27 січня 2026 рокусправа № 380/18449/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бісковицька сільська рада, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бісковицька сільська рада) (далі - третя особа), в якому просить:
«- визнати протиправним залишення без задоволення моєї заяви з приводу оформлення і подати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових для передачі дану квартиру мені і моїй сім'ї для постійного проживання;
- зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова належним чином оформити і подати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових для передачі дану квартиру мені і моїй сім'ї для постійного проживання».
Ухвалою суду від 15.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бісковицьку сільську раду.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з квітня 2004 року зарахований на квартирний облік у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач разом із сім'єю на підставі службового ордера №3 від 02.02.2004 проживає та зареєстрований у службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 позивача зараховано до позачергового списку на отримання житла. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо підготовки та подання до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення згаданої квартири із числа службових та передання її для постійного проживання, однак отримав відмову.
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).
Третя особа також не подала до суду письмових пояснень у встановлений строк.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 згідно з витягу з послужного списку проходив військову службу в період з 29.12.1993 по 25.08.2023.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.1.2016 позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
КЕЧ Стрийського району Прикарпатського військового округу видано ордер №3 від 02.02.2004 на право зайняття позивачем та членами його сім'ї двох кімнат площею 24,5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 у складі сім'ї з 3-х осіб перебуває на квартирному обліку з 07.04.2004, що підтверджується витягом з протоколу №6 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2004.
Згідно з протоколом засідання (об'єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2023 №94 за результатами розгляду рапорту позивача прийнято рішення про переміщення майора ОСОБА_1 у позачерговий список на отримання житла.
Позивач з метою підготовки та подання до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 , із числа службових та передання її для постійного проживання звернувся із заявою від 25.11.2024 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова.
Однак відповіді на заяву позивач у встановлений строк не отримав, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №380/1260/25 визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про підготовку та подання до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення із числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_4 .
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова розглянути заяву ОСОБА_1 про підготовку та подання Бісковицькій сільській раді клопотання про виключення із числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_4 в порядку, передбаченому Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380.
На виконання рішення суду відповідач розглянув заяву позивача від 26.11.2024. Листом від 28.05.2025 відповідач повідомив позивача, що станом на теперішній час на квартирному обліку у гарнізонах, які знаходяться в зоні відповідальності квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова позивач не перебуває. Військові частини (установи), в яких позивач проходив службу, знаходяться в зоні відповідальності Самбірської КЕЧ району, у зв'язку із чим подавати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення з числа службових квартир за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку передбаченому Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, має право тільки Самбірська КЕЧ району. Вказано, що для розгляду питання про виключення квартири з числа службових позивачу необхідно звернутися у житлову комісію, де позивач перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання.
Також, позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.05.2025, в якій вказав, з метою попередження звернення до виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду та додаткових витрат за рахунок відповідача, запропонував в добровільному порядку виконати рішення суду та розглянути заяву від 25.11.2024.
Листом від 02.06.2025 позивача повідомлено, що на виконання рішення суду від 28.03.2025 у справі №380/1260/25 щодо розгляду заяви від 26.11.2024, на яку відповідач надавав 17.12.2024 відповідь, повторно розглянута і надана обґрунтована відповідь. До листа долучена копія листа від 28.05.2025.
Вважаючи відмову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова необґрунтованою, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спір суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.
За змістом статті 118 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.
Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 1 пункту 1).
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац 4 пункту 1).
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла (абзац 1 пункту 9).
Відповідно до частини 1 статті 40 ЖК України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Згідно з положеннями статті 43 ЖК громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Статтею 125 ЖК України передбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла.
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей визначений Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України 03.08.2006 №1081 (далі - Порядок №1081).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення з урахуванням пільг, установлених законами.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1081 центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, розвідувальні органи, Держспецтрансслужба та Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями:
- видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом, а також щороку визначають обсяги службового житла і житла, що надається військовослужбовцям для постійного проживання;
- виділяють до 20 відсотків житла для забезпечення осіб, зазначених в абзаці другому пункту 3 цього Порядку, жилими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел і розташовані у населених пунктах, у яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, чи грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в таких же обсягах.
Питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пункт 6 Порядку №1081).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1081 військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності в них житла для постійного проживання в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби (перелік таких населених пунктів для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв'язку, ДКА та Управлінням державної охорони), забезпечуються службовими житловими приміщеннями.
Відповідно до пунктів 8-12 Порядку №1081 житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.
До числа службового може бути включене тільки вільне житлове приміщення. Під службові житлові приміщення виділяються окремі квартири.
