28 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3001/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Власова Ю.Л. та Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Матеріал" (далі - Товариство)
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026
за позовом Товариства
до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство 19.01.2026 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026, а справу № 916/3001/25 направити на розгляд до апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Як свідчать обставини справи та вбачається з оскаржуваного судового рішення, Господарським судом Одеської області ухвалено рішення від 16.10.2025 у справі №916/3001/25, згідно з яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2025 у справі № 916/3001/25.
Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.12.2025: апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2025 у цій справі залишив без руху у зв'язку з тим, що скарга подана з пропуском строку для її подання, а наведені доводи апелянта щодо підстав пропуску такого строку, визнані апеляційним судом неповажними, а також у зв'язку з тим, що скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі та неправильно вказано дату ухвалення оскаржуваного рішення; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз'яснено апелянту, що якщо останнім у визначений судом строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажним, судом апеляційної інстанції буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс).
Постановляючи вказану ухвалу від 15.12.2025 про залишення скарги без руху, суд апеляційної інстанції, врахував ту обставину, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.10.2025 підписано 27.10.2025 та направлено скаржнику у його електронний кабінет 27.10.2025 о 20:00, що підтверджується довідкою про доставку, яка міститься в матеріалах справи, а тому кінцевим строком для подання апеляційної скарги є 17.11.2025, в той час як апеляційну скаргу було сформовано в системі "Електронний суд" 25.11.2025, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження, з огляду на що визнав наведені Товариством в апеляційній скарзі в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції доводи, зокрема, щодо неотримання скаржником повного тексту судового рішення, а також запровадження воєнного стану по всій території країни, відключення електроенергії та те, що договір про надання правничої допомоги Товариству в суді апеляційної інстанції було укладено лише 25.11.2025, неповажними, оскільки апелянтом не доведено належними та допустимими доказами викладені ним обставини; надано апелянту можливість вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на їх підтвердження.
На виконання вимог вказаної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від Товариства надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянт надав, зокрема, докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн, а також подав нову заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2025 у цій справі, в якій, окрім наведених раніше підстав стосовно відключення електроенергії у місті Одесі, відпустки представника скаржника та відсутність доказів отримання повного тексту судового рішення, вказує на те, що додаткова угода до договору про надання правничої допомоги між Товариством та Родіоновим Артемом Володимировичем на представництво інтересів в суді апеляційної інстанції було укладено вже поза межами строку на апеляційне оскарження судового рішення через перебування адвоката у щорічній відпустці, що підтверджується адвокатською довідкою від 15.12.2025 (доданою до заяви), у зв'язку з чим Товариство було позбавлене можливості укласти договір про надання правничої допомоги з іншим адвокатом, оскільки договір з Родіоновим Артемом Володимировичем на період відпустки не призупиняв своєї дії, а надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції було включено в цей договір лише 25.11.2025, а тому з урахуванням наведеного, а також, повторно посилаючись на воєнний стан та проблеми з електропостачанням, вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.
Оскаржуваною в касаційному порядку ухвалою апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у цій справі відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2025 у цій справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені апелянтом доводи, зокрема, щодо перебування представника, який вів справу у суді першої інстанції, у відпустці, не можуть самі по собі вважатися поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки мають суб'єктивний характер та не свідчать про те, що Товариство як юридична особа, не мало можливості самостійно подати скаргу у визначений законом строк або звернутись у цей період до іншого представника.
Додатково суд зауважив про недостатність посилання Товариства на сам факт дії воєнного стану на території країни та відключення електроенергії, адже наведені обставини не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та підставою для зупинення судового процесу, а скаржник не надав жодних доказів, які свідчили б про те що обставини, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану, унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, з огляду на що дійшов висновку, що апелянтом не доведено наявності непереборних обставин, що зумовили неможливість звернутися з апеляційною скаргою у межах встановленого процесуального строку.
Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство посилається на те, що оскаржувана ухвала апеляційної інстанції від 12.01.2026 постановлена з порушенням норм процесуального права, а також основних засад судочинства.
Проте твердження Товариства, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним законом.
За приписами статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною четвертою статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно до приписів статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.
При цьому, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Товариства про поновлення строку на апеляційне оскарження та оцінивши відповідно до приписів статті 86 цього Кодексу наведені в ній доводи, дійшов висновку, що скаржник не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки останнім не надано доказів, що підтверджували б наявність непереборних обставин, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних підстав для поновлення процесуального строку, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційного скаргою Товариства.
Відповідне право апеляційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.
За змістом частини другої статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки під час постановлення вказаної ухвали у даній справі правильне застосовування апеляційною інстанцією норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 255, 260, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Матеріал" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.202 зі справи № 916/3001/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова