Справа № 22-26255/10 Головуючий у 1-й інстанції -
ОСОБА_1
Доповідач - Слюсар Т.А.
02 листопада 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Волкової Л.О.
при секретарі: Крутенчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2010р. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання договору довічного утримання недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 третя особа: Головне управління юстиції у м.Києві про визнання заповіту недійсним.
Колегія суддів,-
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2010р. у задоволенні основного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено. Визнано заповіт, складений 05.01.2004р. ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О.- недійсним.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах позивача, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у позові ОСОБА_4 відмовити та заявлений ним позов задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, представників ОСОБА_4, які просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, на підставі договору довічного утримання від 21.06.1996р. нині покійна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, передала у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до змісту рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2009р. у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання було відмовлено з причин відсутності на те правових підстав.
Заявляючи вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору, ОСОБА_3 просив визнати його недійсним на підставі положень ст.48,ст.49 ЦК України в редакції 1963р. як угода, що укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства та не відповідає вимогам закону.
Між тим, матеріалами справи не доведено, яким чином договір довічного утримання, відповідно до змісту якого нині покійна ОСОБА_5, являючись інвалідом першої групи, розпорядилася своєю власністю на користь відповідачки, а остання, в свою чергу, зобов'язалась довічно доглядати та повністю утримувати її та, як свідчать встановлені рішенням Святошинського районного суду м.Києва обставини, ОСОБА_4 належно виконувала умови договору, - є завідомо суперечливим інтересам держави і суспільства.
Не доведено матеріалами справи й того, у чому полягає порушення прав ОСОБА_3 відповідачкою, в той час як сторонами при укладенні оспорюваного договору було дотримано форму та усі умови договору, передбачені законодавством.
Окрім цього, колегія суддів враховує і те, що вимоги щодо визнання недійсним договору довічного утримання можуть бути заявлені лише учасниками угоди за їх життя й договір припинив свою дію з настанням смерті відчужувача - ОСОБА_5
Встановлено, що заповіт, складений 05.01.2004р. ОСОБА_5 та засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О., не був підписаний покійною з причин того, що вона є незрячою особою.
Проте в порушення вимог ст. ст. 1247, 1248, 1254, 1257 ЦК України зазначений заповіт складено в присутності лише одного свідка, тобто допущено порушення щодо його форми та посвідчення.
З урахуванням зазначених обставин, а також матеріалів справи, у їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову про визнання недійсним договору довічного утримання та правомірно визнав недійсним оспорюваний заповіт.
Районний суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку, правильно застосував норми матеріального й процесуального закону й ухвалив рішення, яке ґрунтується на законі.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: