Житомирський апеляційний суд
Справа №274/8610/25 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І.Ю.
Категорія 84 Доповідач Павицька Т. М.
28 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Шевчук А.М., Григорусь Н.Й.
розглянув клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про встановлення особи, яка зобов'язана виконати вимоги Митного кодексу України,
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив встановити рішенням суду чи є заявник з урахуванням рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2022 року, справа №274/1743/21 особою, яка зобов'язана виконати вимоги Митного кодексу України, а саме: здійснити дії щодо ввезення легкового автомобіля, т/з арки «VW PASSAT», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , передбачені ст. 95 Митного Кодексу України (вивіз чи розмитнення).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 грудня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, 04.01.2026 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді - 05 січня 2026 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 грудня 2025 року залишено без руху з підстав несплати судового збору. Надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. Роз'яснено заявнику, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
13 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду від 09 січня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву, у якій вказав, що вимога про сплату судового збору є незаконною, оскільки пенсія не є доходом чи прибутком, а є соціальною виплатою, за стягнення з яких не сплачується судовий збір. Також вказав, що пенсія в Україні є соціальною виплатою, а не доходом, оскільки її призначення ґрунтується на принципах пенсійного страхування та солідарності, а не на трудовій діяльності чи інших основах, що формують дохід. Крім того вказав, що пенсія є державною гарантією матеріального забезпечення певних категорій громадян, зокрема тих, хто досяг пенсійного віку або втратив працездатність. Вважає, що ним усунуто недоліки і у апеляційної інстанції відсутні підстави для створення перешкоди у судовому захисті та доступі до правосуддя.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 грудня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
21 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про роз'яснення ухвали Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2026 року.
Клопотання обґрунтовує тим, що в апеляційній скарзі ним було надано доводи, чому апеляційна інстанція незаконно вимагає від пенсіонера сплатити судовий збір з пенсії, яка є соціальною виплатою, а не доходом, а також зобов'язанням Держави. Крім того вказує, що ним було зроблено посилання на рішення Конституційного суду України, як підстави для звільнення від сплати судового збору. Вважає, що з пенсії, яка є соціальною виплатою суд не має законного права вимагати сплату судового збору, тим більше, що ЗУ «Про судовий збір» не містить норму про стягнення судового збору з пенсій, які є соціальною виплатою згідно рішення Конституційного Суду України. Враховуючи наведене просив роз'яснити ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2026 року.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про роз'яснення ухвали не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження (ч. 3 ст. 271 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, питання про роз'яснення судового рішення вирішується без обов'язкового повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Також зі змісту зазначеної статті вбачається, що роз'яснення судового рішення, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 24.07.2020 у справі №128/2734/17 роз'яснив, що суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Отже, законодавець визначив, що роз'ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення у разі утруднення його виконання.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Ухвала суду, зміст якої просить роз'яснити заявник, є зрозумілою та доступною для сприйняття.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з положеннями частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення яких визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09 липня 2018 року та від 29 серпня 2018 року у справі №911/2050/16, від 10 липня 2018 року у справі №461/1930/16-ц, від 03 вересня 2018 року у справі №638/11634/17, від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19.
Зі змісту ухвали апеляційного суду, про роз'яснення якої подано клопотання, вбачається, що вона не є судовим рішенням, яке підлягає виконанню у порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження».
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2026 року задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 271, 381 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий
Судді