19 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 906/1112/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест-Агро»
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 (головуючий суддя Гудак А. В., судді Петухов М. Г., Мельник О. В.)
про закриття апеляційного провадження
у справі № 906/1112/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БСБС+»
до подачі позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз (БС)»
про визнання права власності на арештоване майно та зняття з нього арешту,
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
1. 21 серпня 2025 року до Господарського суду Житомирської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БСБС+» (далі - ТОВ «БСБС+») про забезпечення позову до подачі позовної заяви ТОВ «БСБС+» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз (БС)» (далі - ТОВ «Благодійний Союз (БС)»), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марина Сергіївна, про визнання права власності на арештоване майно вартістю 106 000,00 грн та зняття арешту з нього.
2. У цій заяві ТОВ «БСБС+» просило вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна у будь-якому виконавчому провадженні, за яким боржником є ТОВ «Благодійний Союз (БС)», а саме прав оренди 106 земельних ділянок сільськогосподарського призначення (згідно із зазначеним у прохальній частині цієї заяви переліком), які за твердженнями ТОВ «БСБС+» належать йому на праві власності.
3. Необхідність забезпечення позову обґрунтовано тим, що описане та арештоване майно може бути реалізоване в рамках виконавчого провадження № 7780773 щодо стягнення коштів з ТОВ «Благодійний Союз (БС)», що порушить майнові права ТОВ «БСБС+», як особи, що придбала відповідне майно (права оренди) за договором продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.03.2025 № 2ЖДК-Ч
Короткий зміст ухвали про забезпечення позову
4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 заяву ТОВ «БСБС+» про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, а саме зупинено продаж (реалізацію) у будь-якому виконавчому провадженні, за яким боржником є ТОВ «Благодійний Сою (БС)», права оренди земельних ділянок за відповідним переліком.
5. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що у цьому разі невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має звернутися до суду, подавши позов про визнання права власності на майно та зняття арешту з такого майна, оскільки вірогідна реалізація майна (права оренди земельних ділянок) на електронних торгах до закінчення судового розгляду справи за таким позовом неминуче призведе до здійснення новим володільцем реєстрації набутого права власності на спірне майно та в подальшому унеможливить захист і поновлення в межах одного судового провадження прав позивача без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення його законних прав та/або інтересів.
6. До того ж за висновками суду першої інстанції захід забезпечення позову у вигляді зупинення продажу майна відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
7. Не погодившись із ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест-Агро» (далі - ТОВ «Нор-Ест-Агро»), як особа, що не брала участі справі, звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «БСБС+» про забезпечення позову відмовити.
8. В обґрунтування своєї позиції ТОВ «Нор-Ест-Агро» у апеляційній скарзі зазначило, що оскаржувана ним ухвала є незаконною, постановлена з істотним порушенням норм процесуального права та такою, що порушує його права.
9. Так, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 07.01.2025 у справі № 57/24 задоволено вимоги ТОВ «Нор-Ест-Агро» до ТОВ «Благодійний Союз (БС)» про стягнення заборгованості за договором поставки від 15.05.2023 № 80/23/206 у розмірі 7 297 139, 60 грн. Надалі ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 873/10/25 вирішено видати судовий наказ на примусове виконання цього третейського рішення. У межах виконавчого провадження приватним виконавцем виявлено майно боржника, зокрема, права оренди 137 земельних ділянок. Це майно було арештовано та передано на реалізацію через електронну систему «Прозорро.Продажі». За результатами проведення відповідних торгів визначено переможців та сформовано протоколи результатів аукціонів. Однак, після їх проведення ТОВ «БСБС+» подало заяву про забезпечення позову, якою просило суд зупинити продаж відповідного майна.
10. За твердженнями скаржника заява ТОВ «БСБС+» про забезпечення позову є очевидно необґрунтованою, поданою після завершення торгів і спрямованою виключно на блокування виконання судового рішення, яким на користь ТОВ «Норд-Ест Агро» стягнуто кошти, а постановлення судом першої інстанції ухвали про її задоволення та забезпечення позову фактично призвело до зупинення виконання судового рішення, що суперечить як вимогам процесуального закону, так і судовій практиці Верховного Суду.
11. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 від 16.09.2025 у справі № 906/1112/25 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Нор-Ест-Агро» на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025.
12. Проте надалі ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 906/1112/25 апеляційне провадження за зазначеною апеляційною скаргою було закрито з тих мотивів, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову, якою тимчасово зупинено продаж (реалізацію) майна боржника - прав оренди 106 земельних ділянок, не позбавляє ТОВ «Нор-Ест-Агро» статусу сторони у виконавчому провадженні, не скасовує і не зупиняє дії виконавчого документа, не обмежує права стягувача на отримання присудженого майна або коштів за рахунок іншого майна боржника чи після припинення дії забезпечення позову, а відтак не створює таких юридичних наслідків як порушення прав чи законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні.
13. Також у цій ухвалі апеляційний господарський суд зауважив, що обраний ТОВ «БСБС+» спосіб забезпечення позову ніяким чином не перешкоджає приватному виконавцю проводити виконавчі дії у межах виконавчого провадження, а саме вживати заходів, спрямованих на розшук іншого майна, що належить на праві власності ТОВ «Благодійний Союз (БС)» (боржнику) та не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а лише зупиняє продаж певного майна (не всього майна боржника).
14. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження ТОВ «Нор-Ест Агро» про вирішення ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі № 906/1112/25 питання про його права та інтереси, як стягувача у виконавчому провадженні, є безпідставними та такими, що не ґрунтується на законі.
Касаційна скарга
15. ТОВ «Нор-Ест Агро» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025, а справу № 906/1112/25 направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Узагальнені доводи касаційної скарг
16. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
17. Із змісту касаційної скарги ТОВ «Нор-Ест Агро» вбачається, що скаржник не погоджується з тим, що за висновками суду апеляційної інстанції ухвалою місцевого господарського суду про забезпечення позову не було вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов'язки.
18. У цьому контексті заявник касаційної скарги посилається на численні висновки, викладені у постановах Верховного Суду, щодо впливу судового рішення на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, а також стосовно доказів та доказування, правового пуризму, заборони суперечливої поведінки та заборони зупинення виконання судового рішення шляхом забезпечення позову у іншій судовій справі.
Позиція учасників справи
19. У строк встановлений Верховним Судом учасники справи своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Нор-Ест Агро» не скористались, відповідні відзиви не подали.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
20. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
21. Як зазначено у частині першій статті 17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
22. У частині першій статті 254 ГПК України унормовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
23. Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити питання про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття судового рішення є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.
24. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
25. Таким чином, першочергово суд апеляційної інстанції має з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
26. Відповідні правові висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 10.04.2019 у справі № 9/189/2011/5003, від 16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ та від 11.09.2019 у справі № 4/2023-10.
27. З урахуванням наведено, Верховний Суд вбачає, що у цій справі після відкриття апеляційного провадження господарський суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) арештованого майна:
1) не позбавляє ТОВ «Нор-Ест Агро» (стягувача) статусу сторони у виконавчому провадженні;
2) не скасовує і не зупиняє дії виконавчого документа;
3) не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі;
4) не перешкоджає приватному виконавцю проводити виконавчі дії у межах виконавчого провадження, а саме вживати заходи, спрямовані на розшук іншого майна, що належить на праві власності боржнику;
5) не обмежує права стягувача на отримання присудженого майна або коштів за рахунок іншого майна боржника чи після припинення дії забезпечення позову.
28. Тож зі встановлених апеляційним господарським судом обставин вбачається, що застосування ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 відповідного заходу забезпечення позову не впливає на права чи законні інтереси ТОВ «Нор-Ест Агро», як стягувача у виконавчому провадженні, а отже зазначене судове рішення не стосується прав та обов'язків цієї особи
29. Отже, у справі, яка переглядається (№ 906/1112/25), апеляційний господарський суд не встановив обставин вирішення судом першої інстанції питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків скаржника.
30. Доводи, наведені у касаційній скарзі ТОВ «Нор-Ест Агро», цього не спростовують.
31. Водночас в ухвалі від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
32. Наведене нівелює посилання скаржника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду, ухвалені у інших судових справах, оскільки у будь-якому випадку вирішення питання про вплив судового рішення на права та обов'язки особи, що не брала участі у справі, проте оскаржує його, залежить від встановлених фактичних обставин щодо прав такої особи та змісту оскаржуваного судового рішення, а у цій справі та у справах, на які посилається скаржник, відповідні обставини не є аналогічними.
33. Інші ж висновки Верховного Суду (зокрема, щодо застосування принципу «jura novit curia», стосовно недопустимості правового пуризму, про заборону суперечливої поведінки, щодо критеріїв встановлення правового зв'язку між особою та сторонами справи чи судовим рішенням, тощо) мають загальний характер і викладене у оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції (з огляду на встановлені ним обставини) цим висновкам не суперечить.
34. Так само Верховний Суд не вбачає порушення апеляційним господарським судом процесуальних норм щодо доказів та доказування. Викладені у касаційній скарзі доводи у цій частині, з посиланням на висновки, що містяться у постановах суду касаційної інстанції у справах з неподібними правовідносинами та з іншими процесуальними ситуаціями, фактично зводяться до бажання скаржника переоцінити обставини щодо відсутності впливу оскаржуваного рішення на його права та обов'язки на свою користь. Відповідно до частини другої статті 300 ГПК України встановлення доведеності певних обставин виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
35. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції керується висновками, зробленими Європейським судом з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
36. З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що всі наведені у касаційній скарзі ТОВ «Нор-Ест Агро» доводи не підтверджують порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що визначають умови оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, та спростовуються зазначеним вище у цій постанові (пункти 25-27).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
38. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
39. Звертаючись із касаційною скаргою у цій справі, скаржник не спростував висновку суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження та не довів порушення чи неправильного застосування ним норм права.
40. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ТОВ «Нор-Ест Агро» слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 - без змін.
Розподіл судових витрат
41. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест-Агро» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 906/1112/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил