Справа № 462/5952/25
28 січня 2026 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договорами позики, покликаючись на те, що 06 грудня 2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 , укладено договір позики №4771022. 26 липня 2024 року, було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4771022. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4771022. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 58875.00 грн., яку й просить стягнути на його користь.
Відповідача належним чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Лазаренко та інші проти України", повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак така була повернута до суду.
Ухвалами Залізничного районного суду м. Львова від 03 вересня 2025 року, та 06 жовтня 2025 року, в задоволенні клопотань представника позивача про витребування доказів, в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- відмовлено за безпідставністю.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 06 грудня 2021 року, між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 , укладено договір № 4771022. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 5625.0 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Суду було також надано відомості про щоденні нарахування та погашення, що складені ТОВ «Мілоан», згідно яких загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4771022 від 06 грудня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 58875.00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 15000.00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 42375.00 грн, - заборгованість за комісіями - 1500.00 грн.
Крім того, матеріали справи містять графік платежів про споживчий кредит від 06 грудня 2021 року, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву, правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан». Також суду надано довідку про ідентифікацію, згідно якої ОСОБА_1 , має одноразовий ідентифікатор F83705.
Згідно довідки ТОВ ФК «Елаєнс», даний документ видавався ТОВ «ТОВ "Мілоан" - Выдача» на підставі договору №40484607 26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєпс» та ТОВ «ТОВ "Мілоат" - Выдача», і підтвердженням того, що платежі успішно проведені в системі. Деталі операцій: Номер в системі FONDY: 450653884 Номер операції: fiabccio-c466-480e-9971- c7280d3ee70e_637743472365311401 Дата проведения платежу: 06.12.2021 Призначення платежу: Кошти згідно договору 4771022 Сума платежу: 15000 грн. Платіжний метод: карта VISA Статус платежу: approved Номер карти: НОМЕР_1 НОМЕР_2 Банк картки отримувача: Monobank.
26 липня 2024 року, було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4771022. До матеріалів справи було також долучено акт приймання-передачі реєстру боржників, а також реєстр боржників, що свідчить про перехід права вимоги.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 1046, 1048, 1049 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Положеннями ч. 2 ст. 41, ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Разом з тим, позивачем, на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за вказаними договорами не долучено документів, передбачених Законом України «Про платіжні послуги» та ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.
На підтвердження наявної у відповідача заборгованості перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», позивачем надано договір № 4771022 графік платежів про споживчий кредит від 06 грудня 2021 року, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву, правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан». Також суду надано довідку про ідентифікацію, згідно якої ОСОБА_1 , має одноразовий ідентифікатор F83705. Однак, вказані документи не містять жодного підтвердження того, що грошові кошти були передані відповідачу та зараховані на його рахунок.
Щодо наданої суду довідки ТОВ ФК «Елаєнс», суд зазначає наступне. Вказана довідка не може бути визнана належним та достатнім доказом факту надання позичальнику грошових коштів. Зазначений документ, хоча й підтверджує здійснення певних фінансових операцій, не містить ключових реквізитів, які дозволяють достеменно ідентифікувати особу одержувача коштів. Зокрема, у ній відсутні дані, що беззаперечно вказують на те, що розрахунковий рахунок або банківська картка, на яку було перераховано кошти, належить відповідачу у справі. Наявність лише дати, часу проведення транзакцій, суми та банку-емітенту, - не дає змоги встановити безпосередній зв'язок між проведеними операціями та конкретною фізичною особою. Таким чином, довідка не виконує функцію прямого доказу укладення правочину чи виконання зобов'язання саме між сторонами спору.
Відповідно до вимог процесуального законодавства, тягар доведення покладається на позивача, а тому саме він зобов'язаний надати докази, які б однозначно ідентифікували особу відповідача як одержувача коштів. У даному випадку такі докази надані не були. Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що надана довідка не підтверджує належним чином факту передачі коштів відповідачу, а отже, не може вважатися належним доказом на підтвердження позовних вимог.
При цьому, надані позивачем розрахунки заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Більше того, такі розрахунки не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому такі самі по собі без надання доказів отримання кредитних коштів позичальником вони не є підтвердженням наявності заборгованості.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, зазначений в розрахунку, є правильним.
Надані позивачем договори факторингу та витяги з реєстрів боржників до договору факторингу, які є похідними від договорів кредиту, самі по собі не є належними та достатніми доказами наявності заборгованості та її розмір за договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання останнім кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», що має наслідком відмову у їх задоволенні в повному обсязі.
Крім того, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, необхідно покласти на позивача.
На підставі ст. ст. 16, 512, 514, 516, 526, 530, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А.І. Ліуш