26 січня 2026 року
м. Київ
справа № 703/3883/23
провадження № 61-55ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду
м. Черкаси від 30 липня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 27 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
Обставини справи
1. У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Подана заява мотивована тим, що 26 листопада 2011 року між сторонами зареєстровано шлюб, який рішенням Смілянського районного суду Черкаської області від 03 травня 2022 року розірваний.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 . Позивачка вказує, що на даний час неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із нею та знаходиться повністю на її утриманні, оскільки відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, то вона вимушена звернутися до суду з цим позовом.
ОСОБА_2 просить суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 11 серпня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
2. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня
2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.
3. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Черкаського апеляційного суду.
4. Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2024 року - без змін.
Узагальнені доводи касаційної скарги
5. 27 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року.
6. Як на підставу касаційного оскарження посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосування норми права, викладені у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі
№ 173/2312/18, від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20, від 07 квітня
2021 року у справі № 755/17900/18, від 19 серпня 2020 року у справі № 2-13112/10, від 21 квітня 2021 року у справі № 2-3897/10, від 13 квітня 2021 року у справі
№ 308/4214/18, від 06 жовтня 2021 року у справі № 310/1881/20, від 11 березня
2020 року у справі № 759/10277/18, від 15 грудня 2020 рок у справі
№ 752/17832/14-ц.
7. Також заявник посилався на пункт 6 та пункт 5 частини першої, а також на пункт 1 та пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
8. Просив зупинити виконання судових рішень до закінчення перегляду у касаційному порядку та визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи у цій справі.
Позиція Верховного Суду
9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
10. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
11. Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
12. За вимогами частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
13. Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
14. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи про стягнення аліментів.
15. Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною.
16. Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»); значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково (підпункт «г»).
17. У справі предметом позову є вимоги про стягнення аліментів, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України є вимогами в малозначній справі.
18. Касаційна скарга містить посилання на підставу, передбачені підпунктами «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, а саме: справа заявника має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Відповідно, Суд повинен оцінити такі доводи ОСОБА_1 щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
19. Щодо доводів про те, що справа має для заявника виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування.
20. Касаційна скарга не містить переконливих доводів про те, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 . Посилання у скарзі на те, що заявник втратив роботу у зв'язку з введенням в Україні військового стану, що місто Херсон був окупованим та знаходиться під постійними обстрілами, що заявник доглядає за непрацездатним батьком та що заявник має хронічні захворювання, не можуть бути оцінені судом як виняткові обставини.
21. Заявник не навів аргументів, які б свідчили про існування у його випадку особливих, унікальних або таких, що істотно відрізняються від загальноприйнятих, обставин, здатних надати справі статус виняткової.
22. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначні справі, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
23. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
24. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
25. Відмова у відкритті касаційного провадження у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
26. З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі.
27. Оскільки Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, то інші клопотання, подані ОСОБА_1 , не вирішуються.
28. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19,
пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду
м. Черкаси від 30 липня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 27 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак О. М. Осіян Н. Ю. Сакара