Оперативний облік службових житлових приміщень ведеться у військовій частині та квартирно-експлуатаційному органі.
Житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.
Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби.
Відповідно до пункту 22 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Згідно з пунктом 25 Порядку №1081 на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа.
Облікова справа зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку, а після надання йому житла для постійного проживання протягом п'яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом - в квартирно-експлуатаційному органі. Після закінчення зазначеного строку справа знищується у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 29 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров'я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.
З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).
Ця Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (абзац 1 пункту 1 Розділу ІІнструкції №380).
Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції №380 військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету на виплату грошової компенсації для сімей загиблих військовослужбовців визначено Порядком та умовами надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №719 від 19.10.2016 (зі змінами).
Питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців та членів їх сімей, вирішуються за місцем проходження військової служби та перебування їх на обліку (пункт 7 Розділу І Інструкції №380).
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Інструкції №380 для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).
До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та ТЦК та СП, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.
Відповідно до положень пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції №380 житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону або командира військової частини за погодженням з КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району відповідно до пункту 8 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081.
До числа службового може бути включене тільки вільне жиле приміщення (зазвичай окремі квартири). Службові житлові приміщення не підлягають приватизації, обміну, розділу, бронюванню.
Згідно з пунктом 1 Розділу IV Інструкції №380 військовослужбовці та члени їх сімей, крім військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період і осіб, які звільнені з військової служби в запас або відставку, та члени їх сімей за відсутності за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими жилими приміщеннями, які мають відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.
Службові жилі приміщення надаються в межах не менше визначеного в установленому порядку рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті, але не більше 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу.
Службове жиле приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного вище максимального розміру виключно у випадках, передбачених законодавством, менше встановлених норм - тільки за наявності письмової згоди військовослужбовця та повнолітніх членів його сім'ї.
Військовослужбовець та повнолітні члени його сім'ї беруть письмове зобов'язання щодо звільнення службового жилого приміщення у передбачених законодавством випадках.
Розділом VII Інструкції №380 врегульовано порядок надання житлових приміщень для постійного проживання.
Пунктом І вказаного Розділу передбачено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 3 Розділу VII Інструкції №380 для прийняття рішення про надання жилих приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) протягом одного місяця з дня затвердження командиром військової частини протоколу з питань, вказаних у пункті 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, розглядає документи облікових справ військовослужбовців.
Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.
Затверджений у встановленому законодавством порядку протокол засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) є підставою для підготовки наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, який видається протягом трьох робочих днів з дня затвердження протоколу.
Протягом трьох робочих днів з дня видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання облікова справа військовослужбовця разом з витягом із затвердженого у встановленому законодавством порядку протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) та зазначеного наказу направляються військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Згідно з пунктом 4 Розділу VII Інструкції №380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п'яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини.
Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
Відповідно до пункту 5 Розділу VII Інструкції №380 для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій).
За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про:
погодження надання постійного житла;
відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Рішення Комісії з контролю є обов'язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, ТЦК та СП та військовими частинами.
Положеннями пункту 6 Розділу VII Інструкції №380 передбачено, що ЦУІІЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п'яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує список надання постійного житла у Збройних Силах України та надає його до ГУКВ.
ГУКВ протягом одного дня подає список надання постійного житла заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків), який затверджує цей список протягом десяти робочих днів з дня його надходження.
Згідно з пунктом 7 Розділу VII Інструкції №380 затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Ордер на постійну житлову площу в закритих військових містечках оформлюється та видається відповідним начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п'яти робочих днів.
Для вселення в надане житлове приміщення військовослужбовець здає ордер на постійну житлову площу до житлово-експлуатаційної організації, за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього житлового приміщення, або до будинкоуправління відповідного КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Ордер на постійну житлову площу може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 10 Розділу VII Інструкції №380 передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З доказів у справі суд встановив, що позивач разом із членами сім'ї з лютого 2004 року забезпечений службовим житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_2 . Також, з 07.04.2004 позивачу складі сім'ї з 3-х осіб перебуває на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з протоколом засідання (об'єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2023 №94 за результатами розгляду рапорту позивача прийнято рішення про переміщення майора ОСОБА_1 у позачерговий список на отримання житла.
Позивач з метою підготовки та подання до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 , із числа службових та передання її для постійного проживання звернувся із заявою від 25.11.2024 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова.
