Справа № 22- 36876/10 Головуючий у 1-й інстанції -
Яценко Н.О.
Доповідач - Слюсар Т.А.
01 грудня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів : Лапчевської О.Ф., Корчевного Г.В.
при секретарі: Оревіній О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010р. в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Правекс Банк», треті особи: ОСОБА_3, Національний Банк України, Департамент у справах захисту прав споживачів у м. Києві про зміну умов кредитного договору.
Колегія суддів,-
У липні 2010р. ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до відповідача про зміну умов кредитного договору та перерахування суми щомісячних платежів до розміру не більше 35% сукупного місячного доходу її сім'ї, який становить 1936грн. 47коп.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального й процесуального права, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, представника банку, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, 19.08.2008р. між ОСОБА_2 та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позивачці на споживчі цілі 76 500 дол. США строком до 19.08.2031р., зі сплатою 12,49% річних. На забезпечення умов виконання кредитного договору того ж дня було були укладені договори іпотеки та поруки /а.с.11-27/.
Додатковою угодою № 1 до кредитного договору передбачено, що валютні ризики під час виконання зобов'язань несе ОСОБА_2
Згідно з п.4.1 кредитного договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 277 дол. США , а також відсотки за користування кредитом щомісяця до 10 числа наступного місяця.
Окрім цього, відповідно до матеріалах справи ОСОБА_2 під час укладення кредитного договору надала письмову розписку про факт ознайомлення її з усіма умовами кредитування та виконання банком вимог ст.11 Закону «Про захист прав споживачів» /а.с.16/.
Таким чином, ОСОБА_2 погодилася укласти кредитний договір на визначених у договорі умовах. Умови кредитного фінансування не суперечать чинному законодавству, а відповідно до додаткової угоди до договору погодилася і з тим, що валютні ризики під час виконання зобов'язань несе саме вона, ОСОБА_2
Укладаючи договір у іноземній валюті, ОСОБА_2 повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти до долару США не є незмінним, що зміна курсу можливо настане, а тому повинна була передбачати та враховувати підвищення валютного ризику.
Постановою Правління Національного Банку України № 461 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів» надано рекомендації банкам щодо їх роботи з позичальниками, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили у скрутне фінансове становище, в тому числі й шляхом реструктуризації заборгованості за кредитом.
Пунктами «є», «в» ч.1 постанови Правління Національного Банку України № 328 від 03.06.2009р. «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів», передбачено, що реструктуризація /зміна валюти зобов'язання здійснюється на підставі внесених за згодою сторін відповідних змін до кредитних договорів та такій реструктуризації підлягає заборгованість, щодо якої банк має підтверджені достовірними документами об'єктивні та беззаперечні дані того, що позичальник не в змозі забезпечувати виконання умов кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 не має заборгованості по сплаті обов'язкових платежів, а відповідно до пояснень представника банку від запропонованих їй умов погашення кредиту відмовилася.
Разом з тим, у відповідності до вимог 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» фінансова установа не може надавати можливість погашати кредит на умовах, прийнятних лише для позичальника та без урахування своїх інтересів.
Враховуючи зміст зазначеного закону, нормативних документів колегія суддів приходить до висновку про те, що банк має право а не обов'язок, щодо проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором.
З огляду на викладені обставини, а також матеріали справи, у їх сукупності, колегія суддів вважає законними та належно мотивованими висновки районного суду про відсутність правових підстав до задоволення позову.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Рішення суду постановлено з дотриманням вимог ст.ст. 524, 526, 533, 1054 ЦК України, а також положень процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав до скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий:
Судді: