Провадження № 11-сс/803/237/26 Справа № 201/209/26
21 січня 2026 року м. Кривий Ріг
21 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відео конференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 08 січня 2026 року, якою застосовано до підозрюваного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 06 березня 2026 року, із визначенням застави розміром 266 240 гривень-
Згідно до ухвали слідчого судді, Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000827 від 19.08.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 та № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
В ході досудового розслідування встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, не пізніше 09.09.2024 року співробітником ФСБ РФ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до конфіденційного спілкування громадянина України ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 , достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, діючи умисно, в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в ході спілкування в месенджері «Telegram» з співробітником ФСБ РФ ОСОБА_8 , який має псевдонім « ОСОБА_9 », надав останньому добровільну згоду на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору та передачі останньому інформації про розташування мобільних груп протиповітряної оборони Сил оборони України .
При цьому ОСОБА_7 усвідомлював, що передана ним інформація буде використана ФСБ РФ для проведення підривної діяльності проти України.
Так, на виконання вищевказаного плану та завдань співробітника ФСБ РФ ОСОБА_8 , 10.06.2025 о 23 год. 03 хв., ОСОБА_7 , знаходячись в с. Фонтанка Одеської області, діючи умисно, усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, за допомогою свого мобільного телефону марки «Motorola moto g32 XT2235-2» облікового запису у месенджері «Telegram» з акаунту « ОСОБА_10 », зареєстрованого за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 та з унікальним НОМЕР_2 під ім'ям користувача « ОСОБА_11 », надіслав у вигляді текстових повідомлень співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованому в меседжері «Telegram», за номером мобільного зв'язку НОМЕР_3 , під обліковим записом « ОСОБА_9 » інформацію про розташування щодо мобільних груп протиповітряної оборони Сил оборони України на зазначеній території.
Передача вказаної інформації іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, у тому числі співробітникам ФСБ РФ, представникам «НМ, МГБ «ДНР/ЛНР» могла нанести шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, підірвати стан боєготовності військових формувань України чи нести загрозу життю та здоров'ю їх військовослужбовців та може бути використана в проведенні підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
06.01.2026 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_7 затримано за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Того ж дня, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 08 січня 2026 року, застосовано до підозрюваного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 06 березня 2026 року, із визначенням застави розміром 266 240 гривень.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурором ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 08 січня 2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Вважає, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначення розміру застави в сумі 266 240 гривень, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити ОСОБА_7 процесуальних обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , яка підтримали доводи своєї апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийшов до правильного висновку про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст. 177 ч. 2 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового розслідування та суду - є те, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, а тому, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупований території або в РФ.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов до правильного висновку, що обставинами, які підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, - є те, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - є те, що підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, існує ймовірність, що він попередить осіб, із якими підтримував контакт у межах протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунтів або способів зв'язку, що, у свою чергу, унеможливить подальше документування злочину.
Колегія суддів, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку, що обставинами, які підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється - є те, що підозрюваному ОСОБА_7 відомо, де на даний час розміщуються підрозділи Сили оборони України, тому у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить йому продовжити кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею першої інстанції також враховано, що ОСОБА_7 має зареєстроване місце проживання, тісні соціальні зв'язки, оскільки живе з дружиною і двома малолітніми дітьми, працює, позитивно характеризується, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, скоєний у воєнний час.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов законного та обґрунтованого висновку про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти її втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків. Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчим було доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави, до якого відноситься кримінальне провадження щодо злочину, передбаченого ст. 111 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Колегія суддів, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_7 , який одружений, виховує двох дітей, займається суспільно корисною працею, благодійництвом та волонтерством, погоджується з висновками слідчого судді про можливість визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 266 240 гривень.
На думку колегії суддів, такий розмір застави є виправданим на початковій стадії кримінального провадження, не є завідомо непомірним для підозрюваного та зможе забезпечити належну поведінку останнього, урівноважити інтереси сторін щодо запобігання встановлених судом ризиків з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді - не обґрунтовані та були предметом розгляду в суді І інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 08 січня 2026 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: