АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-36957
Головуючий у1-й інстанції - Кирилюк І.В.
Доповідач - Пікуль А.А.
23 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Вербової І.М.
Невідомої Т.О.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2010 року у цивільній справі
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором
та зустрічним позовом про відшкодування моральної шкоди
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2010 року задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором від 23 грудня 2007 році у розмірі 5 272 грн. 73 коп. та 172 грн. 73 коп. на відшкодування понесених позивачем судових витрат.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_5 через свого представника, ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати (а.с.157-159).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення ОСОБА_5, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором та відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконувала належним чином договірні зобов'язання за укладеним між сторонами кредитним договором № НОМЕР_1 від 23 грудня 2007 року (картковий рахунок) в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка крім тіла кредиту включає також проценти, нараховані за користування кредитом, та комісійні, є обґрунтованими, підкріплюються наданим позивачем розрахунком, який не спростований відповідачем.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом норм процесуального та матеріального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи в тій частині, що справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва є безпідставними, оскільки позов поданий у червні 2010 року за письмово визначеною сторонами договірною підсудністю ( ст.112 ЦПК, чинна на час вчинення відповідної процесуальної дії).
Доводи апеляційної скарги в частині невідповідності рішення суду вимогам процесуального закону також є безпідставними, жодними фактичними даними не підкріплюються, суперечать змісту мотивувальної частини оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що апеляційна скарга ОСОБА_6, подана в інтересах відповідачки (а.с. 157-159), за своїм змістом є переважно викладом процесуальних норм та роз'яснень Верховного Суду України, однак посилань стосовно того, яким чином суд порушив ці положення закону чи не врахував наведених роз'яснень, у апеляційній скарзі немає.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_5 пояснила суду, що власного розрахунку на спростування розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, у неї немає, тому мотивовано оспорити суму позову вона не може.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: