Справа №760/1145/26 Провадження №1-кс/760/1054/26
«28» січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника (заявника) ОСОБА_3 ,
представника скаржника (заявника) адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області,
«21» січня 2026 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області.
Скарга обґрунтована наступним. 19.01.2026 його Довірителем - ОСОБА_3 , подано до ГУ СБУ у місті Києві та Київській області заяву про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 328 Кримінального кодексу України. Однак, станом на дату звернення із вказаною скаргою відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення слідчим ГУ СБУ у місті Києві та Київській області не внесено до ЄРДР, у зв'язку із чим, вважає за потрібне звернутися із вказаною скаргою. Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. При оскарженні бездіяльності, строк оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. Так, заява про вчинення кримінального правопорушення була отримана слідчим ГУ СБУ у місті Києві та Київській області 19.01.2026, що підтверджується відміткою, проставленою уповноваженою особою ГУ СБУ у місті Києві та Київській області на першому аркуші вказаної заяви, а отже з урахуванням вимог ч. 1 ст. 214 та ч. 2 ст. 115 КПК України 10-денний строк на оскарження бездіяльності слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області розпочався 20.01.2026 та закінчиться 29.01.2026. Таким чином, вказана скарга подається у строк визначений Законом. Вважає, що в даному випадку має місце бездіяльність слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області щодо невнесення відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 19.01.2026 року до ЄРДР. Так, у відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. У поданій 19.01.2026 року заяві про вчинення кримінального правопорушення було чітко зазначено у чому саме полягало кримінальне правопорушення з приводу якого подано заяву, якими статтями Кримінального кодексу України воно передбачено, а також зазначено усі елементи складів відповідних кримінальних правопорушень (копія заяви додається). Проте, слідчим ГУ СБУ у місті Києві та Київській області всупереч вимогам ст. 214 КПК України, допущено бездіяльність, оскільки відомості, викладені в заяві не внесено до ЄРДР та не вручено його Довірителю - заявнику ОСОБА_3 , витягу з ЄРДР, як це передбачено імперативною вимогами Кримінального процесуального кодексу України. З врахуванням наведеного просив зобов'язати уповноваженого слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за поданою ОСОБА_3 заявою від 19.01.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 328 Кримінального кодексу України.
«23» січня 2026 року скарга та додані до неї документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 22 січня 2026 року).
В судове засідання представник скаржника (заявника) адвокат ОСОБА_4 з'явився, скаргу підтримав з підстав які в ній викладені, просив її задовольнити. Вказав, що ОСОБА_3 19.01.2026 року було подано до канцелярії Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області заяву про вчинене кримінальне правопорушення, однак до цього часу будь - якої інформації щодо її розгляду немає. Також, вказав, що заява була направлена додатково засобами поштового зв'язку (про що надав відповідні докази), однак отримана ГУ СБУ в м. Києві та Київській області не була та повернулась відправнику.
Скаржник (заявник) ОСОБА_3 в судове засідання з'явився, скаргу підтримав, просив її задовольнити. Зазначив, що подана заява є саме заявою про вчинене кримінальне правопорушення, з викладених в заяві обставин вбачається вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 328 КК України народним депутатом ОСОБА_6 , яке на цей час потягло тяжкі наслідки.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, своїм правом надати пояснення по суті скарги не скористалася.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею було встановлено наступне.
З матеріалів скарги вбачається, що 19 січня 2026 р. ОСОБА_3 до Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення (подається в порядку ст. 214 КПК України), що підтверджується датою та підписом, проставленим уповноваженою особою, та органом досудового розслідування спростовано не було.
Слідчим суддею досліджено в судовому засіданні зміст зазначеної заяви та додатків, які додані до неї.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть у м. свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, ст. 214 КПК України передбачає прямий обов'язок слідчого (дізнавача, прокурора) протягом 24 годин на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення внести відомості до ЄРДР, при цьому проведення будь-яких перевірок обставин, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення не передбачено.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» (станом на 12 січня 2017р.) зазначив, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК. З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
За змістом статей 60, 214 КПК України кожній фізичній особі та юридичній особі надано право звернутися до правоохоронних органів із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення у разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, право на звернення із заявою про вчинення правопорушення гарантоване КПК України.
Звернення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, відповідає праву кожної особи на таке звернення.
Доказів вжиття заходів, передбачених ст. 214 КПК України слідчому судді станом на момент розгляду скарги не надійщло.
У заяві про кримінальне правопорушення, зміст якої досліджений слідчим суддею, зазначено виклад обставин, що можуть свідчити на думку заявника (скаржника) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 328 КК України.
При цьому, з вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_3 звертався до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області в якій просив невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 328 КК України та протягом 24 годин після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань вручити йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя зважає на те, що зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що вона подана щодо ОСОБА_7 , яка є народним депутатом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 482 - 2 КК України, відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
Прийняття законодавцем цієї норми зумовлено гарантуванням безперешкодного здійснення цими суб'єктами депутатської діяльності та унеможливлення необґрунтованого та безпідставного кримінального переслідування народного депутата України.
При цьому, такі гарантії щодо народного депутата стосуються не лише стадії притягнення його до кримінальної відповідальності, а й внесення відповідних відомостей до ЄРДР, тобто самої початкової стадії досудового слідства.
Також, статтею 216 КПК України зазначено перелік слідчих органів, які уповноважені вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснювати досудове розслідування, а також визначено підслідність кожного із них. До таких органів належать слідчі органи Національної поліції, слідчі органів безпеки, слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчі органів державного бюро розслідувань, детективи Національного антикорупційного бюро України. Вказаний перелік є вичерпним.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 КПК України, слідчі органи безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110 - 2, 111, 111 - 1, 111 - 2, 112, 113, 114, 114 - 1, 114 - 2, 201, 258 - 258 - 6, 265 - 1, 305, 328, 329, 330, 332 - 1, 332 - 2, 333, 334, 359, 422, 435 - 1, 436, 436 - 2, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України. Якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України, будуть встановлені кримінальні правопорушення, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно з цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Згідно до ч. 5 ст. 216 КПК України, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії "А"; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру"; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Як вбачається з ч. 4 ст. 216 КПК України, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень: 1) вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Директором Бюро економічної безпеки України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п'ятою цієї статті; 2) вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п'ятою цієї статті; 3) проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), крім кримінальних правопорушень, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції України).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
При цьому, заявник (скаржник) звернувся до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, яке у цьому випадку не є належним суб'єктом, уповноваженим на внесення відомостей до ЄРДР за фактами, викладеними у поданій ОСОБА_3 заяві.
ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та його посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, при вирішенні питання чи вправі вносити відомості до ЄРДР вони повинні враховувати, зокрема, і положення ч. 1 ст. 482-2 КПК України.
Внесення ГУ СБУ у м. Києві та Київській області відомостей до ЄРДР в даному випадку, порушить мету законодавчої норми, яка надає можливість на первинному етапі кримінального провадження саме найвищій посадовій особі органів прокуратури перевіряти відповідні факти, що зазначаються у повідомленні.
Як вбачається зі статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її отримання безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1