10 листопада 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,
Н.П. Лященко, В.С. Перепічай,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права на спадщину та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2008 року,
У листопаді 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права на спадщину, посилаючись на те, що його мати, ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а батько, ОСОБА_7, помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
На час відкриття спадщини його батьки були зареєстровані та мешкали в будинку АДРЕСА_1.
Він з 2003 року постійно проживав разом із батьками в указаному будинку.
Після смерті його матері відкрилася спадщина на земельну частку (пай) і майновий сертифікат, а після смерті батька - на житловий будинок АДРЕСА_1; земельну ділянку для будівництва та обслуговування зазначеного будинку площею 0, 25 га; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0, 1365 га.
Після смерті матері він та його батько прийняли спадщину, бо проживали на той час разом з ОСОБА_6
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є синами його брата - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
ОСОБА_4 та ОСОБА_4 також подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7
ОСОБА_3 вважав, що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тому просив встановити факт його постійного проживання на час відкриття спадщини з ОСОБА_6; визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, земельну ділянку для будівництва та обслуговування цього будинку площею 0, 25 га, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1365 га та 5/6 частин земельної ділянки площею 0,7605 га, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку і надана для ведення особистого селянського господарства.
У грудні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер їхній батько ОСОБА_8, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - їхня баба - ОСОБА_6
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли ОСОБА_7 і вони, подавши заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори не подавав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній дід - ОСОБА_7
Вони та ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7
ОСОБА_4, ОСОБА_3 вважали, що в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їм належить по 3/8 частини земельної частки (паю), що складає 0, 285114 умовних кадастрових гектарів; 3/8 частини майнового паю, що складає 756, 85 грн.; 3/8 частини грошового вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_6; 5/16 частин будинку АДРЕСА_1; 1/4 частина прибудинкової земельної ділянки площею 0, 095 га.; 1/4 частина грошового вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_7, а ОСОБА_3 належить 1/4 частина земельної частки (паю), що складає 0, 190075 умовних кадастрових гектарів; 1/4 частина майнового паю, що складає 504, 57 грн.; 1/4 частина грошового вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_6; 3/8 частини зазначеного будинку; половину прибудинкової земельної ділянки, що складає 0, 19 га; половину грошового вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_7, тому просили їхні позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 лютого 2008 року позовні вимоги об'єднано одне провадження.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_3 з матір'ю, ОСОБА_6, в будинку АДРЕСА_1 станом на 17 листопада 2005 року.
Визнано в порядку спадкування за ОСОБА_3 право власності на половину будинку АДРЕСА_1; половину земельної частки (паю) розміром 0,7605 га на території Бузівської сільської ради згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 5 серпня 2006 року, виданого на ім'я ОСОБА_6; половину земельної ділянки площею 0,3865 га біля будинку АДРЕСА_1, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 5 жовтня 2005 року, виданого на ім'я ОСОБА_7; половину майнового сертифіката НОМЕР_1 від 20 червня 2006 року, виданого на ім'я ОСОБА_6
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 частково задоволено.
Визнано в порядку спадкування за ОСОБА_4, ОСОБА_3 право власності за кожним: на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1; на 1/4 частину земельної частки (паю) розміром 0, 7605 га на території Бузівської сільської ради згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 5 серпня 2006 року, виданого на ім'я ОСОБА_6; на 1/4 частину земельної ділянки розміром 0, 3865 га по АДРЕСА_1 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 5 жовтня 2005 року, виданого на ім'я ОСОБА_7; на 1/4 частину майнового сертифіката НОМЕР_1 від 20 червня 2006 року, виданого на ім'я ОСОБА_6
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2008 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволено.
Позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 3/8 частини земельної частки (паю), що складає 0,285114 умовних кадастрових гектарів; 3/8 частини майнового паю, що складає 756 грн. 85 коп.; 3/8 частини грошового вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_6; 5/16 частин будинку АДРЕСА_1; 1/4 частину прибудинкової земельної ділянки, що складає 0,095 га; 1/4 частину грошового вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_7
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/8 частини земельної частки (паю), що складає 0,285114 умовних кадастрових гектарів; 3/8 частини майнового паю, що складає 756 грн. 85 коп.; 3/8 частини грошовою вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_6; 5/16 частин будинку АДРЕСА_1; 1/4 частину прибудинкової земельної ділянки, що складає 0,095 га; 1/4 частину грошового вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_7
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину земельної частки (паю), що складає 0,190075 умовних кадастрових гектарів; 1/4 частину майнового паю, що складає 504 грн. 57 коп.; 1/4 частину грошового вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_6; 3/8 частини будинку АДРЕСА_1; половину прибудинкової земельної ділянки, що складає 0,19 га; половину вкладу в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_7
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту проживання з ОСОБА_6 та визнання права на спадщину відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 2 розд. ХІІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із цим касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає розгляду за правилами ЦПК України зі змінами та доповненнями, внесеними законами України до 7 липня 2010 року.
Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_3, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 не довів факт спільного проживання з матір'ю на момент її смерті, тому після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняли ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана належна оцінка.
Судові рішення в частині визнання за ОСОБА_3 права на частину спадщини та відмови в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують.
Визнаючи в порядку спадкування право власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 на грошові вклади в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, апеляційний суд виходив із того, що такі вклади існують і вони ввійшли до складу спадщини, тому повинні бути розділені між спадкоємцями.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про наявність грошових вкладів на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2008 року в частині визнання в порядку спадкування права власності на грошові вклади в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає скасуванню із залишенням у силі в цій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2008 року .
Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2008 року задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2008 року в частині задоволення позовних вимог щодо грошових вкладів в Ощадбанку на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати й залишити без змін у цій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2008 року .
У решті - рішення апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай