичний огляду у вказаний в Законі України №3621-ІХ строк, оскільки Військово-обліковий документа ОСОБА_1 мав відмітку про порушення ним правил військового обліку.
Момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення.
Отже, враховуючи наявність даних у ЄДРПВР щодо позивача, відповідачу з 16.07.2025 було відомо про те, що позивач не вжито активних дій для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби у встановлений законом період, про що свідчить відмітка у Військово-обліковому документі ОСОБА_1 , який сформований з Резерв+ 10.08.2025 року, про порушення ним правил військового обліку.
При таких обставинах граничний строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаних обставин є 16.10.2025 року.
Водночас, розгляд адміністративного протоколу та складання постанови відносно позивача відбувся аж 31.12.2025р., тобто вже поза межами строків встановлених ч.9 ст.38 КУпА.
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Згідно з ч. 3ст. 241 КАС України, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тож, в ч.3 ст. 286 КАС України наведено вичерпний перелік способів захисту порушеного права судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Висновки за результатами розгляду справи.
З вищевказаного, суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування постанови є правомірними і такі позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому спірна постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушенням - закриттю.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст.257-263, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення №349 від 31.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000,00 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя