27 січня 2026 рокусправа № 380/20599/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 2 576 886, 29 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю,фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю для яких це місце роботи є основним. Оскільки відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особи, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції.
Ухвалою від 20.10.2025 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 14.01.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 25.11.2025 (вх. № 94110), у якому зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" вчинило наступні дії: створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та забезпечено для них відповідні умови праці. Зокрема, в штатному розписі, який введений в дію з 04.12.2024р. та затверджено наказом від 4.12.2024 № 04/12 виділено значну кількість місць для осіб з інвалідністю (копія штатного розпису та наказу додається), надано державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 у № 827-22. Зокрема, відповідачем подано дві форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - форма № 3- ПН), в яких державну службу зайнятості проінформовано про створення: 10 (вакансій) по спеціальності: «фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення» (розмір заробітної плати 58 000 грн/місяць) (позиція № 165 у штатному розписі); 10 (вакансій) по спеціальності: «фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення» (розмір заробітної плати 66 000 грн/місяць) (позиція № 166 у штатному розписі). У кожному зі звітів окремо зазначено «спеціально створене робоче місце для людини з інвалідністю» та зроблено примітку щодо інклюзивності будівлі роботодавця «зовнішні сходи з пандусом» «паркувальні місця для осіб з інвалідністю». Також, окремо зазначено, що «робоче місце може бути пристосованим з урахуванням висновку медико-соціальної комісії».
Державна служба зайнятості не забезпечила направлення відповідачу відповідних кандидатів для укомплектування зазначених вакансій особами з інвалідністю (скан-копії з електронного кабінету відповідача на ресурсі Державної служби зайнятості додаються). Як результат, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" за результатами 2024 року самостійно працевлаштувало на товаристві 12 осіб з інвалідністю, з них 9 осіб лише у грудні 2024 р. Відповідач за час здійснення підприємницької діяльності не допустив порушень вимог законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, відсутні жодні факти безпідставної відмови у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулася б до відповідача самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" перебуває на обліку в Львівському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Львівське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформувало розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік.
Згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік:
- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 78 осіб;
- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 2 осіб;
- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цього значення) - 3 особи;
- фонд оплати праці штатних працівників 184 570 415,22 гривень;
- середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 2 366 287,37 гривень;
- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць - 1 особа;
- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 2 366 287,37 гривень.
Львівське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" нарахувало пеню у розмірі 210 598,92 гривень.
Оскільки, відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції у сумі 2 576 886, 29 грн позивач звернувся до суду з вимогами про їх стягнення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 1, 2 статті 20 цього Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізикні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті. (частини четверта статті 20 вказаного Закону).
Згідно з частинами першою, третьою статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України “Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яким було визначено, що на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 № 827-22 “Про затвердження форми звітності» № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 “Про затвердження форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 та передбачено, що форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб, за наявності попиту на робочу силу (вакансії); форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п. 1.4, 1.5 розділу І Порядку).
Періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку, що обов'язок суб'єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН у встановлений строк, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
У такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається, як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств. Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16.
Питання, пов'язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників" (далі - Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.
У пункті 2.1 Інструкції визначено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
Пунктом 3.2 глави 3 Інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.
Відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 Інструкції при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.
У пункті 2.6 Інструкції переліченні категорії осіб, які не включаються до облікової кількості штатних працівників.
Згідно з підпунктом 3.2.5 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" від 28.06.2024 № 28/06 «Про затвердження штатного розпису» затверджений новий штатний розпис з урахуванням запланованих обсягів виробництва та введений в дію з 01 липня 2024 року у кількості 288 (двісті вісімдесят вісім) штатних одиниць із місячним фондом заробітної плати 24 256 000,00 (Двадцять чотири мільйони двісті п'ятдесят шість тисяч гривень 00 коп.).
Як видно зі штатного розпису, у ньому передбачено робочі місця для інвалідів у кількості 279 штатних одиниць.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" подавало звіт за формою № 3-ПН протягом 2024 року, зокрема, звіти від 06.12.2024.
Отже, відповідач інформував відповідний центр зайнятості про створені робочі місця для осіб з інвалідністю. З огляду на той факт, що відповідач інформував відповідний центр зайнятості про створені робочі місця для осіб з інвалідністю та наявність попиту на працевлаштування на зазначені робочі місця, отже була можливість направлення осіб з інвалідністю для працевлаштування на зазначені робочі місця.
Попри це, Державна служба зайнятості не забезпечила направлення відповідачу кандидатів на зайняття вакантних посад особами з інвалідністю.
У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" не обмежилось лише зверненням до Державної служби зайнятості та самостійно вчиняло дії для пошуку осіб з інвалідністю, зокрема товариство розміщувало відповідні оголошення на онлайн-ресурсах з працевлаштування та на власному вебсайті у розділі "вакансії", що підтверджується скріншотами оголошення з онлайнресурсу "robota.ua" та скріншотами зі сторінки адміністратора вебсайту http://career.intellias.com/vacancy/.
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" від 08.12.2025 № 08/12 станом на кінець грудня 2024 року показники, щодо чисельності працівників є:
- Чисельність штатних працівників: 303 особи;
- Норматив робочих місць для осіб з інвалідністю (4 %): 12 осіб.
Фактично на кінець 2024 року у товариства обліковується 13 осіб з інвалідністю: Вихованець Олександр Васильович, початок роботи 01.08.2024, Крвавич Андрій Сергійович, початок роботи 01.10.2024, Новіков Микола Олександрович, початок роботи 03.10.2024, Стадник Богдан Олексійович, початок роботи 02.12.2024, Стефанюк Максим Володимирович, початок роботи 02.12.2024, Павлів Катерина Андріївна, початок роботи 02.12.2024, Перееліта Яна Валеріївна, початок роботи 04.12.2024, Коваленко Владислав Олегович, початок роботи 10.12.2024, Ковальчук Віталій Васильович, початок роботи 10.12.2024, Стадник Володимир Олексійович, початок роботи 10.12.2024, Щелкунов Яків Геннадійович, початок роботи 12.12.2024, Бегаль Валерій Вікторович, початок роботи 12.12.2024, Осередчук Дарія Дмитрівна, початок роботи 23.12.2024.
Таким чином, чисельність працівників з інвалідністю на кінець 2024 року була більшою, норматив був виконаний.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відсутні правові підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийняття оскарженого рішення.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелліас Солюшнз" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 27.01.2026.
Суддя Кедик М.В.