28 січня 2026 рокуСправа № 280/134/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу стосовно непризначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг;
зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату позивачу з 06.06.2025 пільг на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: 50 - відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
Ухвалою судді від 12.01.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, починаючи з 06.06.2025 по 05.07.2025, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України /або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду у відповідній частині не пропущений, разом із доказами на підтвердження таких обставин
За змістом частин 1-3 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
13.01.2026 представник позивача отримав копію ухвали від 05.01.2026 засобами електронного суду.
Останній день для усунення недоліків позову припадає на 23.01.2026.
15.01.2026 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 стосовно непризначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2025 пільг на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: 50 - відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
Також від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
В заяві про поновлення строку звернення до суду представником позивача зазначено, що у зв'язку із погіршенням безпекової ситуації у м. Запоріжжі, яка пов'язана із збройною агресією російської федерації проти України, позивач виїжджав з родиною в Західну Україну і перебував там з березня 2023 року по жовтень 2025 року включно. Але, на жаль, чеків на придбання квитків на транспорт під час проїзду іншими регіонами України позивач, на жаль, не зберіг. Договір найму житла в письмовому вигляді він не укладав тому, що люди, які здавали його родині житло на Західній Україні, висунули таку умову. В цей час позивач не сплачував вартість житлово-комунальних послуг за квартиру у м. Запоріжжі. Через те, що вн знаходився за межами м. Запоріжжя, він не отримував рахунків на оплату житлово-комунальних послуг і не знав та не міг знати про скасування пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Банківська картка, на яку він отримував пенсійні виплати, знаходилася в його сина, який не повідомляв батька про надходження та витрати коштів з даної картки. Після повернення з евакуації, позивач знайшов у поштовій скринці рахунки на оплату житлово-комунальних послуг і побачив, що вартість вказаних послуг є значно більшою, ніж повинна бути з урахуванням належних йому пільг. Також зазначає, що оскільки пільги було скасовано з 01.05.2025, а позивач дізнався про порушення своїх прав в частині надання пільг на початку листопада 2025 року, то ним пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.
Надаючи оцінку доводам позивача, суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на переконання судді для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Представник позивача зазначає, що у зв'язку із погіршенням безпекової ситуації у м. Запоріжжі, яка пов'язана із збройною агресією російської федерації проти України, позивач виїжджав з родиною в Західну Україну і перебував там з березня 2023 року по жовтень 2025 року включно. Також зазначає, що оскільки пільги було скасовано з 01.05.2025, а позивач дізнався про порушення своїх прав в частині надання пільг на початку листопада 2025 року, то ним пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду
Водночас, суддя наголошує на тому, що доказів в обґрунтування вказаних обставин представником позивача не надано. Інших істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду представником позивача не зазначено.
Тому суддя приходить до переконання, що з дня зупинення виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг (з 01.05.2025), позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, до адміністративного суду із вказаними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо непризначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг, та зобов'язання відповідача відновити порушене право з 01.05.2025, позивач звернувся лише 06.01.2026, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 122 КАС України.
При цьому, суддя зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 18.11.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. До того ж, позивач мав об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено припинення відповідної виплати, зокрема і щодо спірного питання.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача до заяви про поновлення строку звернення до суду, починаючи з 01.05.2025 по 05.07.2025, не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч. 6 ст. 161 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Суддя зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на наведене, позивачу необхідно надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Керуючись статтями 57, 59, 60, 121, 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя -
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на строк 10 днів з дня одержання ухвали суду про продовження процесуального строку.
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, починаючи з 01.05.2025 по 05.07.2025, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України /або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду у відповідній частині не пропущений, разом із доказами на підтвердження таких обставин.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова