20 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,
Лященко Н.П., Перепічая В.С., -
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_6 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків за касаційною скаргою Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” ( далі - АКБ СР “Укрсоцбанк”) на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2010 року,
У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, посилаючись на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи у третейському суді, в якому він участі не брав, але суд вирішив питання про його права та обов'язки, а тому відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України “Про третейські суди” воно підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2010 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, постановлено нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_6 задоволено. Скасовано рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 2 вересня 2009 року у справі за позовом АКБ СР “Укрсоцбанк” до товариства з обмеженою відповідальністю “МС ОЙЛ КАРД”, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У касаційній скарзі АКБ СР “Укрсоцбанк” просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Згідно із п. 2 розділу ХІІІ Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з цим касаційна скарга АКБ СР “Укрсоцбанк” підлягає розгляду за правилами ЦПК України із змінами і доповненнями, внесеними законами України до 7 липня 2010 року.
Касаційна скарга АКБ СР “Укрсоцбанк” підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу про скасування рішення третейського суду, суд апеляційної інстанції підставою для задоволення вимог заяви ОСОБА_6 визнав те, що матеріали третейської справи за позовом АКБ СР “Укрсоцбанк” до ТОВ “МС ОЙЛ КАРД”, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором не містять доказів отримання ОСОБА_6 будь-яких повідомлень третейського суду про розгляд справи.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Згідно із ст. 56 Регламенту постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Регламент) третейський суддя, прийнявши позовну заяву надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні третейського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Відповідно до ст. 52 Регламенту обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом (третейськими суддями) здійснюється у порядку, встановленому Регламентом. Документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
Згідно із ст. 60 Регламенту ненадання витребуваних третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання третейського суду сторін або їх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана третейським судом неповажною.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_6 був залучений співвідповідачем до участі у справі за позовом АКБ СР “Укрсоцбанк” до ТОВ “МС ОЙЛ КАРД”, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка розглядалася третейським судом .
За таких встановлених обставин справи та з урахуванням положень ЦПК України суд першої інстанції постановив ухвалу, яка відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підлягає залишенню в силі, а ухвала апеляційного суду - скасуванню, оскільки його висновок про наявність підстав для скасування рішення третейського суду, передбачених ст. 51 Закону України “Про третейські суди” не ґрунтується на доказах, які зібрані у справі.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2010 року скасувати, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: М.В. Патрюк
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай