03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
Справа №22-28386 Головуючий у 1 інстанції - Дубінін В.І.
2010 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
23 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
- Панченка М.М.
при секретарі Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року шлюб, зареєстрований 10.04.1971 року Печерський РАГС м.Києва, актовий запис № 253 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_3 17 гривень на користь держави, ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення Деснянського районного суду м.Києва від 17 вересня 2010 року та надати їй з позивачем строк для примирення.
Свою скаргу мотивує тим, що рішення суду є необгрунтованим, постановлено на неповно з»ясованих обставинах справи, з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства. Наявність у позивача іншої жінки не свідчить про те, що їх з позивачем сім»я розпалась. Вони з чоловіком прожили разом сорок років і переживали разом різні обставини. Вважає, що її чоловік переживає кризу похилого, вона хворіє і потребує турботи, а тому потрібен час для налагодження подружніх стосунків.
В судове засідання сторони повторно не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справі в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 10 квітня 1971 року. Від цього шлюбу мають двох дорослих дітей.
Відповідно до вимог ст. 111 Сімейного Кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно ст.112 Сімейного Кодексу України, суд з”ясовує фактичні взаємини подружжя , дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд 1-ї інстанції посилався на те, що сім»я сторін розпалась остаточно приблизно два роки тому. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача, оскільки примирення подружжя неможливе.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції повно та об”єктивно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім»ї суперечить їх інтересам .
З пояснень сторін в судовому засіданні судом 1-ї інстанції достовірно встановлено, що близько двох років сторони не підтримують подружні стосунки, не ведуть спільне господарство, позивач проживає з іншою жінкою, проти примирення заперечує, так як воно неможливе.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд, ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу не врахував того, що вони з позивачем прожили в шлюбі майже 40 років, що вона в даний час хворіє і потребує турботи, а чоловік переживає кризу похилого віку та що збереження сім»ї між ними можливе, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд повно та об»єктивно дослідив обставини справи, надані сторонами пояснення та докази, з»ясував фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Надання строку для примирення не є обов»язком суду. Це робиться судом лише тоді, коли збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки. Враховуючи фактичні взаємини подружжя, заперечення позивача щодо примирення, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку, що збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 17 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: