Справа № 274/7107/25
Провадження № 2-а/0274/8/26
28.01.2026 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
представника позивача Кравця М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
1.Описова частина
09.10.2025 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кравця Миколи Анатолійовича через систему «Електронний суд» звернувся з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ББА № 741382 від 20.09.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським СРПП Бердичівського РВП ГУНП капралом поліції Левчуком Богданом Вікторовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі - закрити.
Виклад позиції позивача
На обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 07.10.2025 він при ознайомленні з матеріалами справи №274/6655/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виявив серед наданих поліцією документів, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.09.2025 серії ББА № 741382.
Згідно оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП та визначено покарання у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн. та вказано, що у разі несплати штрафу у визначеній сумі, штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі. Вказану постанову позивач не отримував ані в день її винесення, ані поштою.
Згідно оскаржуваної постанови протиправність дій позивача полягає у керуванні транспортним засобом при наявності права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 (а) ПДР України, та не показав сигнали світловими показниками повороту відповідного напряму, чим порушив п.п. 9.2 (б) ПДР України.
Позивач стверджує, що він не порушував ПДР, оскільки транспортним засобом не керував, а перебував в автомобілі з вимкненим двигуном, тому в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Ані у позивача, ані у його друга навіть не були відібрані пояснення, постанова складена без присутності позивача. Про її наявність позивачу стало відомо лише 08.09.2021.
Як слідує з п. 7 оскаржуваної постанови як доказ вчинення вказаних правопорушень до постанови додано відео з реєстратора службового автомобіля 0351.
Копія вказаного відео отримана представником позивача при ознайомленні з матеріалами справи № 274/6655/25 у Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області. Однак, вказаний відеозапис не відображає факту керування позивачем транспортним засобом 20.09.2025 р. о 00 год 59 хв та вчинення ним вказаних у постанові правопорушень.
З вказаного слідує, що при винесенні оскаржуваної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративні правопорушення, чи винна дана особа в їх вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Зазначив, що п. 5 оскаржуваної постанови містить взаємовиключну інформацію. Так, при наявності права керувати транспортним засобом відповідної категорії, поліцейський СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирської області Левчук Б. В. встановлює наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Отже, оскаржувана постанова не відповідає вимогам КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, винесеною за відсутності належних доказів, поза розумним сумнівом.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 15.10.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, які були ним усунені 24.10.2025.
Ухвалою суду від 03.11.2025 клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку оскарження постанови задоволено, прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
16.05.2025 представник відповідача, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, надав відзив на позов, в якому заперечує обставини, викладені в адміністративному позові та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зазначив, що позивач про винесення стосовно нього оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення дізнався 20.09.2025, тобто під час розгляду справи, що підтверджується відеозаписом, який додається до відзиву. Позивач, не був позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до суду в межах строку, встановленого статті 286 КАС України. Натомість позовну заяву до суду його представником було подано лише 09.10.2025, тобто строки оскарження постанови позивачем були пропущені, а тому критично ставиться до тверджень позивача і його представника щодо того, що вони дізнались про наявність оскаржуваної постанови лише у жовтні місяці 2025 року в суді під час ознайомлення із матеріалами справи № 274/6655/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - (вказане спростовується наявним відеозаписом, на якому зафіксовано порядок розгляду справи за ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП стосовно позивача).
Зі змісту постанови вбачається, що 20.09.2025 о 00 год. 59 хв. по вул. К.Острозького, 20, у м. Бердичів, Бердичівського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку та не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 а та 9.2 б Правил дорожнього руху України
У зв'язку з порушенням вищевказаних норм, поліцейським СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Левчуком Б. В. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень.
Причиною зупинки ОСОБА_1 , згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», стало порушення ним вимог зазначених вище Правил дорожнього руху України, а також те, що останній рухався транспортним засобом у комендантську годину, а саме 20.09.2025 о 00 год. 59 хв.
Тобто, враховуючи факт запровадження на території Житомирської області комендантської години з 24 год 00 хв до 5 год 00 хв у поліцейських були наявні підстави у вказаний проміжок на зупинку транспортного засобу та відповідно перевірки документів у ОСОБА_1 .
У зв'язку із зазначеним вище, доводи позивача викладені у позовній заяві щодо не порушення ним норм адміністративного законодавства, не відповідають дійсності і надані з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Доказом встановлення вини Позивача у порушенні ПДР являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відеодокази, що додаються до відзиву.
Так, переглядом відеозапису із відеореєстратора службового автомобіля установлено, що на відео зафіксовано порушення водієм «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , вимог ПДР України, а саме не увімкнення світлового покажчику повороту відповідного напрямку, рух у комендантську годину та його подальшу зупинку на вимогу працівників поліції. Переглядом відеозапису із нагрудного відео-реєстратора поліцейського зафіксовано, що правоохоронці повідомили водію про причину зупинки та суть скоєного ним адміністративного правопорушення, а також те, що під час спілкування з водієм було встановлено відсутність у нього права керування транспортними засобами.
У подальшому, під час винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , працівник поліції останнього ознайомив зі ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Водночас за правовою характеристикою, правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП вважається закінченим з моменту допущенного проступку. Не мають значення наступні дії та виправдання порушника. Поліцейський чітко сформулював кваліфікуючу ознаку проступку.
Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз'яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Позивачу роз'яснено строки сплати штрафу, порядок оскарження постанови та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Тому, позивач жодним чином не був обмежений у своїх правах та обов'язках. Будь-яких клопотань під час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не заявляв.
Доводи позивача стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення ним правопорушень, за які передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП є безпідставними та не обґрунтованими, а крім того жодними доказами не підтвердженими.
Твердження позивача на неправомірні дії з боку поліцейського, допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано.
Тому відповідачем було правомірно винесено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, доводи адміністративного позову не являються суттєвими для вирішення справи. Позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а відтак підстави для задоволення вимог щодо скасування постанови відсутні.
Приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду надано не було.
Просить ухвалити судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
До відзиву представником відповідача долучено відеозапис події, яка сталась 20.09.2025 за участю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.11.2025 клопотання позивача задоволено, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, не заперечував факт керування пзивачем транспортним засобом, при цьому не погоджується з притягнення позивача до адмігністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП, оскільки в оскаржуваній постанові написано, що позивач мав право керування транспортним засобом.
Представник відповідача не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до постанови серії ББА № 741382 від 20.09.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної поліцейським СРПП Бердичівського РВП ГУНП Левчуком Б. В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАПта накладено стягнення - штраф у розмірі 3400 грн.
Згідно постанови - 20.09.2025 о 00 год. 59 хв. по вул. Костянтина Острозького, 20, у м. Бердичів, Бердичівського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1а ПДР України, та не подав сигнал світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, чим порушив п.п. 9.2б ПДР України.
Норми права, застосовані судом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення, серед іншого, правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п.9.2 "б" ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Згідно зі ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон № 580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Висновки суду
Надаючи оцінку оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Так, відповідно до постанови серії ББА № 741382 від 20.09.2025, 20.09.2025 о 00 год. 59 хв. по вул. Костянтина Острозького, 20, у м. Бердичів, Бердичівського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1а ПДР України, та не подав сигнал світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, чим порушив п.п. 9.2б ПДР України.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП та з урахуванням ст.36 КУпАП, накладено стягнення - штраф у розмірі 3400 грн.
Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом досліджено відеозаписи події, яка сталась 20.09.2025 за участю ОСОБА_1 , що долучені представником відповідача до відзиву.
Вказані відеозаписи є належними та допустимими доказами у справі, оскільки проведення відеофіксації поліцейським ґрунтується на ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» та містить інформацію про фактичні обставини справи. На відео зафіксовано події зупинки транспортного засобу, процедуру складання матеріалів, із відео можливо встановити обставини, що мають суттєве значення для правильного розгляду даної справи.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, суд зазначає наступне.
Так, на відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля поліції зафіксовано рух автомобіля марки Mercedes-Benz, держаний номерний знак НОМЕР_1 , який здійснюючи маневр повороту, не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку.
У подальшому, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що коли працівники поліції підійшли до автомобіля марки Mercedes-Benz, держаний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в автомобілі сидить на місці водія, в ході спілкування з поліцейськими останній не висловив заперечень з приводу керування транспортним засобом. Під час розмови зазначив, що шкодує про те, що не доїхав двох метрів та був зупинений працівниками поліції. Крім того, в ході телефонної розмови з дівчиною на ім'я ОСОБА_2 повідомляє, що не доїхав двох метрів та був зупинений працівниками поліції, просив допомоги домовитись з працівниками поліції.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.122 КУпАП, доведена.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена в законний спосіб.
В розумінні ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.
При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ст.73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.74 КАС України).
З наданого відеозапису з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що під час перевірки документів позивача поліцейський встановив, що ОСОБА_1 має водійські права категорії «С», при цьому, на автомобілі, яким він керував, можливо їхати, маючи водійські права категорії «В».
Верховний Суд в постанові від 25.09.2019 у справі №127/19283/17 дійшов висновку, що притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами) є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Крім того, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п.2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи. На вимогу поліцейського, зокрема на місці здійснення спеціального поліцейського контролю водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов'язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.
Посилання позивача на те, що постанова складена з порушеннями, а саме: у ній зазначено, що він "мав права керування транспортними засобами відповідної категорії", тобто немає складу правопорушення, є необгрунтованим, з наступних підстав.
У розділі «Суть та обставини правопорушення» зазначено порушення позивачем п. 2.1 «а» ПДР, таким чином суд вбачає, що у фабулі постанови міститься описка, доводи позивача не спростовують факту вчинення ним порушення п.2.1 «А» Правил дорожнього руху та не підтверджують відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідачем під час винесення постанови правильно кваліфіковано дії позивача за нормами КУпАП. Той факт, що у постанові допущено описку щодо суті правопорушення, в сукупності із наявними відеодоказами вчиненого правопорушення, не впливає на вірність кваліфікації і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУПАП.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
З відеозапису також вбачається, що під час розгляду справи позивачу було роз'яснено права, передбачені чинним законодавством України та будь - яких клопотань позивачем не було заявлено.
Інші доводи позивача не спростовують викладеного та спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ББА № 741382 від 20.09.2025, слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то судовий збір з відповідача, не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132, 139, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ББА № 741382 від 20.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ;
Відповідач: Головне управління національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: вулиця Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, ЄДРПОУ 40108625;
Повний текст рішення виготовлено 28.01.2025
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА