АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-34514
Головуючий у1-й інстанції - Галась І.А.
Доповідач - Пікуль А.А.
23 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Шебуєвої В.А.
Невідомої Т.О.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_10, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про усунення від права на спадкування
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року за недоведеністю відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_10 ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про усунення від права на спадкування після смерті батька відповідачів, ОСОБА_9.
Не погодившись з рішенням суду позивачка через свого представника, ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (а.с.95-98).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 43 років помер ОСОБА_9, причина смерті ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом.
Відповідачі: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дітьми померлого, спадкоємцями першої черги за законом.
Позивачка, ОСОБА_5, є рідною сестрою померлого, спадкоємцем другої черги за законом.
Спадкодавець був співвласником квартири АДРЕСА_1 та був зареєстрований у цій квартирі, знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю.
Останнім місцем роботи спадкодавця була посада водія у ТОВ «Правничий центр НТТ» з 05 квітня 2005 року, запис про звільнення у трудові книжці відсутній.
Протягом останнього року життя спадкодавець зловживав спиртними напоями.
Вимоги ОСОБА_5 полягають в усуненні спадкоємців першої черги від права на спадкування за законом з тих підстав, що діти спадкодавця ухилялися від надання допомоги своєму батьку, який був у безпорадному стані.
Доказів на підтвердження заявленого позову суду не надано, тому підстав для його задоволення немає.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
При вирішенні справи про усунення від права на спадкування за ч.5 ст. 1226 ЦК підлягає доказуванню, зокрема, той факт, що спадкодавець, ОСОБА_9, був у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво.
При цьому безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
В даному конкретному випадку ОСОБА_9 помер у віці 43 років внаслідок травми. До смерті призвело: здавлювання головного мозку; лівостороння субдуральна гематома; внутрішньочерепна травма; ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом ( а.с.12, 46, звор.).
Доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_9 хворів на тяжку хворобу, був інвалідом, внаслідок чого не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування, суду не надано.
В ході апеляційного розгляду представник позивачки підтвердив суду, що ОСОБА_9 не був визнаний інвалідом, на обліку у лікаря-нарколога не перебував. Доказів того, що ОСОБА_9 перебував на тривалому стаціонарному лікуванні і потребував у зв'язку з цим стороннього догляду та опіки, у позивача також немає.
За наведених обставин у сукупності з даними трудової книжки ОСОБА_9 про роботу з 1987 року по 2005 рік на посадах машиніста та водія, у тому числі водія автобуса (а.с.25-35), сам по собі факт зловживання спиртними напоями не може бути доказом безпорадного стану спадкодавця та неможливості ним самостійно забезпечити умови свого життя.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: