Справа № 462/8269/25
(заочне)
28 січня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача через систему «Електронний суд» скерувала до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 00-9827057 від 22.06.2024 у розмірі 20 119,17 грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 22.06.2024 року між ТзОВ «Макс Кредит» (первісний кредитор) та укладено договір кредитної лінії № 00-9827057 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 5500 грн. строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою у розмірі 1,45 процентів за кожний день користування кредитом. 16.04.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9827057 від 22.06.2024 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 16.04.2025 року. Відповідно до Реєстру боржників від 16.04.2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20 119,17 грн. Проте, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
01.12.2025 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.06.2024 року між ТзОВ «Макс Кредит» (первісний кредитор) та укладено договір кредитної лінії № 00-9827057 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 5500 грн. строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою у розмірі 1,45 процентів за кожний день користування кредитом /а.с.25-29/.
Згідно з п. 1.2 Договору кредитної лінії № 00-9827057, сума ліміту кредитної лінії складає: 5500,00 гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення Кредиту: на споживчі потреби.
Відповідно до п. 1.3. Договору кредитної лінії № 00-9827057, строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «17» червня 2025р. згідно умов пункту 3.5 цього Договору.
Згідно з п. 1.5.1 Договору кредитної лінії № 00-9827057, стандартна процента ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
Згідно з п. 1.6 Договору кредитної лінії № 00-9827057, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, що складає: 825,00 грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5. цього Договору.
Пунктом 1.7.1 Договору кредитної лінії № 00-9827057 визначено, що денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентої ставки з урахуванням комісії дорівнює 1.5%.
Відповідно п. 5.1 Договору кредитної лінії № 00-9827057, сума кредиту, одержана позичальником за цим Договором, повертається ним в повному обсязі та комісія сплачується у валюті кредиту не пізніше дня остаточного повернення кредиту (включно), зазначеного в Графіку платежів, на поточний рахунок кредитодавця зазначений в Розділі 9 цього Договору, шляхом ініціювання переказу коштів з платіжної картки позичальника через РОS-термінал в Особистому кабінеті або у спосіб, передбачений пунктом 5.5. цього Договору.
Згідно з графіком платежів до договору сторони погодили, що сукупна вартість кредиту становить 35035 грн, яка складається з суми кредиту у розмірі 5500 грн, комісії за надання кредиту у розмірі 825 грн та нарахованих процентів - 28710 грн /а.с.30/.
Відповідно до реквізитів Договору кредитної лінії № 00-9827057 від 22.06.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «79139» /а.с.17/.
Факт перерахування відповідачу кредитних коштів на зазначену в договорі платіжну картку від ТОВ ««Макс Кредит» підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 09.01.2026 року про переказ та зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 22.06.2024 року коштів в сумі 5500,00 грн. /а.с. 76/.
16.04.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 00-9827057 від 22.06.2024 року /а.с.49-51/.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20119,17 грн /а.с.47-48/.
Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за Договором кредитної лінії № 00-9827057 від 22.06.2024 року загальна заборгованість відповідача станом на 01.10.2025 року становить 22869,17 грн, з яких: 5178,25 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 14490,92 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 2750 грн - заборгованість за штрафними санкціями /а.с. 41/.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За твердженням позивача, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит та не сплатив відсотки в строки, передбачені кредитним договором.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, основну суму боргу в добровільному порядку не повертає, суд вважає, що у нового кредитора виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 20119,17 грн.
Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2422,40 грн. та судових витрат у розмірі 7000 грн., які понесені у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
У матеріалах справи міститься копія договору № 10/09/25-02 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським об'єднанням «Соломко та Партнери» та акту прийому-передачі наданих послуг, згідно з яким вартість витрат на професійну допомогу оцінена на суму 7000,00 грн. /а.с.39-40, 37/.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн. /а.с.56/, а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9827057 від 22.06.2024 року в розмірі 20119 (двадцять тисяч сто дев'ятнадцять) гривень 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333; ЄДРПОУ 43541163).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).
Суддя:
Оригінал рішення.