Справа № 147/1960/25
Провадження № 2/147/125/26
27 січня 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Борейко О. Г.,
із секретарем судового засідання Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Тростянець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,
29 жовтня 2025 року в провадження суду від представника позивача - адвоката Хитрука І. С. надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8344 га з кадастровим номером 0524186500:01:003:0050, розташованої в межах Ободівської сільської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області.
02 липня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі строком на 7 років. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.11.2018.
Позивач належним чином виконував умови договору оренди, своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату, продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.
28.05.2025 Позивач направив Відповідачці лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди, однак Відповідачка додаткову угоду не підписала та письмових заперечень не надала.
Процесуальні дії у справі. Заперечення відповідача та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
30 грудня 2025 року Тростянецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу, якою: закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання 14 січня 2026 року та 27 січня 2026 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що відповідає положенню ст. 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву, як і інші клопотання, до суду не надходили.
Конверти з повістками, адресовані відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
У Постанові Верховного Суду від 25.03.2025 у справі №706/208/15-ц (61-11296св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 725/7357/21, від 29 січня 2025 року у справі №752/5046/22, 05 лютого 2025 року у справі №128/240/20 (провадження №61-10183св24).
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі змісту ч. 8 ст. 178 ЦПК України випливає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8344 га з кадастровим номером 0524186500:01:003:0050, яка розташована в межах Ободівської сільської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області.
02 липня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 7 років, відповідно до умов якого орендодавець передала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Право оренди земельної ділянки зареєстровано за Позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 листопада 2018 року.
Як встановлено судом, Позивач належним чином виконував умови договору оренди землі, зокрема своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату, а після закінчення строку дії договору продовжив користуватися земельною ділянкою.
28 травня 2025 року Позивач направив Відповідачці листи-повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди до нього, однак Відповідачка додаткову угоду не підписала та письмових заперечень щодо поновлення договору оренди землі не надала.
Отже, ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ» у строк та спосіб, визначені договором оренди землі та законом, скористалося своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.
Позивач вказує, що він як орендар належно виконав обов'язки за договором та вимоги Закону України «Про оренду землі», а орендодавець ні до закінчення строку дії Договору оренди, ні протягом місяця після його закінчення не повідоми письмово Позивача про наявність заперечення у поновленні Договору оренди, тому це кваліфікується «як мовчазна згода» на його поновлення.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Водночас Законом України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв'язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Судом встановлено, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції чинній на момент укладення договору).
16.01.2020 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» викладено в новій редакції:
Розділ ІХ «Перехідні положення ЗУ «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 такого змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».
Так, відповідно до договору оренди від 02.07.2018 після закінчення строку договору оренди, орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен у термін не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.2).
Стаття 33 ЗУ «Про оренду землі», яка діяла на момент укладення договору оренди від 02.07.2018, містила наступні положення щодо поновлення договору оренди землі: по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) .
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Договором оренди землі від 02 липня 2018 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством «ПК «ПОДІЛЛЯ» та ОСОБА_1 , пунктом 3 встановлено, що Договір укладено на 7 років. По закінченню строку, на який було укладено договір, орендар має переважне право поновити його на новий строк. В такому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку цього договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку цього договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які передбаченні цим договором. Письмове заперечення здійснюється цінним листом з описом вкладення на юридичну адресу Орендаря.
Як встановлено в судовому засіданні, орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ» продовжує користуватися земельною ділянкою, межі або цільове призначення земельної ділянки не змінювалося, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру від 21.10.2025 №НВ-9982672922025.
З часу закінчення строку дії Договору оренди сплинуло більше шести місяців, але між сторонами добровільно додаткова угода про поновлення Договору оренди не підписана. Разом з цим, Позивач, в свою чергу, продовжує користуватися Земельною ділянкою після закінчення Договору оренди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, сформовано такий правовий висновок: «Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону №161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов'язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду».
Отже, ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв'язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар (п.34).
Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов'язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов'язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин (п.41).
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18) (п.42).
Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону №161-XIV додаткової угоди, підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті (п.43).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов'язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов'язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.
У постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/605/20 зазначено, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином: «якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку: договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист- повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах».
Відповідно до ч. 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).
Висновок про належний спосіб захисту при вирішенні правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Палата Верховного Суду виклала, зокрема, у справі №908/299/18, вказавши у постанові від 26.05.2020, що при вирішенні правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов'язковість укладення якої передбачена ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме з викладенням її змісту.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що додаткова угода відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 66 постанови від 26.05.2020 у справі №908/299/18).
Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому п. 6 ч. 2 ст.16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов'язків сторін за статтею 11 цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 №378/596/16-ц).
З аналізу вище викладеного, суд дійшов висновку, що завершити процедуру поновлення Договору оренди можливо виключно в судовому порядку шляхом визнання укладеною відповідно додаткової угоди з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки Позивач просив судові витрати залишити за ним, підстав для їх стягнення з Відповідачки суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною - задовольнити.
Визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 02 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ», укладеною в наступній редакції:
Додаткова угода
до Договору оренди землі
від 02 липня 2018 року
с. Цибулівка 23 травня 2025 року
ОСОБА_1 , надалі іменується «Орендодавець», з однієї сторони і
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» в особі представника Германа Павла Анатолійовича, що діє на підставі статуту з іншої сторони, що надалі іменується «Орендар», надалі разом Сторони, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди землі від 02 липня 2018 (далі - Додаткова угода) про наступне:
1. Сторони погодили поновлення договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524186500:01:003:0050.
2. У зв'язку з поновленням договору оренди землі строк Договору, передбачений п.3.1. Договору, продовжено на наступні 7 (Сім) років.
3. Дану Додаткову угоду укладено у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, один для Орендодавця, другий для Орендаря.
4. Всі інші умови Договору оренди землі залишаються без змін. У випадку виникнення суперечностей між положеннями Договору оренди землі та положеннями даної Додаткової угоди, перевагу мають положення Додаткової угоди.
5. Дана Додаткова угода набирає чинності після підписання Сторонами. Зміни до права оренди Земельної Ділянки оформлюються відповідно до чинного законодавства України.
Реквізити та підписи сторін
Орендодавець: Орендар:
ОСОБА_1 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ»
Паспортні дані: Серія НОМЕР_4 виданий 0522 04.06.2019 Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 Фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 Тел. НОМЕР_2 Юридична адреса: 24600, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с-ще Крижопіль, вул. Порошенка О. Героя України, буд. 74 А, р/р НОМЕР_3 , у банку АТ «Міжнародний Інвестиційний Банк», МФО 380582, код за ЄДРПОУ 33143011, ІПН 331430102090, № свід. 200073917
ОСОБА_1 Герман П.А .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ», код ЄДРПОУ - 33143011, адреса місцезнаходження: вул. Порошенка О. Героя України, буд. 74 А, с-ще Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О. Г. Борейко