27 січня 2026 року
м. Київ
справа № 199/6544/25
провадження № 61-1102ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 24 грудня 2025 року, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним відмовлено.
20 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року скасувати повністю і ухвалити нове судове рішення.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження
у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року, але не зазначає яке рішення необхідно прийняти за результатами розгляду справи по суті.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З метою усунення недоліків касаційної скарги заявнику необхідно надати касаційну скаргу в новій редакції, у якій уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України, надати копію уточненої касаційної скарги для відповідачки.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 11 лютого 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников