Справа №295/2789/25 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.
Категорія 76 Доповідач Панкеєва В. А.
28 січня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого: Панкеєвої В.А.,
суддів: Григорусь Н.Й.,
Галацевич О.М.,
вирішуючи відповідно до вимог ст.359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, третя особа: Первинна профспілкова організація Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди,
встановив:
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на користь ОСОБА_1 5 000 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на користь ОСОБА_1 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди. В решті вимог відмовлено.
Не погоджуюсь із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, 22 грудня 2025 року через підсистему "Електронний суд" Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова подало апеляційну скаргу, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді - 22 грудня 2025 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року залишено без руху з підстав не надання визначених ст. 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Слободенюка В.А. діяти від імені Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова в порядку самопредставництва та у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
20 січня 2026 року Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що вперше апеляційна скарга була подана своєчасно, однак її повернення, на думку позивача, відбулося з формальних технічних підстав, що не залежали від його волі та не свідчать про зловживання процесуальними правами.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом статей 185, 357 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Водночас, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, утім, при вирішенні питання про поважність наведених причин, має враховуватися також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне судове рішення.
За таких обставин, реалізація проголошеного частиною восьмою статті 185 ЦПК України права на повторне звернення з апеляційною скаргою має бути вчинена у найкоротший термін, з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених частиною шостою статті 357 ЦПК України.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 209/1396/19(2-а/209/50/19), від 07 серпня 2020 року у справі № 120/2841/19-а та від 08 грудня 2020 року у справі № 1.380.2019.004305.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, копія ухвали Житомирського апеляційного суду від 12 січня 2026 року про повернення попередньої апеляційної скарги була доставлена до електронного кабінету Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова 14 січня 2026 року.
Дану апеляційну скаргу з усунутими недоліками позивачем подано через підсистему "Електронний суд" 20 січня 2026 року.
За статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Для того, щоб доступ до суду був ефективним особа повинна мати чітку практичну можливість подання скарги, а тлумачення законодавства не повинно бути надто суворим, не порушувати саму сутність права.
Європейський суд з прав людини у § 34 рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, зауважив, що норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, §§ 22,23).
Зважаючи на обставини справи, які свідчать про вжиття позивачем невідкладних заходів щодо повторного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, що узгоджується з процесуальними нормами закону, апеляційний суд, з огляду на принцип забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 127,354 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання представника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: