03680, м. Київ, вул.Солом»янська, 2-а
Справа №22-30306 Головуючий у 1 інстанції - Волков С.А.
2010 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
16 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
- Черненко В.А.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 17 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Оболонськго районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10.702(десять тисяч сімсот дві) грн. матеріальної шкоди, 500(п"ятсот) грн. моральної шкоди, 137(сто тридцять сім) грн. судових витрат.
В іншій частині в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м.Києва від 17 вересня 2010 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду постановлено при неповному з”ясуванні обставин, що мають значення для справи, судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Так, причина залиття квартири позивача та об»єм пошкоджень судом було встановлено на підставі акту про залиття від 11.07.2008 року, складеного комісією ЖЕК-508 Комунального підприємства « Житло сервіс Оболонь». Проте, зазначений акт не є належним доказом, оскільки із членів комісії лише майстер ЖЕК-508 ОСОБА_7 приймала участь в огляді квартири, решта членів комісії лише поставили свої підписи в акті. Судом не була встановлена реальна вартість пошкодженого майна та розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди, оскільки на час проведення судової будівельної експертизи позивач зробив ремонт в квартирі і свої висновки експерт робив на підставі первісних даних щодо пошкоджень, які викладені в акті про залиття від 11.07.2008 року.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник повністю підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 та третя особа: ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим.
Відповідачка ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи Апеляційним судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач проживає та разом з дружиною ОСОБА_6 та дочкою ОСОБА_5 є співвласниками трикімнатної квартири АДРЕСА_1, яка розташована на 6-му поверсі будинку. Квартира АДРЕСА_2, співвласниками якої в рівних долях є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, розташована поверхом вище квартири позивача.
09.07.2008 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 з вище розташованої квартири АДРЕСА_2
Відповідно до акту ЖЕК-508 КП « Житлосервіс Оболонь» від 11.07.2008 року, причиною залиття квартири позивача стало халатне відношення до сантехнічного обладнання мешканців вище розташованої квартири АДРЕСА_2 В квартирі необхідно провести слідуючі ремонтні роботи: кухня- побілити стелю, замінити плитку на стінах, замінити лінолеум, коридор- побілити стелю, замінити шпалери на стінах, ламінат деформовано, кладовка- побілити стелю, замінити плитку на стінах, замінити лінолеум на підлозі, кімната- побілити стелю, на стінах поклеїти високоякісні шпалери, підлога ламінат деформована.
Згідно висновку № 1095 судової будівельно-технічної експертизи від 07.07.2010 року, вартість ремонтно-будівельних робіт у приміщеннях квартири АДРЕСА_1, які необхідно провести у зв»язку із її залиттям, визначена з врахуванням робіт, що зазначені в акті ЖЕК -508 від 11 липня 2008 року, становить 10702,00 грн.
У відповідності зі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків власники квартир, наймачі та орендарі зобов”язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень, та технічного обладнання
Судом 1-ї інстанції вірно встановлено, що залиття квартири позивача 09 липня 2008 року сталося з вини відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2, оскільки саме вони, як співвласники АДРЕСА_2 з якої відбулося залиття, несуть відповідальність за експлуатацію сантехнічного обладнання, що знаходиться в їх квартирі. Причиною залиття було халатне відношення до сантехнічного обладнання мешканців квартири АДРЕСА_2
Доводи апеляційної скарги про те, що акт про залиття від 11.07.2008 року не є належним доказом по справі є безпідставними, оскільки зазначений акт не визнаний недійсним, достовірність висновків, викладених в даному акті підтверджена показами допитаної в судовому засіданні суду 1-ї інстанції в якості свідків майстра дільниці ЖЕК-508 ОСОБА_8, яка пояснила, що вона приймала участь у обстеженні квартири та складанні акта від 11.07.2008 року про залиття квартири позивача, в акті вірно вказані об»єми залиття та об»єми і перелік робіт, які необхідно виконати для відновлення квартири. Покази допитаного в суді апеляційної інстанції свідка ОСОБА_9, який на час залиття квартири позивача працював слюсарем ЖЕК 508 та який підписав акт про залиття від 11.07.2008 року про те, що він не обстежував квартиру позивача після залиття, а підписав акт на підставі даних вказаних майстром техдільниці ОСОБА_8, яка відвідувала цю квартиру, правильність висновків суду 1-ї інстанції не спростовують, оскільки акт складений та підписаний чотирма членами комісії, інші члени комісії фактів викладених в акті не спростовують. Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона була ознайомлена з зазначеним актом ще в 2008 році, не погоджувалась з об»ємами залиття, проте, не зверталась до ЖЕКу чи інших компетентних органів з заявами про проведення повторного обстеження квартири позивача та визначення розміру відшкодування шкоди.
Не ґрунтуються на встановлених обставинах справи та вимогах закону і доводи апеляційної скарги про те, що судом не встановлена реальна вартість пошкодженого майна та розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди внаслідок залиття його квартири, оскільки висновок суду 1-ї інстанції про те, що розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди внаслідок залиття його квартири з вини відповідачів становить 10 702,00 гривні зроблений на підставі висновку № 1095 судової будівельно-технічної експертизи від 07.07.2010 року. Правильність висновків експертизи підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами. Відповідачі на спростування зазначених висновків суду належних та допустимих доказів, як того вимагає ст.. 60 ЦПК України, не надали.
Тому колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дав належну оцінку доказам і, у відповідності до вимог закону, стягнув з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно матеріальну шкоду в сумі 10 702,00 грн. завдану ОСОБА_3
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки з вини відповідачів позивач поніс моральні страждання у зв”язку з пошкодженням його квартири внаслідок залиття, порушенням звичного способу життя його сім»ї, то суд 1-ї інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про заподіяння йому відповідачами моральної шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди та покладаючи на відповідачів обов”язок по її відшкодуванню в сумі 500,00 гривень, суд врахував характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, ступінь вини відповідачів, характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача .
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді :