Справа №22-30841 головуючий в 1 інстанції Козлов Р.Ю.
Категорія доповідач Остапчук Д.О.
21 грудня 2010 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-івестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» про розірвання кредитних та іпотечних договорів, -
У квітні 2010 року ПАТ «Український будівельно-івестиційний банк» звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 24 жовтня 2007 року між ЗАТ «Український будівельно-івестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Український будівельно-івестиційний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори № КR/00-04/124 та № КR/00-04/125, за умовами яких відповідачу були надані суми кредитів зі сплатою, визначених сторонами відсотків за користування кредитними коштами та на умовах повернення у строки, встановлені умовами зобов'язання.
13 березня 2008 року сторони уклали ще один кредитний договір № КR/F/00-04/142 на тих же умовах.
У зв'язку з порушенням відповідачем обумовленого сторонами графіку погашення кредитів та сплати відсотків, позивач звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення всієї заборгованості за даними кредитними договорами, несплачених відсотків та пені.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2010 року залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2010 року, позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український будівельно-івестиційний банк» загалом 8804166,25 гривень заборгованості, нарахованих відсотків та пені за кредитними договорами та судові витрати.
Посилаючись на те, що рішення суду ОСОБА_1 не виконується тривалий час, ПАТ «Український будівельно-івестиційний банк» просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по сплаті відсотків та нараховану пеню за даними договорами за період з 19 серпня 2009 року по 01 квітня 2010 року, а за договором від 13.03.2008 року за період з 1.02.2010 року по 1.04.2010 року.
Зазначав, що оскільки кредитні зобов'язання фактично не виконані, позивач має право на послідуюче стягнення нарахованих відсотків та пені за весь період з моменту ухвалення рішення до фактичного виконання зобов'язання.
У послідуючому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути на його користь нараховані відсотки та пеню на час ухвалення рішення.
До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 подав зустрічний позов, у якому, посилаючись на фактичну односторонню відмову ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» від кредитних договорів та ухвалення судового рішення про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за договорами, відсотків та пені, просив розірвати кредитні та іпотечні договори з 08 липня 2010 року та визнати наслідком розірвання цих правочинів зобов'язання позивача виплатити на користь позивача суму основної заборгованості за кредитними зобов'язаннями.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 23 вересня 2010 року позов ПАТ «Український будівельно-івестиційний банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» заборгованість по сплаті відсотків та пені за кредитними договорами: № КR/00-04/124 від 24.10.2007 року за період з 19.08.2009 року по 21.07.2010 року у розмірі 985045 грн. 35 коп..; за кредитним договором № КR/00-04/125 від 24.10.2007 року за період з 19.08.2009 року по 21.07.2010 року у розмірі 767772 грн. 91 коп.; за кредитним договором № КR/F/004/142 від 13.03.2008 року за період з 01.02.2010 року по 21.07.2010 року у розмірі 208687 грн. 07 коп. та судові витрати у розмірі 1820 грн. 00 коп..
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі та про відмову у позові Банку.
Зазначає, що суд, задовольняючи позов ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» та відмовляючи у позові ОСОБА_1, не звернув уваги на істотну зміну обставин після укладання зазначених кредитних договорів та на фактичну відмову ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» від кредитних договорів, про що свідчить його звернення до суду про дострокове стягнення всієї заборгованості за зазначеними договорами, нарахованих відсотків та пені.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що наявність такого, що набрало законної сили рішення суду про дострокове стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» всієї суми заборгованості по кредитних договорах, нарахованих відсотків та пені, за відсутності фактичного повернення вказаних коштів, не є перешкодою для повторного звернення банку з позовом про стягнення відсотків та пені за період після набрання рішенням законної сили до фактичного виконання вказаного грошового зобов'язання.
З такими висновками не можна погодитись, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитними договорами, про які згадувалось вище, ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» у 2009 році звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення всієї заборгованості за даними договорами, несплачених відсотків та пені.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2010 року залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2010 року, позов задоволено у повному обсязі.
Вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» загалом 8804166,25 гривень заборгованості, нарахованих відсотків та пені за кредитними договорами та судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом, або договором.
Підстави припинення зобов'язань встановлені ст..ст.599-601, 604-609 ЦК України.
За правилами ст..599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом вказаної норми набрання законної сили рішенням суду про стягнення грошового боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання, а боржник несе обов'язок відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення, у даному випадку, заборгованості за кредитними договорами нарахованих відсотків та пені .
В той же час з поданого позову вбачається, що предметом даного судового розгляду була вимога ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» про стягнення відсотків за користування кредитами та пені за весь період з 19.08.2009 року та після набрання законної сили рішенням суду від 9.02.2010 року до ухвалення рішення у даній справі, а не про відшкодування заподіяних збитків від несвоєчасного виконання рішення суду.
Обираючи спосіб захисту порушеного права у вигляді вимоги про дострокове стягнення всіх сум заборгованості за кредитними договорами, нарахованих відсотків та пені станом на 09.02.2010 року, ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» тим самим фактично висловив свою волю на припинення договірних кредитних відносин з ОСОБА_1, що фактично свідчить про його односторонню відмову від вказаних договорів.
Таке право ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» передбачено ч.1 ст.615 ЦК України, відповідно до якої, якщо одна сторона порушила зобов'язання, то друга сторона має право у повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором.
Наслідком односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено законом або договором, є відповідне розірвання договору ( ч.3 ст.651 ЦК України).
Таким чином, отримавши задоволення своєї вимоги у вигляді дострокового стягнення всіх сум заборгованості за кредитними договорами, нарахованих відсотків та пені, ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» після ухвалення та набрання законної сили рішенням суду, не має права повторно звертатись до суду з вимогою про стягнення з боржника відсотків за користування кредитами та пені за весь період після ухвалення вказаного рішення та до фактичного виконання зобов'язання.
Не ґрунтується така вимога на законі і стосовно нарахування відсотків та пені за період з 19.08.2009 року до ухвалення рішення 9.02.2010 року, оскільки позивачем було обрано судовий спосіб захисту своїх прав саме на період 19.08.2009 року, і під час розгляд зазначеного позову у суді, вимоги у цій частині не уточнювались та не доповнювались.
Проте Банк у разі звернення до суду з відповідною вимогою та у разі доведеності такої вимоги, має право на відшкодування заподіяних збитків внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду у вигляді інфляційних втрат від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду.
Таке повністю узгоджується з положеннями ст.. 599 ЦК України.
Оскільки така вимога банком не заявлялась, а підстав для задоволення позову ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» у поданій редакції немає, то рішення у цій частині є неправильним і таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимога ОСОБА_1 про розірвання кредитних договорів, внаслідок фактичної відмови ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» від договірних відносин є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
В той же час, вимога ОСОБА_1 про розірвання договорів іпотеки за вказаними кредитними договорами з підстав відмови ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» від кредитних відносин, не може бути задоволена, оскільки фактично рішення суду про дострокове стягнення заборгованості за цими договорами, відсотків та пені - не виконане, а обов'язок кредитора по поверненню кредитних коштів-не припинений.
Таке ґрунтується на положеннях, як ст..17 Закону України «Про іпотеку» від 5.06.2003 року з послідуючими змінами так і на умовах самих іпотечних договорів.
З огляду на викладене, помилкове рішення суду першої інстанції у відповідності до правил ст..309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові ПАТ «Український будівельно-івестиційний банк» та про задоволення позову ОСОБА_1 в частині розірвання кредитних договорів.
Керуючись ст.301,303,309,317,218 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року скасувати, ухваливши нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-івестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитами та пені за весь період з 19.08.2009 року та після набрання законної сили рішенням суду від 9.02.2010 року-відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» про розірвання кредитних та іпотечних договорів задовольнити частково.
Кредитні договори від 24 жовтня 2007 року за № КR/00-04/124 та № КR/00-04/125 та кредитний договір від 13 березня 2008 року за № КR/F/00-04/142, які укладені між ЗАТ «Український будівельно-івестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Український будівельно-івестиційний банк» та ОСОБА_1- розірвати з 8.07.2010 року.
В решті позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: