3 листопада 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І.,
суддів: Балюка М.І., Луспеника Д.Д.,
Данчука В.Г., Мазурка В.А., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю “Тиса - ДКК” (далі - ТОВ “Тиса - ДКК”) до Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2010 року,
У липні 2005 року ОСОБА_6, ТОВ “Тиса - ДКК” звернулися до суду з позовом до Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2005 року позов ОСОБА_6, ТОВ “Тиса - ДКК” частково задоволено.
Визнано за ТОВ “Тиса - ДДК” право власності на самочинно збудовані будівлі та споруди, які розташовані по АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2010 року рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2005 року скасовано, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 2 розділу ХІІІ Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із цим касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає розгляду за правилами ЦПК України зі змінами та доповненнями, внесеними законами України до 7 липня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що спір між ТОВ “Тиса - ДКК” та Петропавлівсько - Борщагівською сільською радою Київської області повинен розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки сторони у справі є суб'єктами господарювання.
Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин крім випадків, коли розгляд таких справ провадиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі і щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд не звернув уваги на те, що позовну заяву до суду подало не лише ТОВ “Тиса - ДКК”, а й ОСОБА_6
При цьому суд не з'ясував, чи звертався ОСОБА_6 до суду в інтересах товариства, чи про визнання особисто за ним права власності на майно, оскільки він може набувати у власність чи створювати нові об'єкти власності як фізична особа, та не дав цим обставинам ніякої правової оцінки.
За таких обставин ухвалу апеляційного суду відповідно до вимог п. 2 ст. 342 ЦПК України необхідно скасувати та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду .
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до апеляційного суду Київської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Гуменюк
Судді: М.І. Балюк
В.Г. Данчук
Д.Д. Луспеник
В.А. Мазурок