вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
25 листопада 2010 р. (13:53) Справа №2а-10466/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., особисто позивача та представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність від 15.09.10р. № 3022;
відповідача - Афанасенко К.В., довіреність від 16.07.10р. № 05/1-1150вих/10, Кулібаби С.Є., довіреність від 18.10.10р. № 05/1-1921вих-10;
третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Журочки Г.О., довіреність від 19.01.10р. № 432, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_5
до Прокуратури Автономної Республіки Крим
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сімферопольський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим
про визнання неправомірною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 05.08.10р. надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до прокуратури Автономної Республіки Крим, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сімферопольський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання неправомірними дій відповідача. Позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача неправомірною, незаконною та такою, що не відповідає Конституції України та порушує права позивача. На поновлення порушеного права, посилаючись на положення ст. 162 КАС України, позивач просить зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, порушити кримінальну справу відносно третьої особи у справі на стороні відповідача в особі його Центрального районного відділу за фактом зловживання владою та посадовим становищем, в порядку застосування ч.3 ст. 364 КК України.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити. На підтвердження вжиття усіх заходів прокурорського реагування, визначених Законом України від 05.11.91р. № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", надав для дослідження матеріали наглядового провадження за зверненням позивача щодо дій посадових осіб Сектору громадянства і державної реєстрації фізичних осіб Центрального районного відділу Сімферопольського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіки Крим (далі - СГІРФО), яке було розглянуто ним в порядку Закону України від 02.10.96р. № 393/96-ВР "Про звернення громадян".
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, судом з'ясовано, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених ч.1 п.2 ст. 17 КАС України, щодо бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позивач - громадянин Узбекистану, є членом правозахисної організації "Аркадаш", з 01.07.09р. перебуває на території України. Підставою приїзду на України було об'єднання з родиною, його дружиною ОСОБА_8, громадянкою України, з якою позивач перебуває у шлюбі згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, яке видане 04.08.06р. Відділом реєстрації актів громадського стану м. Карши, Республіка Узбекистан, та трьома неповнолітніми дітьми.
Позивач 12.01.10р. звернувся до СГІРФО з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну. У ході розгляду заяви позивача про імміграцію СГІРФО встановлено, що станом на 20.01.10р. він значиться на обліках Генерального секретаріату Інтерполу як член терористичного угрупування, статус - не розшукується, синя картка Інтерполу виставлена 02.07.09р. м. Ташкент.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, що входить до системи органів прокуратури. Відповідно до ст. 123 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури України визначаються законом.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сімферопольський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, суб'єкт владних повноважень, який входить до структури Міністерства внутрішніх справ України до повноважень якого Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим розпорядженням Президента України від 07.10.92р. № 157/92-рп, віднесено організація додержання законодавства про паспорти, в'їзд в Україну і виїзд з України громадян, перебування на її території іноземних громадян і осіб без громадянства.
Відповідно до положень ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Судом достовірно встановлено, що 17.07.10р. представник позивача звернувся від імені свого довірителя до прокуратури Автономної Республіки Крим з заявою "про порушення кримінальної справи", якою просив: провести перевірку викладених у заяві фактів та доводів; порушити кримінальну справу відносно посадових осіб СГІРФО за фактом зловживання владою та посадовим становищем в порядку застосування ч. 3 ст. 364 КК України. Заява позивача надійшла відповідачу 22.07.10р.
Листом від 19.08.10р. № 22-186 вих/10 відповідач повідомив позивача про підтвердження факту неприйняття рішення СГІРФО про відмову у наданні йому дозволу на імміграцію, оскільки висновком СГІРФО від 25.01.10р. розгляд справи про надання ОСОБА_5 дозволу на імміграцію в Україну припинено з підстав, визначених п.1 ч.3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію". Проведення перевірки законності та обґрунтованості припинення розгляду справи доручено прокуратурі Центрального району м. Сімферополя.
Прокуратурі Центрального району м. Сімферополя листом від 19.08.10р. № 22-185вих/10 відповідачем доручено перевірити законність та обґрунтованість прийнятого СГІРФО рішення щодо ОСОБА_5, а також з'ясувати питання щодо законності його перебування на території України. За наявності підстав доручено вжити заходи реагування, про результати повідомити заявника.
Відповідачем самостійно вживались заходи з перевірки обґрунтованості припинення розгляду справи про надання позивачу права на імміграцію в Україну та дійсність перебування позивача на обліку в Інтерполі, у зв'язку з чим 27.07.10р. направлено вимогу СГІФРО та 28.07.10р. - вимогу начальнику сектору Укрбюро Інтерполу ГУ МВС України в АР Крим.
З висновку прокуратури Центрального району м. Сімферополя від 31.08.10р., складеного за результатами проведеної перевірки за зверненням позивача, судом встановлено, що начальник СГІРФО, посилаючись на ст. 10 Закону України "Про імміграцію", за заявою позивача про імміграцію в Україну підготував висновок від 25.01.10р. про припинення розгляду справи щодо надання дозволу на імміграцію ОСОБА_5, про що повідомив заявника, не надавши заявнику копію цього рішення. Такі дії керівника третьої особи у цій справі прокуратурою визнані такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Згідно п.3 ст. 6 Закону України "Про імміграцію" спеціально уповноважені органи з питань міграції приймають рішення про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видають копії цих рішень особам, яких вони стосуються. Однак, рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію ОСОБА_5 не приймалось, через що не було направлено позивачу.
Перелік підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачений ст. 10 Закону України "Про імміграцію", є вичерпним. Однак, ні у відповіді ОСОБА_5, ні у висновку про припинення розгляду справи про надання дозволу на імміграцію не вказано жодної з них. За таких обставин перевіркою прокуратури встановлено підстави для внесення протесту на незаконні дії начальника СГІРФО про їх припинення шляхом прийняття рішення щодо ОСОБА_5 відповідно до вимог чинного законодавства.
В.о. прокурора Центрального району м. Сімферополя 07.09.10р. за № 4417вих вніс протест на дії начальника сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим, яким вимагав припинити дії начальника СГІРФО шляхом прийняття рішення щодо ОСОБА_5
Суд зауважує, що, відповідно до ст. 123 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом. Таким спеціальним законом, який визначає повноваження прокурорів, організацію, засади та порядок діяльності прокуратури є Закон України "Про прокуратуру".
З положень ст. 19 Закону предметом прокурорського нагляду є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: опротестовувати акти центральних органів державної влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень; порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; давати приписи про усунення очевидних порушень закону; вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушення закону та умов, що їм сприяли.
У разі порушення закону посадовою особою або громадянином згідно ст. 24 Закону прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Прокурор, відповідно до ст. 12 Закону розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Звернення громадян розглядаються органами прокуратури України в порядку, визначеному Законом України від 02.10.96р. № 393/96-ВР "Про звернення громадян", положенням якого забезпечується реалізація громадянами України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. З положень ч. 3 ст. 1 Закону, особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Під зверненням, виходячи з положень ст. 3 Закону, розуміються викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
З огляду на викладене, посилання позивача на неправомірну та незаконну бездіяльність відповідача спростовано зібраними у справі доказами.
У прийнятті рішення за зверненнями осіб органи прокуратури керуються положеннями закону. Підставою для розгляду звернення особи в порядку Кримінально-процесуального кодексу України, є письмове або усне звернення про вчинення злочину. Вимоги до форми та змісту звернення встановлені ст. 94 КПК України. Звернення позивача розглянуто відповідачем в порядку Закону України "Про звернення громадян України" за відсутності підстав для його розгляду в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.
Враховуючи викладене, суд знаходить підстави для відмови у позові у повному обсязі.
У судовому засіданні 25.11.10р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 30.11.10р.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша