20 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,
Лященко Н.П., Перепічая В.С., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення позики та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року,
У лютому 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення позики, посилаючись на те, що 2 квітня 2007 року він позичив ОСОБА_4 70 тис. доларів США, що було еквівалентно 350 тис. грн., а ОСОБА_4 зобов'язався до 2 вересня 2007 року повернути йому вказану суму, однак своїх зобов'язань за договором не виконав.
Оскільки ОСОБА_4 ухиляється від повернення позики, ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь позику в сумі 350 тис. грн. та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2009, позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 позику в сумі 350 тис. грн. та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно із п. 2 розділу ХІІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з цим касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає розгляду за правилами ЦПК України із змінами і доповненнями, внесеними законами України до 7 липня 2010 року.
Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_4 не виконує свої зобов'язання за договором позики, тому повинен повернути ОСОБА_3 суму позики та відшкодувати моральну шкоду.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом ухвала суду апеляційної інстанції повинна відповідати вимогам ст. 315 ЦПК України.
Зокрема, у ній повинно бути викладено короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин; мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.
Проте зазначеним вимогам ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначав, що не позичав грошей та не писав розписки, а сам ОСОБА_3 давав показання, що не був присутнім при написанні ним розписки, але суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції взяв до уваги постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 17 листопада 2007 року, але відмовив у задоволенні клопотання про витребування матеріалів кримінальної справи із Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Крім того, встановивши, що між сторонами укладено договір позики грошових коштів та фактично виникли договірні відносини, суд першої інстанції в рішенні не зазначив чому він застосував положення ст. ст. 23, 1167 ЦК України, які на спірні відносини не поширюються.
Однак апеляційний суд на вказане уваги не звернув, належним чином доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 не перевірив; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин і правими нормами, що підлягали застосуванню до цих правовідносин, а також підставами для стягнення позики та відшкодування моральної шкоди.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай