вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"27" січня 2026 р. Справа№ 910/6639/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Пантелієнка В.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року
у справі №910/6639/25 (суддя Івченко А.М.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25, зокрема, визнано кредитором по відношенню до боржника Головне управління ДПС у місті Києві на суму: 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 7 403 961,91 грн - вимоги другої черги, які є безнадійними і такими, що підлягають списанню.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25 в частині визнання заявленого ГУ ДПС у місті Києві податкового боргу у сумі 7 403 961,91 грн. безнадійним і таким, що підлягає списанню, а в іншій частині оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 12.01.2026 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6639/25.
20.01.2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому останній просить відмовити у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25.
20.01.2026 ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленим підрозділом ДПС України через систему "Електронний суд" подано клопотання, до якого долучено платіжну інструкцію №99 від 16.01.2026 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/23 у розмірі 7 267,20 грн.
22.01.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/6639/23/332/26 від 21.01.2026 року витребувані матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. з 19.01.2026 року по 03.02.2026 року у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 року для розгляду справи №910/6639/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році (на дату подання Головним управлінням ДПС у місті Києві, як відокремленим підрозділом ДПС України заяви з грошовими вимогами до боржника) встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
В силу положень п. 2. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги апеляційної скарги на рішення суду, а також у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року, якою, зокрема, визнано кредитором по відношенню до боржника Головне управління ДПС у місті Києві, за подання якої до суду першої інстанції заявником було сплачено 6 056,00 грн., а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн. (2х3028х150%).
Проте, з платіжної інструкції №99 від 16.01.2026 року, поданої скаржником до суду, вбачається, що за подання даної апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 7 267,20 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України, у зв'язку з чим скаржнику необхідно доплатити 1816,80 грн. (9084,00-7267,20).
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.
При цьому, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов'язком заявника апеляційної скарги.
Згідно статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками у паперовому вигляді може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні, або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
У справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається КУзПБ (ч. 5 ст. 41 ГПК України).
За приписами ст. 1 КУзПБ сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Всупереч вищенаведених положень ГПК України, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги заявнику - ОСОБА_1 та керуючому реструктуризацією Карасюку О.В., а додані до апеляційної скарги примірники апеляційної скарги для відправки іншій стороні у справі колегія суддів не приймає у якості доказу на виконання вимог ст. 258 ГПК України, оскільки саме на скаржника покладено відповідний обов'язок щодо направлення учасникам судового розгляду копії апеляційної скарги та надання суду належних доказів на підтвердження такого направлення.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Окрім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).
Повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року підписано 10.12.2025 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року, з урахуванням вихідних днів, є 22.12.2025 року.
Натомість скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду, згідно відомостей на конверті, в якому була надіслана апеляційна скарга - 26.12.2025 року, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на її апеляційне оскарження.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Так, в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, в обґрунтування якої скаржник зазначає, що Головне управління ДПС міста Києва, як відокремлений підрозділ ДПС України є бюджетною установою та відповідно до п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету, а тому останнє очікувало сплати судового збору до останнього дня подання апеляційної скарги, що і спричинило пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25.
Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в ньому причини та доводи є неповажними з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи, а саме повідомлення про доставлення пропущеного документа до електронного кабінету особи, вбачається, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 19.11.2025 року надіслано Головному управлінню ДПС у місті Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України через систему "Електронний суд" 10.12.2025 року та в цей же день о 14:07 отримано ним в електронному кабінеті.
Отже, надсилання судом першої інстанції копії ухвали від 19.11.2025 року в системі ЄСІТС відповідає приписам ч.ч. 5,7 ст. 6 ГПК України.
Таким чином, судом встановлено, що оскаржувану ухвалу вручено скаржнику 10.12.2025, як наслідок останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025, з огляду на приписи ч.2 ст.256 ГПК України, є 22.12.2025 (з урахуванням вихідних днів).
Судова колегія наголошує, що згідно приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд може поновити пропущений встановлений законом процесуальний строк у разі визнання причини його пропуску поважними.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Згідно з ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
В свою чергу, посилання апелянта, наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть бути визнані колегією суддів поважними причинами, оскільки скаржником не доведено та до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження викладених обставин.
Більш того, судом взято до уваги заперечення ОСОБА_2 від 20.01.2026 проти відкриття апеляційного провадження, згідно яких скаржником в апеляційній скарзі зазначено, що службовий лист на адресу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку про сплату судового збору було направлено скаржником лише після отримання повного тексту ухвали суду, а саме 10.12.2025 року, при цьому ГУ ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України знало про результати розгляду поданої заяви, починаючи з 19.11.2025 року.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що, як встановлено вище, апеляційну скаргу подано скаржником засобами поштового зв'язку 26.12.2025 року, тоді як докази сплати судового збору подано останнім через систему "Електронний суд" 20.01.2026 року.
За таких обставин скаржником не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод для звернення до суду з апеляційною скаргою в межах встановленого законом процесуального строку одночасно з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Отже, за висновками суду, апелянтом не зазначено жодних вагомих та переконливих причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, а несвоєчасне подання апеляційної скарги, з огляду на наведені скаржником непідтверджені належними та допустимими доказами доводи, зумовлене не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.
На підставі вищенаведеного, дослідивши подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ньому доводи та причини обґрунтування неповажними.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За вказаних обставин, апеляційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25 підлягає залишенню без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, доказів, які підтверджують відправлення копії цієї апеляційної скарги і доданих до неї документів зазначеним вище учасникам справи, а також у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25 залишити без руху.
2.Надати Головному управлінню ДПС у місті Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3.Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 її резолютивної частини строк.
4.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
В.О. Пантелієнко