№22-34389 головуючий в 1-й інстанції Малинников О.Ф.
доповідач Остапчук Д.А.
28 грудня 2010 року Колегія суддів Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянула справу за апеляційною скаргою представника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення індексу інфляції, 3% річних та відшкодування збитків за договором банківського вкладу, -
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, у якому посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором депозитного вкладу, просила ухвалити рішення про стягнення інфляційних втрат у зв'язку з порушенням терміну повернення вкладу, 3% річних та відшкодування збитків.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 28.09.2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 43068,74 гривні інфляційних втрат у зв'язку з порушенням терміну повернення вкладу, 3% річних та 1820 гривень витрат.
В решті позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі, представник ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, рішення суду в частині стягнення на користь позивачки інфляційних втрат та 3% річних вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення у цій частині про відмову у позові.
Зазначає, що суд, задовольняючи позов ОСОБА_1 у частині стягнення 43068,74 гривні інфляційних втрат у зв'язку з порушенням терміну повернення вкладу, 3% річних та 1820 гривень судових витрат, не звернув уваги на те, що укладений договір банківського вкладу є нікчемним, оскільки позивачкою не був підписаний, а заява про повернення банківського вкладу, у встановленій формі до банку не подавалась.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач отримавши від позивачку повідомлення про необхідність повернення банківського вкладу, у встановлені строки, належні останній кошти, не повернув.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Судом встановлено, що за умовами укладеного 28 грудня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 договору банківського вкладу позивач розмістив на депозитному рахунку накопичувальний банківський вклад фізичної особи у національній валюті з особливими умовами під назвою «Мобільні заощадження».
Сума початкового внеску складала 200.000 грн.(п.1.3 договору).
У послідуючому сума депозиту по договору була збільшена у зв'язку з поповненням позивачем вкладу на 80 000.00 грн..
Строк дії Договору було встановлено з 28.12.2007 року по 28.06.2009 року, а діюча процентна ставка 13%.
Обґрунтовуючи позов про відшкодування грошових сум у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання позивачка зазначала, що на її звернення про дострокове розірвання договору, повернення вкладу та процентів, подане 13 листопада 2008 року відповідач не відреагував, грошові кошти та нараховані проценти не повернув.
Відповідач визнав, що позивачкою подавалась заява про дострокове розірвання договору та повернення вкладу з процентами.
В той же час, посилаючись на неналежне оформлення заяви, вклад позивачці не було повернуто.
Вклад було повернуто після закінчення строку договору 30 червня 2009 року у сумі 331.025,04 грн..
Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
За правилами ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Як передбачено ст..1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Пунктом 3.2.3.2 Договору передбачено, що банк зобов'язаний, враховуючи умови цього Договору, видати на вимогу вкладника протягом двох робочих днів від дня надходження письмової вимоги про дострокове розірвання договору вклад та нараховані проценти з дня останньої капіталізації.
Оскільки банком не були виконані передбачені договором зобов'язання, а депозитні кошти з процентами повернуті лише 30 червня 2009 року, то суд за правилами ст..625 ЦК України обґрунтовано стягнув на користь позивачки частину втрачених коштів внаслідок інфляційних втрат та 3% річних за весь період прострочки повернення вкладу.
Розрахунок стягнутих на користь позивачки сум проведено правильно.
Посилання відповідача на неналежно оформлену заяву позивачки, не спростовує висновків суду та не впливає на обов'язок відповідача виконати умови договору щодо дострокового повернення вкладу.
Інші доводи апеляційної скарги на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.301,302,307,317,218 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу представника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: