Справа № 22- 24203/10 Головуючий у 1-й інстанції -
ОСОБА_1. Доповідач - Слюсар Т.А.
13 жовтня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів: Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.
при секретарі: Крутенчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 серпня 2010р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення, розпоряджень райдержадміністрації, рішення громадської комісії, визнання недійсним ордеру.
Колегія суддів,-
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.08.2010р. заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову повернуто заявнику у відповідності до положень ч1 ст.151, ч.8 ст.153 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як постановлену з порушенням норм процесуального права та постановити по справі ухвалу нового змісту про задоволення заяви.
Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_2 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, ОСОБА_3, яка просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи рішення про повернення поданої ОСОБА_2 заяви про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих проваджень про виселення позивача з АДРЕСА_1 та вселення у вказане помешкання ОСОБА_3 та вчиняти виконавчі дії по їх виконанню, а також заборонити реєструвати за спірною адресою осіб та заборонити органу влади приймати рішення про приватизацію спірної площі за заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що у даній заяві не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду відповідно до заявлених по справі вимог.
Між тим, з такими висновками суду погодитися неможливо, остільки вони не узгоджуються зі змістом поданої ОСОБА_2 заяви про забезпечення позову.
Так, у поданій заяві зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та вид забезпечення позову, який належить застосувати, а також обґрунтовано його необхідність.
Таким чином, заява про забезпечення позову за формою і змістом відповідає положенням ч.ч.1, 2 ст. 151 ЦПК України, а тому суд першої інстанції правових підстав до повернення її заявнику не мав.
Окрім цього, колегія суддів враховує зміст положень ч.3 ст.153 ЦПК України, якими передбачено стадії розгляду справи, протягом яких суду надано право вжиття заходів забезпечення позову, а також підстави до їх вжиття.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З огляду на зазначене, мотиви, за яких районний суд постановив оскаржувану ухвалу, можуть бути підставою до відмови у задоволенні заяви при розгляді її по суті, а не повернення заявнику на стадії прийняття.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції, як постановлена з порушенням процесуального права, підлягає скасуванню.
Враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції а також те, що ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.09.2010р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, визнання недійсним ордеру, залишено без розгляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність постановлення по справі ухвали нового змісту, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 слід відмовити.
При цьому, колегія суддів враховує і те, що у визначених законом випадках, заявник не позбавлений можливості повторно подати відповідну заяву до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 серпня 2010р скасувати та постановити по справі ухвалу нового змісту, якою у задоволенні заяви
ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Головуючий:
Судді: