про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 січня 2026 р. Справа № 120/621/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд доходить висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328 грн.
Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1331 грн 20 коп (за кожну немайнову вимогу).
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В межах даної позовної заяви позивачем заявлено такі позовні вимоги:
1. Визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нерозгляді службового рапорту позивача від 20 грудня 2025 року у встановлені та розумні строки.
2. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 розглянути зазначений службовий рапорт у порядку, передбаченому Статутами Збройних Сил України.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 призначити та провести службову перевірку за фактами, викладеними у службовому рапорті.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти службове рішення за результатами проведеної перевірки та письмово повідомити позивача про результати розгляду рапорту.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 1 064 грн 96 коп. (1 331 грн 20 коп.*0,8).
Водночас позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Позивач, обґрунтовуючи відповідне клопотання, посилається на те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, перебував у тривалому полоні, зазнав катувань та істотного погіршення стану здоров'я, а також зазначає про відсутність у нього належного грошового забезпечення, вказує, що ігнорування його службового рапорту має не лише негативні наслідки для нього як військовослужбовця, але й завдає істотної шкоди публічним та фінансовим інтересам держави Україна.
Разом з тим, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення його сплати є дискреційним правом суду, яке реалізується з урахуванням майнового стану особи, що звертається з відповідним клопотанням, та за умови належного обґрунтування і доказового підтвердження відповідних обставин.
Суд звертає увагу, що сам по собі статус позивача як військовослужбовця, а також наведені ним обставини проходження військової служби та перебування у полоні, не є автоматичною та безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, якщо такі підстави прямо не передбачені законом або не підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому суд зазначає, що предметом даного адміністративного позову є оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка полягає у не розгляді рапорту (звернення) позивача по суті, а заявлені позовні вимоги не стосуються безпосередньо порядку проходження позивачем військової служби, виконання ним військового обов'язку чи нарахування і виплати йому грошового забезпечення.
За таких обставин суд доходить висновку, що даний спір не є таким, що безпосередньо пов'язаний з виконанням позивачем військового обов'язку або службових обов'язків у розумінні п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, посилання позивача на те, що він фактично позбавлений доходу та не має можливості сплатити судовий збір, не підтверджені жодними документальними доказами.
Позивачем не подано відомостей про розмір отримуваних доходів, наявність або відсутність пенсійних виплат, соціальної допомоги, грошового забезпечення, рухомого чи нерухомого майна, а також інших даних, які б дозволили суду об'єктивно оцінити його майновий стан.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в ухвалі від 09.09.2019 у справі №215/5482/17, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду та можливе лише за умови доведення особою неспроможності сплатити судовий збір з огляду на її майновий стан.
Аналогічний підхід випливає і з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої оцінка фінансового становища особи повинна ґрунтуватися на конкретних та перевірюваних даних, а не виключно на суб'єктивних твердженнях заявника.
За відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували неспроможність позивача сплатити судовий збір без істотного погіршення його матеріального становища, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:
надання документу, який підтверджує сплату судового збору в сумі 1064 грн 96 коп., за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна