Справа № 344/968/26
Провадження № 2-о/344/155/26
28 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - Кіндратишин Л.Р.
за участю секретаря судового засідання - Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,-
20.01.2026 адвокат Шургот О.В. звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 , а також факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Євпаторія Автономна Республіка Крим.
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Євпаторія Автономна Республіка Крим померла мати заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , заявника; свідоцтвом матері про шлюб та його розірвання щодо зміни прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть виданим на тимчасово окупованій території. Встановлення факту смерті необхідно для державної реєстрації смерті на території України, одержання свідоцтва про смерть державного зразка. У зв'язку з цим, виникла необхідність звернення до суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.01.2026 справа передана судді Кіндратишин Л.Р.
Ухвалою від 21.01.2026 відкрито провадження у справі.
28.01.2026 від представника заявника надійшла заява про залишення без розгляду, в якій просила залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення в частині встановлення факту родинних відносин, а саме встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.01.2026 ухвалою суду провадження у частині вимог про встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено без розгляду.
Заявник та її представник у судове засідання не з'явилися, адвокат Шургот О.В. подала письмову заяву, відповідно до якої просила розглядати подану до суду заяву без їх участі, заяву в частині встановлення факту смерті задоволити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського міськвиконкому Чернігівської області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьки: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 (а.с. 14).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського міськвиконкому Чернігівської області, 22.02.1995 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано (а.с. 17).
Згідно з довідкою про укладення шлюбу №410 форми №28, виданого відповідним органом рф, 15.12.1999 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 уклали шлюб, прізвища після укладення шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 (а.с. 18). 22.01.2005 шлюб між ними розірвано, прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_2 визначено ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 21.11.2025, виданим на тимчасово окупованій території України, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 у м. Євпаторія Автономна Республіка Крим (запис російською мовою) (а.с. 22).
Відповідно до 317 ЦПК України, визначено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Так, за п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими рф з 20 лютого 2014 року.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф (з подальшими змінами), серед таких тимчасово окупованою територією є вся територія Автономної Республіки Крим, де померла мати заявника.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Водночас, питання можливості чи неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті саме на території, яка на даний час окупована рф, за документами виданими незаконними органами (Лікарське свідоцтво про смерть чи Свідоцтво про смерть особи), врегульовано спеціальним законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, який зокрема визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії рф, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму та особливо додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зазначає, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Така редакція набрала чинність з 07.05.2022 згідно із Законом № 2217-IX.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час за нормами ст. 317 ЦПК, у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги й практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно вказаних Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.
Заявник позбавлена можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті матері, оскільки документи на підтвердження цих обставин - свідоцтво про смерть, видано окупаційним органом, а населений пункт -м. Євпаторія Автономна Республіка Крим, де проживала померла є тимчасово окупованою територією, що унеможливило заявнику встановити факт смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Євпаторія Автономна Республіка Крим.
Враховуючи наведене та зважаючи на необхідність захисту прав заявника, суд вважає за необхідне встановити в судовому порядку факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Євпаторія Автономна Республіка Крим.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 268, 315, 317 ЦПК України, суд,-
Заяву задоволити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Євпаторія Автономна Республіка Крим.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники розгляду справи :
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа :
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ : 33645594, адреса : вул. Галицька, буд. 25, м. Івано-Франківськ.
Повний текст рішення - 28.01.2026.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.