22 січня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/1565/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"
до Полосіної Тетяни Василівни
про стягнення 65449,92 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 16.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Полосіної Тетяни Василівни .
1.2. Змістом позову є майнова вимога стягнути 65449,92 грн заборгованості за кредитним договором №011/21350/00775509 від 03.01.2020, зокрема 51169,78 грн боргу за тілом кредиту; 14280,14 грн боргу за відсотками.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконала зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором. Первісний кредитор відступив новому кредиторові за плату, а новий кредитор прийняв належне первісному кредитору право вимоги до боржника. На підставі договору відступлення права вимоги позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №011/21350/00775509 від 03.01.2020.
1.4. У позові позивач просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без участі його представника. (а.с. 4)
1.5. 23.12.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 09 год. 30 хв. 22.01.2026.
1.6. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 24.12.2025 доставлено до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а. с. 61), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 30.12.2025 вручений відповідачу. (а.с. 62)
1.7. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.8. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.9. Днем вручення ухвали суду від 23.12.2025 відповідачу є 30.12.2025 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. (а.с. 62)
1.10. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.11. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.12. 15.01.2026 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника. (а.с. 63)
1.13. 22.01.2026 у судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися.
1.14. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.15. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.16. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення судового періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.17. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.18. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.19. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.20. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.21. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
1.22. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними матеріалами справи.
1.23. 22.01.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
1.24. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 22.01.2026 суд підписав рішення суду (вступну та резолютивну частину) у справі №925/1565/25 без його проголошення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача стягнути заборгованість за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом.
2.2. Підставами позову є обставини, яким позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору кредиту; виконання позивачем свого обов'язку з надання кредиту відповідачу; невиконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту; розмір грошового зобов'язання відповідача; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 26.12.2019 Полосіна Тетяна Василівна звернулася до АТ "Райффайзен Банк Аваль" із анкетою-заявою на отримання кредиту (форма для фізичної особи-підприємця) та заявою про надання попереднього рішення щодо кредитування. (а.с. 13-16)
3.1.2. 03.01.2020 ФОП Полосіна Тетяна Василівна подала АТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) заяви, у яких підтвердила факт, що на час укладення кредитного договору у зареєстрованому шлюбі або у фактичних відносинах не перебуває та просила надати кредит у розмірі 100000,00 грн на розвиток бізнесу. (а.с. 25-26)
3.1.3. 03.01.2020 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Фізична особа-підприємець Полосіна Тетяна Василівна (позичальник) уклали кредитний договір №011/21350/00775509, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 100000,00 грн (сто тисяч гривень 00 коп.), а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором. (а.с. 17-23)
Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:
п. 1.2 - кінцевий термін надання кредиту - 03.03.2020 - становить останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з заявою про отримання траншу кредиту;
п. 1.3 - кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 03.01.2023 або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі;
п. 1.4 - кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу, а саме: фінансування витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності позичальника, за винятком надання або повернення фінансової допомоги.
До відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування".
п. 2.1 - протягом всього строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 26% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором;
п. 2.3 - нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі;
п. 3.1. - обов'язковими умовами надання позичальнику кредиту або його частини (траншу) є:
п. 3.1.1 - сплата позичальником комісії, зазначеної в підпункті 2.7.1 договору;
п. 3.1.2 - укладання договорів забезпечення відповідно до статті 4 договору;
п. 3.1.3 - наявність поточного рахунку;
п. 3.1.4 - надання кредитору письмової заяви позичальника про надання кредиту (траншу) за формою, встановленою кредитором (із зазначенням цільового використання, не пізніше кінцевого терміну надання кредиту та за умови, що сума запитаного кредиту, зазначена в заяві не перевищує розмір невикористаного ліміту);
п. 3.1.5 - підписання графіку;
п. 3.1.6 - відсутність обставин дефолту;
п. 3.2. - на умовах договору, після виконання позичальником обов'язкових умов, зазначених в пункті 3.1 договору, на підставі письмової заяви позичальника про надання кредиту (траншу), кредитор зобов'язується в межах ліміту надати кредит (транш) шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, для подальшого використання згідно з цільовим призначенням;
п. 11.1 - у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положеннями договору;
п. 12.1 - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором;
п. 12.7 - всі додатки до договору, а також додаткові угоди до нього, є невід'ємними частинами договору.
3.1.4. 03.01.2020 сторони склали та підписали додаток №1 до кредитного договору №011/21350/00775509 від 03.01.2020, згідно з пунктом 1 якого цим додатком сторони встановлюють, що погашення заборгованості за кредитом та сплата процентів за користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту здійснюється згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів. У графіку сторони визначили кінцевий термін погашення кредиту - 03.01.2023. (а.с. 24)
3.1.5. 03.01.2020 на виконання умов договору АТ "Райффайзен Банк Аваль" надало ФОП Полосіній Т.В. (позичальнику) кредитний ліміт у розмірі 100000,00 грн, у підтвердження позивач подав виписку з рахунку позичальника за період з 03.01.2020 до 02.01.2021. (а.с.27-35)
3.1.6. За розрахунком АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість відповідача станом на 14.12.2022 становить 51169,78 грн заборгованості за наданим кредитом, у тому числі 46965,12 грн прострочена заборгованість за кредитом, 14280,14 грн заборгованість за відсотками, у тому числі 13879,19 грн прострочена заборгованість за відсотками. (а. с. 36)
3.1.7. 13.12.2022 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги №114/2-56, відповідно до пункту 2.1 якого на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною. (а.с. 40-43)
3.1.8. На виконання договору відступлення права вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" право вимоги за кредитним договором №011/21350/00775509 від 03.01.2020 до боржника Полосіної Тетяни Василівни , розмір заборгованості за яким становить 65449,92 грн, зокрема 51169,78 грн за тілом кредиту; 14280,14 грн за відсотками. У підтвердження позивач подав витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-56 від 13.12.2022. (а.с. 44)
3.1.9. 13.12.2022 на виконання договору відступлення права вимоги позивач сплатив АТ "Райффайзен Банк Аваль" вартість прав вимоги в розмірі 8239392,79 грн відповідно до платіжного доручення №69348 від 13.12.2022. (а.с. 45)
3.1.10. 08.12.2025 позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою №22168902, у якій повідомив, що 13.12.2022 укладено договір відступлення права вимоги. Позивач придбав право вимоги за кредитним договором №011/21350/00775509 від 03.01.2020 та вимагав негайно погасити заборгованість за вказаним договором у розмірі 65449,92 грн. (а.с. 46)
3.2. Відповідач доказів на спростування обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги не подав.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема такими засобами як письмові докази.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.6. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
3.7. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.
3.8. Суд не встановив, що докази, подані позивачем, отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.
3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем виникло майнове господарське зобов'язання на підставі кредитного договору №011/21350/00775509 від 03.01.2020;
4.5.2. АТ "Райффайзен Банк Аваль" виконало свій обов'язку у зобов'язанні та надало відповідачу кредиту у сумі 100000,00 грн;
4.5.3. у відповідача виник обов'язок повернути кредит;
4.5.4. строк повернення відповідачем кредиту закінчився 03.01.2023;
4.5.5. відповідач зобов'язання з повернення кредиту виконав частково та сплатив 48830,22 грн у повернення кредиту та 40121,57 грн відсотків за користування кредитом;
4.5.6. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача за кредитним договором становить 65449,92 грн, зокрема 51169,78 грн заборгованості за тілом кредиту; 14280,14 грн заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом;
4.5.7. позивач на підставі договору відступлення права вимоги від 13.12.2022, укладеного з АТ "Райффайзен Банк Аваль", набув право вимоги до відповідача щодо виконання зобов'язання з повернення кредиту в розмірі 51169,78 грн та 14280,14 грн зі сплати відсотків за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору №011/21350/00775509 від 03.01.2020.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
5.3. Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.4. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
5.5. Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.6. Згідно із частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
5.7. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
5.8. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).
5.9. Відповідно до частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
5.10. Згідно з частиною 1статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
5.11. Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
5.12. Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
5.13. Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
5.14. Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
5.15. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.16. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.17. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.18. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.19. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.20. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.21. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою (частина 1 статті 512 Цивільного кодексу України).
5.22. Згідно із частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
5.23. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 Цивільного кодексу України).
5.24. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.25. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі кредитного договору.
6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
6.3. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
6.4. На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі кредитного договору.
6.5. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
6.6. АТ "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит на умовах, встановлених у кредитному договорі.
6.7. Відповідно до умов кредитного договору (пункт 1 додатку №1 до кредитного договору) строк користування кредитом закінчується 03.01.2023.
6.8. Відповідач виконав зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом частково, сплативши 48830,22 грн у повернення кредиту та 40121,57 грн відсотків за користування кредитом.
6.9. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
6.10. 13.12.2022 АТ "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) та позивач (новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги, на підставі якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників і, зокрема, до відповідача відповідно до умов кредитного договору №011/21350/00775509 від 03.01.2020.
6.11. На підставі договору відступлення права вимоги позивач набув права та обов'язки кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі кредитного договору укладеного між відповідачем та АТ "Райффайзен Банк Аваль".
6.12. Позивач звернувся до відповідача з вимогою, у якій повідомив про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі кредитного договору, та вимагав сплатити заборгованість за кредитом та зі сплати відсотків за користування кредитом.
6.13. Відповідач вимогу позивача не виконав. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 65449,92 грн, зокрема 51169,78 грн заборгованості за тілом кредиту; 14280,14 грн заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом.
6.14. Договір є обов'язковий для виконання сторонами.
6.15. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.16. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.17. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
6.18. Порушене право позивача підлягає судовому захисту.
6.19. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.20. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.21. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.22. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.
6.23. Порушення відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні надає позивачу право вимагати присудження примусового виконання обов'язку відповідача в натурі.
6.24. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 51169,78 грн заборгованості з повернення тіла кредиту, 14280,14 грн заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. За подання позовної заяви через систему "Електронний суд" до суду позивач сплатив судовий збір з коефіцієнтом 0,8 у розмірі 2422,40 грн на підставі платіжної інструкції від 05.12.2025 №37543 (а. с. 5).
7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю судовий збір у розмірі 2422,40 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.
7.5. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (а.с. 3).
7.6. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач додав договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107 (а.с. 49), акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги №1410 від 08.12.2025 (а.с. 49 на звороті), детальний опис від 08.12.2025 наданих послуг до акту №1410 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 50), ордер від 08.12.2025 про надання правничої допомоги ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" адвокатом Усенком М.І. (а.с. 51).
7.7. Дослідивши додані позивачем докази, суд установив, що 01.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (клієнт) та Адвокатське об'єднання "Апологет" (виконавець) уклали договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107, згідно з пунктом 1.1 якого на клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта (а.с. 49).
7.8. Відповідно до пункту 2.3 договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107 вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8000,00 грн без ПДВ.
7.9. Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у акті наданих послуг (пункт 2.4 договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107).
7.10. 08.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (клієнт) та Адвокатське об'єднання "Апологет" (виконавець) склали та підписали акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги №1410 від 08.12.2025, згідно з яким вартість наданих клієнту послуг становить 8000,00 грн (а.с. 49 на звороті). У пункті 5 акту наданих послуг сторони визначили, що опис виконаної роботи, вказаний у деталізованому описі до даного акту. Клієнт зобов'язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту (пункт 6 акту наданих послуг).
7.11. У детальному описі наданих послуг від 08.12.2025 до акту №1410 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 Адвокатське об'єднання "Апологет" (виконавець) надало позивачу послуги у період з 01.12.2025 по 08.12.2025 у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03.01.2020 №011/21350/00775509, боржник: Полосіна Тетяна Василівна, зокрема: 1) усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором у кількості витраченого часу 30 хв.; 2) ознайомлення з матеріалами кредитної справи у кількості витраченого часу 2 год. 00 хв.; 3) погодження правової позиції клієнта у справі у кількості витраченого часу 30 хв.; 4) складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта у кількості витраченого часу 3 год. 30 хв.; 5) подання заяви до суду від імені клієнта. Всього витраченого часу 6 год. 30 хв. (а.с. 50).
7.12. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
7.13. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
7.14. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
7.15. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
7.16. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
7.17. Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.18. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
7.19. Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
7.20. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
7.21. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовній заяві вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 8000,00 грн та надав докази понесення цих витрат.
7.22. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
7.23. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
7.24. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
7.25. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
7.26. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
7.27. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
7.28. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
7.29. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
7.30. Розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката становить 8000,00 грн.
7.31. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
7.32. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.
7.33. Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, відповідно до якого заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
7.34. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
7.35. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
7.36. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
7.37. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
7.38. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
7.39. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
7.40. Відповідач клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги суду не подав.
7.41. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
7.42. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
7.43. Враховуючи умови укладеного позивачем та Адвокатським об'єднанням "Апологет" (виконавцем) договору про надання правової допомоги, подані докази щодо обсягу та вартості правничої допомоги, судові витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 8000,00 грн суд визнає фактичними та необхідними, їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.
7.44. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.45. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.46. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до Полосіної Тетяни Василівни задовольнити повністю.
Стягнути з Полосіної Тетяни Василівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (ідентифікаційний код 35234236, адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) 51169,78 грн (п'ятдесят одну тисячу сто шістдесят дев'ять гривень 78 копійок) заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14280,14 грн (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят гривень 14 копійок) заборгованості за відсотками; 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору, 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 27.01.2026.
Суддя А.І. Гладун