На виконання рішення суду відповідач розглянув заяву позивача від 26.11.2024. Листом від 28.05.2025 відповідач повідомив позивача, що станом на теперішній час на квартирному обліку у гарнізонах, які знаходяться в зоні відповідальності квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова позивач не перебуває. Військові частини (установи), в яких позивач проходив службу, знаходяться в зоні відповідальності Самбірської КЕЧ району, у зв'язку із чим подавати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення з числа службових квартир за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку передбаченому Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, має право тільки Самбірська КЕЧ району. Вказано, що для розгляду питання про виключення квартири з числа службових позивачу необхідно звернутися у житлову комісію, де позивач перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання.
Позивач вказує, що відповідно до листа Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 03.11.2023 будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова. Житловий фонд в АДРЕСА_1 знаходиться в зоні відповідальності Самбірської КЕЧ, яка розформована в 2013 році, а її правонаступником є КЕВ м. Львова.
Однак суд такі доводи позивача оцінює критично, оскільки як вже зазначалося відповідно до пункту 6 Порядку №1081 питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Також, Розділом VI Інструкції №380 врегульовано питання обліку осіб які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Так, пунктом 3 вказаного Розділу передбачено, що облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях), ТЦК та СП та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Особи, звільнені з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони, з підстав, визначених пунктом 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, у разі розформування військової частини перебувають на квартирному обліку при житлових комісіях їх правонаступників, а в разі розформування правонаступників - у ТЦК та СП і відповідному КЕУ, КЕВ, (КЕЧ) району, на території обслуговування якого знаходилася розформована військова частина.
Отже, з викладених норм права суд висновує, що питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються не за місцем обліку житлових приміщень, а за місцем перебування військовослужбовців на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться в житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях), ТЦК та СП та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Суд встановив, що позивач перебуває на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_1 , тобто, на території Самбірського гарнізону.
Таким чином, питання пов'язані із забезпечення позивача житловим приміщенням, у тому числі питання виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, вирішується Військовою частиною НОМЕР_1 та Самбірською КЕЧ району.
Відповідачем у листі від 28.05.2025 повідомлено позивача, що станом на теперішній час на квартирному обліку у гарнізонах, які знаходяться в зоні відповідальності квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова позивач не перебуває. Військові частини (установи), в яких позивач проходив службу, знаходяться в зоні відповідальності Самбірської КЕЧ району, у зв'язку із чим подавати до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення з числа службових квартир за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку передбаченому Інструкцією №380, має право тільки Самбірська КЕЧ району.
З позиції позивача Самбірська КЕЧ району, «будучи розформованою», не є юридичною особою, у неї на балансі не перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 та така не уповноважена передавати Бісковицькій сільській раді клопотання про виключення квартири із числа службових.
Так, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа Самбірська КЕЧ району із кодом ЄДРПОУ 08060912 припинена 03.11.2013.
Проте суд звертає увагу, що Самбірська квартирно-експлуатаційна частина (району) є юридичною особою, з кодом ЄДРПОУ 26622609, створена 29.11.2018 та свою діяльність не припинила.
Окрім цього, позивача у листі від 28.05.2025 повідомлено, що на виконання вимог спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 29.08.2019 №Д-322/1/14дск, наказів начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 12.10.2018 №338, №339, розпорядження Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 24.10.2018 №303/23/1/4851/1354, згідно з актом приймання-передачі від 25.04.2019 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова передав, а Самбірська квартирно-експлуатаційна частина (району) прийняла документи обліку житлового фонду та документи квартирного обліку Дрогобицького, Самбірського, Стрийського гарнізонів. Відповідно до загаданого акту особова справа позивача передана до Самбірської КЕЧ району.
Отже, у випадку позивача саме Самбірська квартирно-експлуатаційна частина (району) є органом, що уповноважений вирішувати питання щодо забезпечення позивача житловим приміщенням.
З огляду на встановлені обставини суд висновує, що оскільки питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування військовослужбовців на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а позивач станом на день розгляду заяви перебував на квартирному обліку в Самбірському гарнізоні, відповідач правомірно відмови позивач у підготовці та поданні до Бісковицької сільської ради клопотання про виключення квартири АДРЕСА_2 , із числа службових та передання її для постійного проживання.
При цьому, суд зауважує, що у листі від 28.05.2025 відповідачем роз'яснено порядок підготовки та надіслання клопотання до органу місцевого самоврядування щодо питання виключення квартири із числа службових та передання її для постійного проживання, а також, повідомлено орган, що уповноважений здійснити такі дії.
З врахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи в задоволенні заяви позивача про звільнення з військової служби діяв на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством та в межах своїх повноважень. Тобто згідно з критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність і обґрунтованість дій та рішень відповідача. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України стягнення судових витрат на користь позивача, якому у задоволенні позову відмовлено повністю не передбачено.
Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович