28 січня 2026 року м. Рівне№460/21222/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частина НОМЕР_1 в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправною відмову командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 у видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 , з військової служби за сімейними обставинами;
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ про звільнення ОСОБА_1 , з військової служби у Збройних Силах України за сімейними обставинами (у зв'язку із загибеллю рідного брата під час виконання обов'язків військової служби у складі миротворчої місії в Югославії), передбачених абзацом п'ятим пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 23.09.2025 звернувся до командира цієї військової частини із рапортом про звільнення з військової служби через сімейні обставини на підставі абзацу шістнадцятого пункту 3 частини дванадцятої 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", зокрема у зв'язку з тим, що рідний брат позивача - ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сараєво, республіка Югославія, де проходив військову службу. За результатами розгляду рапорту відповідачем надано письмову відповідь щодо залишення рапорту без задоволення, оскільки до рапорту не долучені документи, що підтверджують загибель ОСОБА_3 під час визначеного Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» періоду. Позивач з такою відмовою не погоджується і зауважує, що хоча законодавство і не містить такої підстави яка зазначена у рапорті від 23.09.2025 про звільнення з військової служби, однак загибель рідного брата під участі в бойових діях у 1994 році в миротворчій місії ООН є достатньою підставою для звільнення позивача зі служби, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав, тому в силу вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
23.09.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби на підставі абзацу шістнадцятого пункту 3 частини дванадцятої 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яким визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
До рапорту були долучені нотаріально засвідчені копії наступних документів:
копія паспорта, картки платника податків, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.04.1980 ОСОБА_1 ; копія витягу з реєстру територіальної громади; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 10.09.2025 (видане повторно); копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 від 14.11.1994; копія паспорта, картки платника податків, пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 від 13.03.1995 ОСОБА_4 (мами позивача); копія посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_6 від 14.11.2013.
Листом № 1/2147 командир військової частини НОМЕР_1 повідомив позивача про те, що абзац 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» містить перелік підстав для звільнення, зокрема військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. До рапорту не долучені документи, що підтверджують загибель рядового ОСОБА_5 під час визначеного Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» періоду.
Не погоджуючись з діями військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні з військової служби та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України Про військовий обов'язок та військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, на момент виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 22.09.2025).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону 2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.
Так, відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з абзацом шістнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно із абзацом 2 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція № 170, на момент виникнення спірних правовідносин діяла у редакції від 02.12.2022) звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Додатком 19 Інструкції № 170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п. 5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом г пункту 1 частини четвертої, підпунктом ґ пункту 2 частини п'ятої, підпунктом г пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", подаються:
копія аркуша бесіди;
копія рапорту військовослужбовця;
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин;
копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , брат позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як український військовослужбовець у Місії ООН у колишній республіці Югославія, тобто не в період забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
З огляду на наведене, до рапорту про звільнення з військової служби позивачем не надані документи, які б підтверджували, що його брат ОСОБА_3 загинув саме під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його рапорту від 23.09.2025.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 січня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 (с. Мала Любаша,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35009, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 )
Суддя Ольга ПОЛІЩУК