АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-34632
Головуючий у1-й інстанції - Гримич М.К.
Доповідач - Пікуль А.А.
23 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Вербової І.М.
Невідомої Т.О.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до Кредитної спілки «Сімейна позика» про визнання частково недійсним договору про надання споживчого кредиту
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2010 року за безпідставністю відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до Кредитної спілки «Сімейна позика» про визнання частково недійсним договору про надання споживчого кредиту № 729/08/-6487/01 від 08 травня 2008 року - в частині пункту 2.4 Договору.
Не погодившись з рішенням суду позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати (а.с.61-63).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення позивачів і їх представника, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
08 травня 2008 року між ОСОБА_4 та Кредитною спілкою «Сімейна позика» укладений договір про надання споживчого кредиту № 729/08-6487/01 на суму 60 000 грн., відповідно до умов якого ОСОБА_4 було надано 43 025 грн., а 16 975 грн. були занесені відповідачем на блокований рахунок.
В цей же день ОСОБА_7 та ОСОБА_5 поручились за ОСОБА_4 шляхом укладення договорів поруки, відповідно до яких вони зобов'язалися нести солідарну відповідальність за виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором споживчого кредиту.
Подане позивачами обґрунтування недійсності п.2.4 договору про надання споживчого кредиту № 729/08-6487/01 від 08 травня 2008 року, як такого, що суперечить Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» є безпідставним, оскільки оспорюваний пункт договору не містить посилання на неустойку або пеню, розмір відсоткової ставки не суперечить положенням ЦК України, які регулюють спірні правовідносини, позивачі не є суб'єктами правовідносин, що регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Виходячи з наведених обставин суд прийшов до висновку, що правових підстав для визнання оспорюваного пункту 2.4 кредитного договору № 729/08-6487/01 від 08 травня 2008 року недійсними немає.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду щодо підстав для відмови в задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги позивачів щодо невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України).
Підстав вважати, що пункт 2.4 кредитного договору № 729/08-6487/01 від 08 травня 2008 року, яким визначена можливість підвищення розміру відсотків за користування кредитом у разі набуття договором підвищеного ступеня ризику внаслідок затримки сплати кредиту і відсотків боржником, суперечить вимогам параграфу 2 Глави 49 чи параграфу 2 Глави 71 ЦК України немає.
Пункт 3 ст. 551 ЦК України, посилання на який містяться у апеляційній скарзі, підлягає застосуванню судом у разі розгляду спору про стягнення неустойки, у даному конкретному випадку судом розглядався інший спір - про визнання договору частково недійсним.
Доводів на спростування висновків суду першої інстанції в тій частині, що дія Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не розповсюджуються на спірні правовідносини, апеляційна скарга не містить.
Посилання апеляційної скарги на те, що суд не приділив належної уваги фактичній суми отриманого споживчого кредиту ( 43 025 грн.), жодним чином не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо відповідності чинному законодавству оспорюваного пункту 2.4 кредитного договору № 729/08-6487/01 від 08 травня 2008 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: