ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
27.01.2026Справа № 910/598/26
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНДАСТРІАЛ ГРУП" 42305, Сумська обл., Сумський р-н, село Степанівка, вулиця Робітнича, будинок 2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» 01011, місто Київ, вул.Мирного Панаса, будинок 11, офіс 1/12
про стягнення 114 072,08 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНДАСТРІАЛ ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» про стягнення 114 072,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 120624-1 від 12.06.2024 року в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).
Суд зазначає, що позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як вбачається зі змісту поданої позивачем позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є майнова вимога про стягнення 114 072,08 грн., тобто звернувшись засобами поштового зв'язку до суду в січні 2026 року з позовом з вимогами майнового характеру позивач з урахуванням змісту і розміру заявлених вимог мав сплатити судовий збір в сумі 3328,00 грн.
Проте, при дослідженні судом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем жодних доказів сплати судового збору не надано.
Факт відсутності доказів сплати судового збору за звернення з вказаним позовом до суду, про наявність якої зазначено в наведеному в позовній заяві переліку додатків, засвідчується Актом відділу автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 року № 8/26 про відсутність вкладень.
Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 2 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; відповідно до п. 5 ч. 3 вказаної статті - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відповідно до п. 8 ч. 3 вказаної статті - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Отже, відомості щодо фізичної особи - підприємця, які були внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними доки до них не внесено відповідних змін.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що позивачем зазначено в якості місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНДАСТРІАЛ ГРУП": 04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, 41 (поштова адреса: 40020, м. Суми, а/с 1462), в той час як станом на 27.01.2026 року за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, виписку з якого станом на 17.09.2025 року також надано самим позивачем, місцезнаходженням останнього є: 42305, Сумська обл., Сумський р-н, село Степанівка, вулиця Робітнича, будинок 2.
Отже, позивачем в позовній заяві невірно зазначено місцезнаходження ТОВ "ГРАНД ІНДАСТРІАЛ ГРУП" - позивача.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За змістом ч.8 ст.42 вказаного кодексу, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Разом з тим, порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом ДП "УкрНДНЦ" від 01.07.2020 року № 144, згідно якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа
Суд наголошує, що у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Копія документа - документ, що відтворює інформацію іншого документа і всі його зовнішні ознаки чи їх частину.
Окрім цього, засвідчуючи належним чином подані суду копії відповідна особа таким чином приймає на себе відповідальність за відповідність такої копії оригіналу документа.
Натомість, як встановлено судом, додані позивачем до позовної заяви копії документів (договору, гарантійного листа, видаткової накладної, вимоги тощо) зроблені не з оригіналів документів, а з їх копій, засвідчених 14.08.2024 року директором ТОВ "ГРАНД ІНДАСТРІАЛ ГРУП", що свідчить про невідповідність таких копій вимогам Національного стандарту України, а отже останні не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження відповідних зазначених в позовній заяві обставин.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНДАСТРІАЛ ГРУП" без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНДАСТРІАЛ ГРУП" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНДАСТРІАЛ ГРУП" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (з відміткою банку про виконання);
- приведення даних щодо сторін позову (позивача), зазначених у вступній частині останнього, у відповідність до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- подання до суду належним чином засвідчених копій всіх додатків до позовної заяви.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон