про залишення касаційної скарги без руху
28 січня 2026 року
м. Київ
справа №200/2034/25
адміністративне провадження №К/990/1150/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року (суддя Кравченко Т.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року (колегія у складі суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сіваченка І.В.)
у справі № 200/2034/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Хмельницькій області від 04.02.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 01.03.1993 по 02.10.1995 у малому будівельному підприємстві «Прогрес», а також з 02.10.1995 по 28.05.1997 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Променергоремонт»;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 06.06.1997 по 16.01.2017;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 28.01.2025.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ПФ України в Хмельницькій області від 04.02.2025 № 104650020993 «Про відмову у призначенні пенсії». Зобов'язано ГУ ПФ України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди: з 01.03.1993 по 01.10.1995; з 02.10.1995 по 28.05.1997; з 06.06.1997 по 31.12.1998. Зобов'язано ГУ ПФ України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні. Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
08.01.2026 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025, а натомість ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Щодо дотримання вимог до змісту касаційної скарги.
Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також покликається на пп. «а» і «в» п. 2 ч. 5 цієї ж статті Кодексу.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами норм п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Одночасно нормами ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Зокрема у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Разом з тим, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов'язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку за п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Позивач не вказав на конкретні норми права, які, на його переконання, суд першої та (або) апеляційної інстанції застосували неправильно та без урахування висновків щодо правозастосування, викладених у постановах Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19, від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, від 22.07.2025 у справі № 420/34524/23, від 20.03.2018 у справі № 819/1249/17, від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17, від 31.01.2018 у справі № 819/1667/17. При цьому, покликаючись на перелічені постанови касаційного суду, скаржник не наводить аргументів щодо подібності правовідносин.
Крім того, заявлячи про касаційне оскарження судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, позивач не вказав на конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та не зазначив, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі виходячи із сукупності встановлених судами обставин.
Таким чином, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстави касаційного оскарження також у розумінні п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди позивача із наданою судами першої та апеляційної інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням вищевказаної підстави касаційного оскарження та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 200/2034/25 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя О.П. Стародуб