26 січня 2026 року
м. Київ
справа № 453/1793/21
провадження № 61-99ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу,
Обставини справи
1. 15 грудня 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» ( далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз») звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу.
2. Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 02 лютого
2023 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з судовим рішенням, АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулося до суду апеляційної інстанції.
4. Постановою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задоволено. Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2023 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «ЛьвівГаз» вартість необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу у
розмірі 165 453,49 грн та 6 204,80 грн судового збору.
5. 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року за нововиявленими обставинами.
Заява вмотивована тим, що 24 жовтня 2025 року заявнику стали відомі нововиявлені істотні для справи обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі раніше.
Так, 24 жовтня 2025 року при зверненні до ПрАТ «Львівобленерго» щодо збільшення електричної потужності з 9 кВт до 17 кВт для житлового будинку в АДРЕСА_1 , він надав документ, що підтверджує право власності
№ 30547353 від 27 лютого 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником житлового будинку за вказаною адресою, а розгляд справи проводився відносно будинку за іншою адресою.
На думку заявника, ця обставина є новою, яка не була врахована судами попередніх інстанцій - наявність права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, де відбувалася спірна подія, що має пряме значення для висновків суду. Цей факт існував на момент розгляду справи, однак не був досліджений судом і не був відомий заявнику у повному обсязі під час попередніх судових процесів.
Ця обставина підтверджується документом про право власності
№ 30547353 від 27 лютого 2019 року; копією договору з ПрАТ «Львівобленерго»
від 24 жовтня 2025 року, укладеного ОСОБА_1 .
Таким чином вважає, що нововиявлені факти безпосередньо спростовують твердження позивача та впливають на висновки, зроблені Львівським апеляційним судом у постанові від 22 червня 2023 року.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
6. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу. Постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишено у силі.
7. Ухвала мотивована тим, що зазначені ОСОБА_1 обставини, не можуть вважатися нововиявленими, відповідно до вимог процесуального закону.
Суд відхилив посилання заявника ОСОБА_1 як на нововиявлену обставину на те,
що 24 жовтня 2025 року останньому стало відомо при зверненні до ПрАТ «Львівобленерго» про збільшення електричної потужності з 9 кВт до 17 кВт для житлового будинку в АДРЕСА_1 , а також те, що ОСОБА_1 є власником цього будинку, а розгляд справи проводився відносно будинку в АДРЕСА_1 .
8. Суд апеляційної інстанції проаналізував, що заявник 18 грудня 2025 року подав до Львівського апеляційного суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що під час розгляду справи № 453/1793/21 його інтереси представляла адвокат Похожай О. О. Він повністю довіряв своїй представниці та розраховував на належний захист його прав і законних інтересів. Разом з тим, адвокатка не з'ясувала у нього фактичне місце його проживання, не уточнила, який саме житловий будинок є його власністю, та не подала до суду апеляційної інстанції правовстановлюючі документи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Заявник зазначив, що він був власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 і на момент розгляду справи, однак цей факт не був відомий суду апеляційної інстанції, оскільки не був заявлений та підтверджений належними доказами з боку його представниці.
9. Відхиляючи такі доводи, суд виходив з того, що будинок за вказаною заявником адресою не відноситься до предмету розгляду справи, оскільки події щодо несанкціонованою використання газу зафіксовані у будинку за іншою адресою, так само не має значення для вирішення справи і факт збільшення електричної потужності за цією адресою. Суд виснував, що наведені у заяві обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 04 січня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суддів.
11. Як на підставу касаційного оскарження, заявник послався на порушення норм процесуального права, а саме: статті стаття 423 ЦПК України. Також заявник зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено принцип справедливого суду, не досліджено всі докази.
Позиція Верховного Суду
12. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України в разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
13. Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про (1) закриття провадження у справі, (2) залишення заяви без розгляду,
(3) відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду,
(4) скасування рішення третейського суду, (5) видачу виконавчого листа,
(6) відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі
№ 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19), від 11 листопада
2020 року у справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20),
від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21)).
14. Тобто ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
15. Із матеріалів касаційної скарги, аналізу змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для виникнення сумнівів щодо правильності застосування судом норм процесуального права.
16. Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.
17. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
18. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
19. Статтями 4, 5 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
20. Порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими або виключними обставинами в цивільних справах регулюється приписами
глави 3 розділу V ЦПК України.
21. Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (частина перша статті 423 ЦПК України).
22. Такий перегляд є процесуальним засобом, що забезпечує законність і обґрунтованість судових рішень, захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а отже й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства.
23. Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
24. Нововиявлені обставини стосуються фактів, покладених в основу судового рішення, які існували на час розгляду справи, але не були відомі учасникам справи і були виявлені після набрання рішенням законної сили.
25. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
26. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, від 03 квітня 2008 року).
27. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення у справі «Праведна проти росії», заява № 69529/01, від 18 листопада 2004 року).
28. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
29. У постанові від 25 травня 2021 року в справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) Велика Палата Верховного Суду вказала, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
30. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 (провадження № 61-14879св19)).
31. Звертаючись до апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного суду
від 22 червня 2023 року у цій справі, заявник зазначив, що йому стало відомо про те, що він є власником будинку в
АДРЕСА_2 . У грудні 2021 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу. Адреса за якою представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 24 червня
2021 року проведено перевірку на об'єкті споживача - ОСОБА_1 зазначена: будинок АДРЕСА_1 , і за наслідками якої складено Акт про порушення № LV 000484-304, у якому зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог Кодексу ГРМ: Розділ ХІ, Глава 2, п.1, п.1.1 - наявність несанкціонованого газопроводу. Відповідно до п.п. 3.2 вказаного акту встановлено, що до газової мережі, яка знаходиться на об'єкті споживача за вказаною адресою, підключено газовий котел «Рівнотерм».
33. Суд апеляційної інстанції правильно оцінив, що посилання заявника на те, що розгляд цієї справи проводився відносно будинку АДРЕСА_1 , а він відповідно до документів, що підтверджують право власності № 30547353 від 27 лютого 2019 року, є власником будинку АДРЕСА_1 , не можуть бути оцінені судом як нововиявлені обставини, оскільки існували задовго до ухвалення судового рішення та були відомі заявнику, крім того будинок за вказаною заявником адресою не відноситься до предмету розгляду даної справи.
34. Стверджуючи про існування права власності на інший будинок, заявник не пояснює та не спростовує обставини, встановлені при розгляді справи, а саме: 24 червня 2021 року проведено перевірку на об'єкті споживача - ОСОБА_1 , за наслідками якої складено Акт про порушення наявність несанкціонованого газопроводу. Відповідно до п.п. 3.2 вказаного акту встановлено, що до газової мережі, яка знаходиться на об'єкті споживача за вказаною адресою, підключено газовий котел «Рівнотерм».
35. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що зазначені заявником обставини не можна вважати нововиявленими у розумінні положень статті 423 ЦПК України, оскільки такі могли бути відомі і були відомі заявнику на час ухвалення судового рішення, яке він просить переглянути за нововиявленими обставинами, а також наведені обставини не стосуються предмета спору.
36. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, проте не спростовують правильність висновків суду.
37. Отже наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження.
38. Оскільки правильне застосування норми права - статті 423 ЦПК України є очевидним і не викликає сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтею 390, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 грудня
2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак О. М. Осіян Н. Ю. Сакара